Статті

Експорт криміналу. Як українські шахрайські кол-центри обманюють людей у 29 країнах світу

Шахрайські кол-центри, або, як їх називають, «офіси», працюють в Україні вже багато років. Проте від початку повномасштабного вторгнення вони пережили справжній ренесанс. Тепер «офіси» відкрито працюють у кожному обласному центрі й виманюють гроші не тільки в українців, а й в американців та австралійців.

Ми прочитали звіт Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності (GI-TOC) про роботу шахрайських кол-центрів в Україні й публікуємо головне з дослідження.

Загальний обсяг індустрії

Хоча, як зазначають в організації, обсяг «індустрії офісів» складно оцінити, за їхніми даними, майже 60 тис. українців працює в шахрайських кол-центрах, зокрема дві третини у сфері банківських махінацій.

GI-TOC оцінює оборот «офісів» в $1 млрд щомісяця. Більшу частину доходу отримують керівники шахрайських кол-центрів. Незважаючи на обіцянки високих заробітків, інші учасники схем, зокрема виконавці, отримують значно менше.

Оборот «офісів» — $1 млрд щомісяця

І хоча «офіси» відомі своєю технологічністю та готовністю швидко змінювати схеми, щоб залишатися на плаву, їхня ієрархія схожа на «традиційні» кримінальні організації. За даними GI-TOC, більшістю шахрайських кол-центрів керує лише три кримінальні групи.

Дві з них — це дніпровська «Девʼятки» та російський «Хімпром». Відомі ще в далеких 1990-х, ці організації змінили традиційні шахрайські схеми та кримінал на «офіси». Дніпровський кримінальний авторитет Лаша Сван тісно повʼязаний із тамтешніми шахрайськими кол-центрами. Сван є партнером Сергія «Умки» Олійника, що повʼязаний із впливовим дніпровським бізнесменом Олександром «Наріком» Петровським.

За словами колишньої працівниці дніпровського «офісу», одна з найвпливовіших місцевих кримінальних організацій «Девʼятки» має найжахливішу систему «офісів». Організація така брутальна, що може відвезти «до лісу» деяких працівників. Якщо працівник «Девʼяток» назавжди полишає «офіс», він не має права працювати на інші угруповання.

Можуть відвезти «до лісу» деяких працівників

Дніпровські «Девʼятки» забезпечували роботу найбільшого шахрайського центру в місті до рейду на нього у 2024 році.

Інша відома кримінальна організація «Хімпром» займається «офісами», а також спеціалізується на нелегальному продажу синтетичних наркотиків. Створена в російському сегменті даркнету в 2014 році, вона з часом почала працювати і в Україні. Спершу «Хімпром» створив мережу кол-центрів для промоції синтетичних наркотиків, а потім перетворив її на шахрайську.

Лідер «Хімпрому» володіє також «офісами» в Росії, а за деякими даними й в інших країнах Європи та Азії.

Офіс типового кол-центру. Фото ілюстративне

Міф про «роботу проти ворога»

Від початку існування «офісів» велику частку доходів забезпечував обман росіян, особливо з 2014 року. Більшість із них прикривали свої шахрайські схеми під фразами «ми працюємо проти ворога» або «знищуємо окупантів онлайн». Відбілюючи таким чином свою репутацію, шахрайські кол-центри рекрутували дедалі більше працівників. Особливо це активізувалося з початком повномасштабної війни.

GI-TOC, посилаючись на російського чиновника, заявила про 8 млн шахрайських дзвінків щодня в лютому 2024 року, переважна частина яких з України. До повномасштабного вторгнення обсяг становив 300 тис. щомісяця. Це у 800 разів менше.

Проте шахрайські дзвінки до Росії, за даними Кіберполіції України, у 2022 та 2023 роках становили лише 10–15% усіх схем українських «офісів». Колишня працівниця такого «офісу» розповіла GI-TOC, що спершу працювала там проти росіян, але згодом телефонувала як українцям, так і іншим європейцям.

Російський та український ринки для шахраїв не безмежні. Громадяни деяких інших європейських чи західних країн заможніші, а отже, є потенційно «вигіднішими» жертвами для українських «офісів». За даними GI-TOC, українські шахрайські кол-центри обманюють громадян із 29 країн світу, більшість із яких європейські.

Географія роботи українських шахрайських «офісів»

У деяких шахрайських кол-центрах, щоб збільшити географічне покриття, працювали вчителі іноземних мов. Нині основні жертви українських «офісів» — громадяни Чехії, Латвії, Польщі, Румунії, а також англомовних Канади та Сполучених Штатів.

У деяких шахрайських кол-центрах працювали вчителі іноземних мов

Про діяльність українських «офісів» у Франції писали у своєму розслідуванні журналісти Le Monde.

Окрім потенційно більших вигод від шахрайства в «багатих» західних країнах вихід на міжнародний рівень також відповідає одному з основних правил кол-центрів: не працювати у своїй країні й не діяти проти неї.

Це пов’язано не так з етичними міркуваннями, як із тим, що іноземним державам складніше відстежити шахрайство і розпочати міжнародне розслідування. «Відстань надає певну форму імунітету», — йдеться у звіті.

«Офіси» кришують згори

Затримати працівників та організаторів шахрайських схем за кордоном складно, а в Україні займатися цим не поспішають.

В Україні не існує спеціального законодавства, яке регулювало б цей (не)новий вид кібершахрайства. Наразі випадки обману з боку кол-центрів підпадають під класичну статтю про шахрайство.

За даними GI-TOC, правоохоронні органи також вимагають свідчень потерпілих перед порушенням кримінальної справи, але багато з них можуть відчувати сором або незручність через те, що їх ошукали, тому не наважуються подати офіційну скаргу.

Встановлення місцезнаходження та відстеження діяльності шахрайського кол-центру також є складним завданням, яке дедалі більше вимагає високого рівня технічних навичок та ресурсів. Точкові операції проти окремих кол-центрів дають тільки тимчасовий ефект. Крім того, під час рейдів під варту потрапляють здебільшого лише виконавці шахрайських схем, а не керівники.

Точкові операції проти окремих кол-центрів дають тільки тимчасовий ефект

Також GI-TOC пише про кришування «офісів» правоохоронцями. За даними дослідження, така індульгенція може коштувати $10–15 тис. на місяць.

Рекомендації

Глобальна ініціатива проти транснаціональної організованої злочинності наводить низку рекомендацій для боротьби з шахрайськими кол-центрами в Україні.

— Посилити моніторинг сайтів із вакансіями та соціальних мереж, зокрема через обмін інформацією з правоохоронними органами та ухвалення нових законодавчих актів.

— Підвищити обізнаність громадськості щодо розбіжностей між обіцянками та реальністю стосовно оплати та умов праці в шахрайських кол-центрах.

— Стимулювати орендодавців не здавати офісні приміщення шахраям. Шахрайські кол-центри в Україні рекламуються і діють здебільшого відкрито.

Усунення таких відкритих методів роботи ускладнить залучення постійного потоку працівників, що є критично важливим для економіки шахрайських кол-центрів, де фіксується висока плинність кадрів.

Ще одна тактика — заборона потенційним шахраям орендувати престижні комерційні приміщення в центрі міста. Найкраще спрацює підхід батога і пряника: орендодавців можна заохочувати підтримувати гідні легальні підприємства (наприклад, ті, які наймають на роботу ветеранів або які створили ветерани) за допомогою податкових пільг чи інших інструментів, а також застосовувати проти них санкції, якщо вони, здаючи приміщення в оренду шахраям, не провели належної перевірки (з огляду на тотально сірий ринок оренди в Україні ця рекомендація здається наївною. — Ред.).

— Порушувати і вести справи проти мереж, а не проти окремих кол-центрів.

— Внести зміни до законодавства з урахуванням серйозності та масштабів цього виду злочину. Саме це запропонувала тимчасова слідча комісія, створена у 2023 році Верховною Радою для розслідування можливих шахрайських дій кол-центрів. Зокрема, додати до Кримінального кодексу статті про «шахрайство за допомогою електронних засобів зв’язку», які охоплювали б діяльність кол-центрів. Однак парламент цю ідею не підтримав.

Повний список рекомендацій тут (сторінки 26–30).

Проте жодні заходи не змінять ситуацію на краще, доки шахрайські кол-центри і далі кришуватимуться правоохоронними органами.

дев’ятки дніпро кол-центр кримінал офіси хімпром шахрайство