Експорт криміналу. Як українські шахрайські кол-центри обманюють людей у 29 країнах світу

Ми прочитали звіт Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності (GI-TOC) про роботу шахрайських кол-центрів в Україні й публікуємо головне з дослідження.

Загальний обсяг індустрії

Хоча, як зазначають в організації, обсяг «індустрії офісів» складно оцінити, за їхніми даними, майже 60 тис. українців працює в шахрайських кол-центрах, зокрема дві третини у сфері банківських махінацій.

GI-TOC оцінює обіг «офісів» в $1 млрд щомісяця. Більшу частину доходу отримують керівники шахрайських кол-центрів. Незважаючи на обіцянки високих заробітків, інші учасники схем, зокрема виконавці, отримують набагато менше.

Обіг «офісів» — $1 млрд щомісяця

І хоча «офіси» відомі своєю технологічністю та готовністю швидко змінювати схеми, щоб залишатися на плаву, їхня ієрархія схожа на «традиційні» кримінальні організації. За даними GI-TOC, більшістю шахрайських кол-центрів керує лише три кримінальні групи.

Дві з них — це дніпровська «Девʼятки» та російський «Хімпром». Забуті в далеких 1990-х, ці організації змінили традиційні шахрайські схеми та кримінал на «офіси». Дніпровський кримінальний авторитет Лаша Сван тісно повʼязаний із тамтешніми шахрайськими кол-центрами. Сван є партнером Сергія «Умки» Олійника, що повʼязаний із впливовим дніпровським бізнесменом Олександром «Наріком» Петровським.

За словами колишньої працівниці дніпровського «офісу», одна з найвпливовіших місцевих кримінальних організацій «Девʼятки» має «найжахливішу систему офісів». Організація така брутальна, що може відвезти «до лісу» деяких працівників. Якщо працівник «Девʼяток» назавжди полишає «офіс», він не має права працювати на інші угруповання.

Можуть відвезти «до лісу» деяких працівників

Дніпровські «Девʼятки» курирували роботу найбільшого шахрайського центру в місті до рейду на нього у 2024 році.

Інша відома кримінальна організація «Хімпром» займається офісами й спеціалізується також на нелегальному продажу синтетичних наркотиків. Створена в російському сегменті даркнету в 2014 році, вона з часом почала працювати і в Україні. Спочатку «Хімпром» створив мережу кол-центрів для промоції синтетичних наркотиків, але потім її перетворили на шахрайську.

Лідер «Хімпрому» також володіє офісами в Росії. За іншими даними, в інших країнах Європи та Азії.

Міф про «роботу проти ворога»

Від початку існування «офісів» велику частку доходів давав обман росіян, особливо з 2014 року. Більшість «офісів» прикривали свої шахрайські схеми під фразами «ми працюємо проти ворога» або «знищуємо окупантів онлайн». Відбілюючи таким чином свою репутацію, шахрайські кол-центри рекрутували дедалі більше працівників. Особливо це активізувалося з початком повномасштабного вторгнення.

GI-TOC, посилаючись на російського чиновника, заявила про 8 млн шахрайських дзвінків щодня в лютому 2024 року, більшість із яких з України. До повномасштабного вторгнення обсяг становив 300 тис. щомісяця. Це у 800 разів менше.

Проте шахрайські дзвінки до Росії, за даними Кіберполіції України, у 2022 та 2023 роках становили лише 10–15% усього обсягу схем українських «офісів». Одна з колишніх працівниць такого «офісу» розповіла GI-TOC, що почала працювати на «офісі» проти росіян, але згодом телефонувала як українцям, так і іншим європейцям.

Російський та українські ринки для шахраїв не безмежні. Громадяни деяких інших європейських чи західних країн заможніші, отже, є потенційно «вигіднішими» жертвами для українських «офісів». За даними GI-TOC, українські шахрайські кол-центри обманюють громадян із 29 країн світу, більшість із яких європейські.

У деяких шахрайських кол-центрах, щоб збільшити географічне покриття шахрайства, працювали вчителі іноземних мов. Зараз основні жертви українських «офісів» — це громадяни Чехії, Латвії, Польщі, Румунії, а також англомовних Канади та Сполучених Штатів.

У деяких шахрайських кол-центрах працювали вчителі іноземних мов

Про діяльність українських «офісів» у Франції також писали у своєму розслідуванні журналісти Le Monde.

Окрім потенційно більших вигод від шахрайства в «багатих» західних країнах вихід на міжнародний рівень також відповідає одному з основних правил кол-центрів: не працювати у своїй країні й не діяти проти неї.

Це пов’язано не так з етичними міркуваннями, як із тим, що іноземним державам складніше відстежити шахрайство і розпочати міжнародне розслідування. «Відстань надає певну форму імунітету», — йдеться у звіті.

«Офіси» кришують згори

Затримати працівників та організаторів шахрайських схем за кордоном складно, а в Україні займатися цим не поспішають.

В Україні не існує спеціального законодавства, яке регулювало б цей (не)новий вид кібершахрайства. Наразі випадки обману з боку кол-центрів підпадають під класичну статтю про шахрайство.

За даними GI-TOC, правоохоронні органи також вимагають свідчень потерпілих перед порушенням кримінальної справи, але багато з них можуть відчувати сором або незручність через те, що їх ошукали, тому не наважуються подати офіційну скаргу.

Встановлення місцезнаходження та відстеження діяльності шахрайського кол-центру також є складною роботою, яка дедалі більше вимагає високого рівня технічних навичок та ресурсів. Точкові операції проти окремих кол-центрів дають тільки тимчасовий ефект. Крім того, під час рейдів у більшості випадків під варту потрапляють лише виконавці шахрайських схем, а не керівники.

Точкові операції проти окремих кол-центрів дають тільки тимчасовий ефект

Також GI-TOC зазначає про прикриття «офісів» з боку правоохоронців. За даними їхнього дослідження, така індульгенція може коштувати $10–15 тис. на місяць.

Рекомендації

Глобальна ініціатива проти транснаціональної організованої злочинності наводить низку рекомендацій для боротьби з шахрайськими кол-центрами в Україні.

— Посилити моніторинг сайтів із вакансіями та соціальних мереж, зокрема через обмін інформацією з правоохоронними органами та ухвалення нових законодавчих актів.

— Підвищити обізнаність громадськості щодо розбіжностей між обіцянками та реальністю в шахрайських кол-центрах стосовно оплати та умов праці.

— Стимулювати орендодавців не здавати офісні приміщення шахраям. Шахрайські кол-центри в Україні рекламуються і діють здебільшого відкрито.

Усунення таких відкритих методів роботи ускладнить залучення постійного потоку працівників, що є критично важливим для економіки шахрайських кол-центрів, для якої характерна висока плинність кадрів.

Ще одна тактика — заборона потенційним шахраям орендувати престижні комерційні приміщення в центрі міста. Найкраще спрацює підхід «батога і пряника»: орендодавців можна заохочувати підтримувати гідні легальні підприємства (наприклад, ті, що наймають на роботу ветеранів або керуються ними) за допомогою податкових пільг чи інших подібних засобів, а також застосовувати санкції, якщо буде встановлено, що, здаючи приміщення в оренду шахраям, вони не провели належної перевірки (з огляду на тотально сірий ринок оренди в Україні ця рекомендація здається наївною в наших реаліях. — Ред.).

— Вести справи проти мереж, а не проти окремих кол-центрів.

— Щоб надати закону більшої ефективності, оновити законодавство з урахуванням серйозності та масштабів цієї форми злочину. Саме такий спосіб запропонувала тимчасова слідча комісія, створена у 2023 році Верховною Радою для розслідування можливих шахрайських дій кол-центрів. Комісія запропонувала внести зміни до Кримінального кодексу, додавши статті про «шахрайство за допомогою електронних засобів зв’язку», які охоплювали б діяльність кол-центрів, однак парламент не підтримав цю ідею.

Повний список рекомендацій тут (сторінки 26–30).

Проте жодні заходи не змінять ситуацію на краще, доки шахрайські кол-центри зберігатимуть захист правоохоронних органів.

дев’ятки дніпро кол-центр кримінал офіси хімпром шахрайство

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитись свіжий випуск