Статті
Шо по Одесі? Ціни, море та шахедний вайб
У липні — серпні Одеса завжди з туристами. Бурі, шторми, холера, війна — все може бути, але в Одесі курортний сезон. У мирні часи його вимірювали кілометровими заторами з боку Києва й чергами охочих сфотографуватися на «12-му стільці» в Міському саду. Зараз говорять про мінну небезпеку та укриття на пляжах. Попри ракети, баражуючі «бандеролі» й «реактиви» (реактивні дрони), туристи все одно їдуть на наше останнє українське море — в Одесу.
Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко
Відкриті й закриті
Із початку літа в Одесі відкрили 27 пляжних зон. На початку липня міська влада надала дозвіл на роботу ще восьми пляжів, пообіцявши облаштувати там рятувальні пости та надійні укриття. Загалом у місті офіційно працює 35 пляжних зон із 48.
Зазвичай ці пляжі віддані в оренду підприємцям, які побудували на березі кафе, ресторани, готелі та магазини. Тут можна взяти на прокат шезлонг із парасолькою, ліжко із занавісками чи навіть замовити бунгало. До них додалися укриття — малі архітектурні форми, схожі на довгі та короткі вагони. Іноді вони бетонні, іноді залізні. Всередині навіть є дерев’яні чи металеві лавки. Насправді ж це «духовки на пляжі» — довгий час там неможливо перебувати через спеку. А туди ще й набивається багато народу.
Ці бомбосховища надто малі, щоб умістити всіх пляжників
Звісно, ці бомбосховища надто малі, щоб умістити всіх пляжників. Але чи дивиться хтось на це прискіпливо, сказати складно. Сподіваються, що трагедія 23 червня, коли на пляжі від уламка збитого дрона загинула 26-річна Дар’я Кравченко, не повториться. Міська влада тоді заявила, що пляж біля Жовтого каменю у Відраді офіційно не був відкритий, тому винним, крім країни-агресора, призначати нікого.
Слід згадати ще один резонансний випадок. На початку літа десятирічна дівчинка з прабабусею прийшли на заборонений для відпочинку пляж у Сичавці неподалік порту Південний. Був шторм. Дитину на надувному крузі винесло у відкрите море. Рятувальники знайшли її тіло через 18 днів.
Взагалі в Одеській області, не рахуючи Одесу, офіційно відкриті лише дві пляжні зони: одна в Чорноморську, друга в Приморському Ізмаїльського району. Чому так? Бо від початку повномасштабного вторгнення північно-західна частина Чорного моря замінована. А пляжі в Одесі працюють тільки тому, що в 1960-х роках тут побудували систему берегоукріплення — бетонні хвилерізи й пірси. Вважається, що вони унеможливлюють потрапляння мін до берега.
Все одно їдуть
Але люди їдуть у Грибівку, Санжійку, Затоку… В інтернеті безліч оголошень на кшталт «автобусний тур із Полтави в Чорноморськ із поселенням на турбази». Ціна питання — квитки на автобус плюс двомісний номер у готелі біля моря за містом від 1600 грн за добу. Плюс їжа. Плюс витрати на розваги. Такі бюджетні тури зазвичай обирають мами з дітьми.
Киянка Аліна приїхала зі своєю п’ятирічною донькою в Чорноморськ автобусом й оселилася на базі за містом. Розповідає, що вони відпочивають на пляжі, який офіційно закритий, стоять таблички «купатися заборонено». Але люди все одно у воді. Аліна каже про постійні тривоги й прильоти: «Під час атак сиділи у себе в номері у ванній. Мала реагувала на вибухи нормально. Один раз чули, як хлопчик кричав в істериці “хочу домой!”».
Багато (можливо, більшість) туристів приїхало з Харківської та Сумської областей. Алінина сусідка з-під Харкова. Каже, що до звуків сирен звична, а на морі відпочила й поспала. Одесити в таких випадках відповідають: «Ми звикли, а ви вирішуйте — усі дорослі люди».
Страшні не тривоги, а коли летить і збивають
Соцмережі заповнені історіями про такий екстрим. «Сиділи на пляжі. Оголосили тривогу. Починають працювати мобільні ППО. І тут вилітає наша протиракета й збиває бандероль. У небі слід від ракети і вибух», — пише киянин Andy Pin у Treads і обурюється, що дехто знімає прильоти на телефон.
Інші пишуть, що «страшні не тривоги, а коли летить і збивають». І порівнюють імовірність померти від ракети з імовірністю загинути в ДТП.
«Узбережжя забите все: у Грибівці яблуку ніде впасти, Санжійка по схилах уся в автівках, у Затоці заброньовано на місяць вперед у деяких готелях, ціни захмарні», — пише Юлія Коляда з Чорноморська.
Хоча не для всіх, звісно, такий відпочинок минає безслідно. «Сувенір з Одеси — безсоння. Сім днів під постійні тривоги, вибухи й прильоти. Спала з відкритими вухами. Не було страшно. А ось після повернення додому перестала спати, я на таблетках — не бере. І помітила, що боюся звуків гучнуватих, ох», — пише фітнес-тренерка з Хмельницького leila_bruk.
Одесити ходять на море рідко. Через загрозу балістичних атак стали частіше спускатися в укриття, паркінги, підвали й підземні пішохідні переходи, бо з метро Одесі не пощастило. Зате можуть похвалитися білою «бринзовою» засмагою — не плутати з «бронзовою».
Жити туристом. Ціни
Моя добра знайома, викладачка київського вишу, побувала в Одесі в середині липня — у самий розпал обстрілів (того дня тривогу оголошували 18 разів). На пляжі Ланжерон із подивом відзначила: «У вас дорожче, ніж у Хорватії», маючи на увазі ціни на шезлонги і прохолодні напої.
Середня ціна шезлонга з парасолькою на день — від 500 грн. Шатро, бунгало, рушники додатково коштують вже набагато дорожче. Коктейль на морі — від 350 грн, поїсти на двох без шику — від 2000 грн.
Сюди можна додати проживання — від 600–800 грн за ніч у хостелі до 13 000 грн за добу в готелі «Немо» біля моря. Звісно, всі пишуть «у нас є укриття» і задирають цінник. Безпека нині цінується нарівні з басейном та іншими благами.
Рієлторка Наталія Романська стверджує, що потік туристів цього року менший, ніж торік.
«Ціни на все зросли, а люди стали бідніші, — пояснює вона. — Раніше родина з Харкова брала апартаменти подобово в Аркадії від трьох із половиною тисяч гривень і залишалася на два-три тижні. Зараз ті самі люди бронюють дванадцять діб. Хоча ціни на житло не змінилися».
Люблять, щоб море було близько й усі розваги також
Рієлторка описує своїх клієнтів так: «Люблять, щоб море було близько й усі розваги також у пішій доступності. Тому обирають Аркадію, Фонтан, щоб усе поруч і в задоволення».
За що цінують Одесу
«Чому ми завжди обирали Одесу, навіть коли можна було поїхати в Крим, то це за те, що ввечері після моря є куди піти і на що подивитися», — каже киянка Маргарита.
І справді, є театри, виставки, можна замовити екскурсію чи дегустацію, в Аркадії працюють усі дискотеки. Квиток на Вєрку Сердючку в нічний клуб «Ібіца» в Аркадії — від 2500 грн. Опера — від 190 грн на гальорці до 650 грн у партері.
На відміну від інших міст в Одесі працюють майже всі музеї. Хоча музейні експозиції зараз в евакуації, подивитися можна лише на тимчасові виставки. Це бюджетно: вхідний квиток у Музей західного і східного мистецтва, наприклад, коштує лише 100 грн, пільговий — 50 грн. І за ці гроші ви зможете подивитися п’ять-шість виставок.
Ціни на винні дегустації стартують від 400 грн за класичні сети крафтових вин і можуть сягати 3000 грн за індивідуальні програми в історичних локаціях. Є міські дегустаційні зали, є виїзні тури до відомих виноробень регіону.
Вартість екскурсії містом зазвичай від 400–500 грн. Екскурсоводка Наталія Лаврова зазначає, що туристів менше, але вони таки їдуть. Вона завжди попереджає, де за маршрутом укриття. Буває, під час тривоги просто заводить людей у найближчу арку перечекати.
Попит на «кримінальну Одесу» стрімко падає
«Сумчани й харків’яни кажуть: “Ой, у вас так спокійно”. Але коли тривога, всі дивляться в телефони, що куди летить», — каже Наталія.
За її словами, частіше замовляють оглядові екскурсії. Попит на «кримінальну Одесу» стрімко падає. Люди більше хочуть знати українську історію, а флер російських бандитських серіалів із міста вивітрюється.