Статті

Відставка Федорова. Зеленський зробив помилку, яка наближає нас до поразки у війні

«Штурмові» війська Сирського, які він майже повністю скопіював із російських зразків, перемогли технологічний, обґрунтований даними, стратегічний підхід Федорова. Звільнення першого за історію України міністра оборони, який має всі потрібні якості* — розуміння технологій, досвід реалізації стратегічних проєктів та реалістичну теорію перемоги, є чудовим подарунком ворогу.

*Тут і далі під Федоровим ми маємо на увазі Михайла Федорова та команду фахівців, які прийшли з ним у Міністерство оборони.

Припустимо, що Зеленський каже правду і Федорова зняли через системний конфлікт із Сирським. Тобто верховний головнокомандувач більше вірить Сирському, ніж Федорову. Не виключаємо, це найбільша помилка президента від початку повномасштабної війни.

Неспроможність Сирського

Сирський та поточне вище військове керівництво (Генштаб тощо) не здатні системно вирішити жодну серйозну проблему, навіть якщо про неї відомо роками. Якби нас спитали, як охарактеризувати одним словом більшість наших вищих військових керівників, це слово буде НЕСПРОМОЖНІСТЬ.

У найкращому разі це проявляється як безкінечні імпотентні наради, пусті бойові розпорядження без створення умов на системному рівні, щоб їх виконати, страх брати на себе відповідальність, низький інтелектуальний рівень, нездатність швидко адаптуватися до зміни в характері військових дій, а водночас зарозумілість, грубість і зверхність із підлеглими, гіпертрофоване відчуття власної важливості й страх перед начальством.

Більшість наших вищих військових керівників можна охарактеризувати словом НЕСПРОМОЖНІСТЬ

Часто це відвертий егоїзм, коли питання власного кар’єрного виживання значно важливіше за все інше, зокрема й за життя людей. Тому що за всі прорахунки вищого командування завжди платять своїми життями військові безпосередньо в зоні бойових дій.

Звісно, є винятки, але про них ми писати не будемо, тому що Сирський дуже ревниво ставиться до своїх талановитих підлеглих. Натомість майже всі ключові вищі посади за два з половиною роки Сирського як головнокомандувача заповнювалися людьми, до яких була лише одна вимога — особиста відданість головкому.

Додайте сюди «затягнутий» стиль керування і опір будь-чому новому — це три речі, які його характеризують сповна. Ні, ще одна — готовність виконати наказ Зеленського, не зважаючи ні на що, навіть на військову доцільність. Детальніше про це тут.

Якщо згадати наші статті на цю тему (наприклад, одна про те, як не програти війну на виснаження, друга про те, як Україна програє в стратегічній адаптації) і ще кілька десятків подібних, ви побачите, що за ці роки вище військове керівництво не вирішило жодної системної проблеми. Візьмімо для прикладу лише одну: заміна особового складу та відновлення підрозділів — вирішення цієї проблеми провалено.

Абсолютно знущальний і ганебний наказ Сирського про ротацію раз на місяць (ми писали про нього тут), для якої потрібно три зміни особового складу (а зараз немає навіть повноцінних двох), неможливо виконати фізично — немає людей. Взагалі цей наказ, як і багато інших за останніх пів року, з’явився виключно як спосіб імітувати активність у відповідь на перші кроки з боку команди Федорова в Міністерстві оборони.

Цей наказ головкома є точною копією способу, яким «вирішували» проблеми в радянській армії з анекдоту про прапорщика:

«Товаришу прапорщик, негайно проведіть ротацію! Прапорщик у відповідь: ротація, кроком руш! Раз, Два!»

Наступне. У це важко повірити, але навіть у 2026 році Сирський підписує накази про створення нових бригад. У поточних умовах це справжній злочин.

Замість того щоб підсилювати найкращі підрозділи, які активно знищують ворога, але постійно зазнають втрат (хоча б для того, щоб мати можливість проводити ротації), Сирський ініціює створення існуючих лише на папері привидів — «бойових частин» без забезпечення, техніки, засобів, із неповним особовим складом.

Із тисячі людей, переданих у бойові з досвідом бригади, у першому бою виживе значно більше, ніж із тисячі людей у новому підрозділі. Те саме стосується втрат техніки, хоча це вторинне порівняно з життям людей. До того ж нові бригади — це завжди штабні й тилові посади. Їх створення зменшує співвідношення кількості безпосередніх учасників бойових дій та кількості штабних і тилових посад.

Одним словом, жодну з проблем, про які ми та інші оглядачі тисячу разів писали, не вирішено.

Завдяки героїзму та інноваціям

Яким чином ми ще тримаємося? Завдяки героїзму (який майже весь час йде пліч-о-пліч із некомпетентністю командирів), роботі військових від бригади та нижче, горизонтальній кооперації між адекватними людьми, припливу невійськових у Сили оборони, рішенням, які вони створили, та ціною, що була сплачена кров’ю всіх — як мобілізованих, так і кадрових.

Це тема окремої статті, але дуже цікаво, що більшість найяскравіших історій успіху була створена не завдяки, а поза досяжністю і часто всупереч зусиллям вищого керівництва ЗСУ.

Більшість яскравих успіхів досягнута всупереч Генштабу

Також ми тримаємося завдяки кільком довгостроковим стратегічним проєктам, які з часом відіграли визначальну роль. Один із найважливіших — це створення масового виробництва дронів, і саме Федоров був одним із його «батьків».

Зеленський обрав «армію страху»

Проте є один, безумовно, успішний для Сирського проєкт, можна сказати, улюблений його витвір, за який він несе повну відповідальність, — це модель штурмових військ, яка скопійована з російського зразка.

І ми ще дуже довго будемо випльовувати, вихаркувати кров’ю від наслідків цього проєкту. Найбільш яскравий його приклад — «полк» «Скеля», де, судячи з тих невеликих шматків інформації, які до нас доходять, все значною мірою організовано за допомогою насильства, залякування військовослужбовців до напівсмерті та вбивств тих, хто не підкоряється розпорядженням командирів. Одним словом, все організовано по-російськи.

Сирський скопіював російську модель штурмових військ

Припускаємо, що останній приклад з одним із екскерівників «Скелі», який наказав викрасти і вбити цивільних, — це лише верхівка айсберга.

Однак саме для цього підрозділу, який на папері «полк», а по факту цілий корпус за розміром, за особистого сприяння Сирського виділяються необмежені ресурси, зокрема люди.

Що з того, що втрати в цьому підрозділі чи не найбільші з усіх? Особисто Сирський сприяв створенню цієї м’ясорубки, екскомандири якої наказують підлеглим застрелити людей після побутової сварки, а підлеглі без заперечення виконують такий наказ.

Проблема в тому, що на відміну від РФ для нас такий спосіб війни, який наразі дозволяє затикати дірки, у недалекій перспективі призведе до повного колапсу: це не спрацює хоча б тому, що в нас немає такої кількості людей, як у ворога.

Ще одне — ця модель потягне за собою руйнування довіри до армії і спричинятиме дедалі більше конфліктів. І міністр внутрішніх справ, якщо його справді поставлять на місце Федорова, не допоможе впоратися з проблемою мобілізації за допомогою збільшення кількості бусифікованих, лише збільшить кількість конфліктів.

Проте ми бачимо, що Зеленський обрав шлях «армії страху» Сирського замість можливих реформ і «армії довіри».

Що встиг Федоров?

Ось лише частина того, що було розпочато або зроблено:

— Напевне, найголовніше: він вперше запропонував бачення, якою може бути наша стратегія перемоги. Наразі до цього ніхто — ні Зеленський, ні Генштаб — не спромігся цього зробити. До нього це було міфічне мислення на кшталт «через два тижні будемо в Криму» або «Захопимо Курську АЕС і поміняємо на Запорізьку область».

Вперше запропонував стратегію перемоги, до цього Зеленський із Сирським керувалися міфічним мисленням

Стратегія перемоги Федорова — домогтися виснаження ворога (неможливості продовження ним військових дій) за допомогою стратегічної кампанії середніх і глибоких ударів по логістиці та найкритичніших економічних активах Росії. Водночас допомогти цьому має збільшення втрат особового складу військ РФ до рівня, що не може бути компенсований без мобілізації.

— Федоров провів аудит та ініціював значну реформу військових закупівель (і це швидше і є одна з головних причин, із якої його зняли), почав впроваджувати ефективні бізнесові практики для реалізації проєктів. Страшне слово OKR (Objectives and Key Results, цілі та ключові результати) для визначення того, що потрібно змінити в роботі міністерства, викликало шок у великої частини працівників МО, які звикли у своїй роботі до зовсім іншого.

— Технології: просування використання ШІ для військових технологій, відключення «старлінків» для ворога, досягнення у створенні української балістики, розвиток ринку безпілотних та автономних систем, розвиток виробництва і постачання засобів ударів на середні відстані та багато іншого.

До речі, Федоров за кілька місяців досягнув того, чого досі немає у Генштабу, — справжнього розуміння, що відбувається в цій війні: усі найкритичніші показники — від кількості особового складу підрозділів до кількості засобів у кожній бригаді — стали доступними в режимі реального часу за допомогою інформаційних систем.

Федоров за кілька місяців досягнув того, чого не зробив Генштаб за чотири з половиною роки

Це була не просто спроба, а успішний початок реалізації підходу з прийняття рішень, які ґрунтуються на даних. Очевидно, що всі ці ініціативи будуть поховані, тому що в умовному Генштабі панує культура прийняття рішень за допомогою крику, надування щік та «я начальник, а ти ідіот».

— Федоров почав робити перші кроки до найбільш невдячної та токсичної реформи — реформи мобілізації. Так, перша спроба не сподобалася майже нікому, однак це перший український політик, який наважився хоч щось із цим робити.

Повний список того, що вдалося зробити за цей час, тут.

У Міноборони мало повноважень

При всьому цьому із самого першого дня Сирський дуже хворобливо сприйняв призначення Федорова на посаду. Далі пішло ще гірше — головком заборонив будь-яку співпрацю з МО. Наприклад, було майже заблоковано більшість запитів на переведення військових фахівців на посади в МО по напрямках, які треба було створювати з нуля або змінювати в першу чергу.

Ми не впевнені в тому, наскільки Сирський хороший генерал (кажуть, що принаймні професійний), однак мікроменеджмент, побудова вертикалі за принципом лояльності та придушення ініціативи знизу, беззаперечна відданість Зеленському (принаймні демонстрація такої відданості) — все це (та інше) робить його надзвичайно слабким головкомом.

Сирський виявився дуже вдалим придворним політиком

Однак він виявився дуже вдалим придворним політиком: зі своїм каналом доступу до Зеленського, зі своїми підконтрольними спікерами, зі своїми сітками в соцмережах. Практично немає сумніву, що він із першого дня почав налаштовувати Зеленського проти Федорова.

Причини — реформи та зміни Федорова несумісні із Сирським на посаді головкома. Насправді базова проблема в тому, що законодавство не дає МО справжніх важелів впливу на генералітет. Якби вони були, Сирський був би змушений співпрацювати.

Друга базова проблема в тому, що наше вище військове керівництво має дуже багато повноважень і водночас дуже обмежену спроможність їх реалізовувати (зокрема, інтелектуальну). Пам’ятаєте слово НЕСПРОМОЖНІСТЬ? Це найбільша проблема вищого керівництва, і не лише військового.

Підіб’ємо підсумок: поміняти найбільш ефективного міністра оборони, який у нас був, лише через пів року роботи — це найгірша помилка Зеленського на посаді президента, яка обернеться для нас як суттєвими втратами, так і значним погіршенням нашого становища у війні. Ми точно заплатимо за це спочатку зупинкою реформ, а потім і погіршенням ситуації на фронті. Відповідальність за це лежить особисто на Володимирі Зеленському.

абзац відставка зеленськиий політика сирський федоров хід війни