Статті

«Ми як сім’я, тільки велика й неблагополучна». Як ОСББ шукають гроші на енергетичну автономність

Із даху цієї київської висотки видно будівництво однієї зі станцій метро на Виноградар. Але на відміну від довгобуду підземки багатоповерхівка зазнає постійних змін. Усе почалося з того самого даху, а точніше з модернізації технічних прибудов, так званих кукушок. Де беруть на це кошти, чому витрачають тисячі на надсилання паперових листів і кого із сусідів називають «космонавтами», розбираємося в матеріалі.

22-поверховий чотирисекційний будинок на проспекті Європейського Союзу в Києві. Об’єднання співвласників створили тут сім років тому

Фарбовані губи

Із висоти 22-поверхового чотирисекційного будинку на проспекті Європейського Союзу звертаю увагу на чіткі геометричні форми клумб у дворі. Голова ОСББ Вікторія Шмегельська зітхає, що до квітів не завжди доходять руки — у першу чергу треба дбати про дім.

«Мешканці не бачать насосів, підвалів, даху. Вони бачать сходинки й квіточки. Сваряться за те, якого кольору лавочка. А це як фарбувати губи, коли гнилі зуби», — пояснює вона.

Вікторія головує п’ять років. Спочатку входила до ревізійної комісії ОСББ, яке створили 2019 року. До цього, 10 років від моменту здачі в експлуатацію, будинок обслуговувала керуюча компанія забудовника. Як тільки з’явилася потреба робити ремонти, щось змінювати, керуюча компанія відмовилася від будинку.

Висотка нагадує дитячу розкладну книжку: 11 нежитлових приміщень, дві насосні, два індивідуальні теплові пункти, 12 ліфтів, 504 квартири, 39 500 кв. м житлової площі, 1500 мешканців.

Вікторія Шмегельська. Головою об’єднання співвласників будинку вона стала п’ять років тому

«Кукушки»

Вікторія показує на даху «кукушки» (їх так називають, вочевидь, тому, що схожі на шпаківні) — надбудови ліфтових шахт. Нині вони мають ошатний вигляд. Хоча ще на початку повномасштабної війни мали діряві стіни, дерев’яні вікна, іржаві двері. Під час сильних дощів вода протікала вниз на три поверхи. А коли росіяни влучили в сусідній торговельний центр, повилітали й вікна.

Мешканці своїм коштом утеплили стіни «кукушок», зробили гідроізоляцію. Потім подали заявку на міську програму співфінансування 70/30.

«Подали акти виконаних робіт, виграли конкурс, і нам на 1,6 мільйона гривень поставили дверей і замінили вікон», — каже Вікторія.

70/30 — щорічна міська програма енергоефективних проєктів. Співвласники будинку виконують або зобов’язуються виконати робіт на 30% загальної суми й отримують від міста решту 70%. Кошти надають на конкурсній основі: враховують ефективність модернізації, суму, яку готові зібрати мешканці. Тим ОСББ, які докладають понад 30%, надають пріоритет.

Зазвичай конкурси виграє комунальне підприємство

«Цього року було багато звернень від ОСББ. Київрада вирішила дофінансувати програму. Всі, хто подав документи, пройшли конкурс», — розповідає радник заступника голови Київської міської державної адміністрації Олексій Тихонов.

Загалом це не швидка історія. Заявки подаються восени. У лютому-березні відбувається конкурс. Через електронну систему публічних закупівель Prozorro визначають виконавця робіт (перемагає той, хто пропонує найнижчу ціну). За словами Олексія Тихонова, зазвичай виграє комунальне підприємство «Група впровадження проєкту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва». До кінця року, як правило, реалізацію проєктів завершують.

«Через погоду терміни можуть зміститися. Утеплення фасаду, наприклад, не роблять у дощ, сніг чи сильний мороз», — пояснює.

Акумулятори

Біля одного з під’їздів стоять скульптура рожевого бегемота й дві бетонні споруди, через які можна потрапити в підвал: тут «живуть» два генератори по 7,5 кВт. Три роки тому їх придбали за добровільні внески мешканців, щоб працювали насоси підкачки води.

«Про ліфти тоді мови не було. Думали не про комфорт, а про збереження комунікацій», — каже Вікторія.

Ще через рік вирішили купити акумулятори на 120 кВт та інвертор на 50 кВт (перетворювач постійного струму на перемінний). Ця система забезпечує до восьми годин роботи насосних, теплового пункту й по одному пасажирському ліфту в кожній секції будинку.

Вікторія Шмегельська показує будинкові акумулятори та інвертор (висить на стіні). Завдяки цьому обладнанню ліфти працюють під час відключень центрального електропостачання

Кошти на джерела живлення збирали довго, хоча внески були порівняно незначні: квартир у будинку багато, сума розкидається на всіх залежно від житлової площі.

«У нас найбільші квартири — трьошки на 100 квадратних метрів. Вони здавали по дві тисячі гривень. У той час як у менших будинках із меншою кількістю квартир здавали і по шість, і по вісім тисяч», — розповідає Вікторія.

Інвертор і акумулятори стоять на верхньому технічному поверсі. Кабелі від них тягнули через непрацюючі сміттєпроводи. Таке ноу-хау спростило й здешевило роботу.

«Коли ми сиділи по 12 годин без світла, у нас і водичка була, тепленько було, і ліфт працював. Особливо, для тих, хто живе на верхніх поверхах, це дуже важливо», — каже голова ОСББ.

Великі генератори вже мало хто купує. Інвертори практичніші

Заряд батарей Вікторія відстежує в спеціальній програмі у смартфоні. Також важливо підтримувати в приміщенні належну температуру: від перегрівання чи перемерзання акумулятори «вмирають». Взимку доводилося гріти підсобку обігрівачем. А на літо планують ставити кондиціонер.

«Зараз великі генератори вже мало хто купує. Інвертори практичніші, бо їх не треба особливо обслуговувати: воно саме увімкнулося, зарядилося, вимкнулося», — пояснює.

З інвертором та акумуляторами ОСББ подалося на міську програму компенсації незалежних джерел живлення. Отримали 300 тис. грн.

Гроші

У Вікторії не було проблем з отриманням «програмних» грошей, натомість деякі голови ОСББ скаржаться на великі запізнення. Радник заступника голови КМДА Олексій Тихонов пояснює це так: заявки збирають районні державні адміністрації Києва, потім вони подають бюджетний запит на кошти від міста. Потім перераховують їх ОСББ.

За словами Тихонова, якщо по компенсацію звернулися наприкінці року, то час очікування збільшується — освоєння бюджету починається приблизно з березня.

Ще одна причина затримок — кошти надходять на райони частинами. РДА на свій розсуд вирішують, куди й на що спрямувати їх першочергово.

«Оскільки є дефіцит, то район може спрямувати кошти на інші потреби, а ОСББ заплатити пізніше. Тому міські депутати зараз розглядають можливість зробити ці гроші цільовими. На інші потреби витрачати їх не зможуть», — пояснює Тихонов.

Сонячні панелі

ОСББ Вікторії Шмегельської має позитивний досвід участі не лише в муніципальних програмах, а й у державних. Їм вдалося отримати 300 тис. грн за програмою «Світлодім». Кошти надійшли буквально за кілька днів після затвердження заявки. А через тиждень уже закупили 74 сонячні панелі. Тепер мешканці збиратимуть гроші на їх встановлення.

Також ОСББ подалося на урядовий експериментальний проєкт «по 353-й постанові» — безплатне встановлення систем резервного живлення. За ці кошти планують докупити інвертор на 50 кВт і батареї на 120 кВт: під час блекауту працюватимуть усі ліфти.

«Коли тільки починала цим займатися, то про ці програми ні в зуб ногою, — згадує Вікторія. — На Оболоні юристка Наталія Кальченко проводила зустрічі “товариства анонімних оесбебешників”, пояснювала нам. Я ходила, ходила. Слухала. Обростала людьми. Там щось спитала, там».

Каже, спілкування з колегами допомагає вирішувати проблеми: «Коли здається, що в тебе катастрофа, виявиться, що хтось через таке вже проходив».

«Листи щастя»

Участь у проєктах треба затверджувати загальними зборами ОСББ. Це найскладніше, вважає Вікторія. Щоб збори були законними, потрібна присутність 50% + 1 співвласника. Але голоси рахуються не від кількості людей, а від площі квартир. Якщо загальна площа будинку 40 тис. квадратів, то треба, щоб «20 тисяч і 10 сантиметрів» проголосували «за».

«От якщо у вас квартира 100 квадратних метрів, у вас умовних 100 голосів, а в мене 60 — значить у мене 60 голосів. Збираєш підписи, вносиш у систему цифри й трусишся: вистачить чи не вистачить», — каже вона.

За 15 днів до зборів треба розіслати всім співвласникам запрошення під підпис. Але не всім можливо вручити особисто. Тоді закон вимагає розсилати рекомендованими листами.

«Цього разу я сформувала 237 листів. По 60 гривень кожен — це 14 тисяч гривень у трубу. Тому що по них ніхто не піде на пошту. А є така вимога закону. І що поробиш?» — розводить руками Вікторія.

Противсіхи

Зізнається, складно буває з людьми, які виступають «проти всього», не платять за рахунками, голосують завжди «проти», навіть не пояснюючи.

Торік плату за утримання будинку підняли вдвічі — до 14,95 грн із метра житлової площі. Приблизно 20% мешканців — злісні неплатники.

«Ми їх називаємо “космонавти”. Вони не платять, будуть судитися, завжди проти. Такі є в кожному будинку в різній концентрації», — каже Вікторія.

Є люди, які вважають, що коли не живуть у будинку, то не повинні сплачувати. Багато сил іде на те, щоб пояснювати, що будинок — спільна власність, потрібно вкладатися в нього.

Люди кажуть: «Ми вам платимо». А я кажу: «ОСББ — це ви»

Нелегко пояснювати, чому людина, яка живе на другому поверсі, має скидатися на дах. Або чому мешканці першого поверху мають підтримувати ліфти. Вікторія наголошує, що це така сама спільна власність, як фасади, насоси і так далі.

«Люди кажуть: “Ми вам платимо”. “Кому вам?” — “ОСББ”. А я кажу: “Так ОСББ — це ви. Це об’єднання співвласників. Ви не мені платите. Я виконавчий орган. Ми утримуємо будинок, як сім’я утримує свій приватний дім. От і ми як та сім’я. Тільки велика і неблагополучна”», — каже голова.

Енергоефективність енергетика житло київ осбб