Статті
За лаштунками ТЦК. Як рекрутери «б’ються» за мобілізованих і чому забирають телефони
Російським ІПСОшникам вдається робити з українського ТЦК образ ворога. Відео, де б’ють мобілізованих, стрімко розлітаються в мережі, створюючи враження повсюдної жорстокості, а не окремих випадків. Поширюється думка, що всіх ухилянтів відправляють одразу «на м’ясо». Але що ж відбувається за дверима ТЦК? Як проходять ВЛК за 10 хвилин і чому відбирають телефони? Texty.org.ua розпитали одного з військовослужбовців ТЦК.
«99,9% не з’являться по повістки»
«Як тільки ми бачимо, що фотографують щойно встановлений блокпост, знаємо, що сюди вже навряд чи поїде хтось із тих, хто може бути мобілізований», — каже Олександр, який сам місяць тому списався зі служби за станом здоров’я.
Фотографії розміщують у телеграм-каналах і пишуть, де стоять патрулі. Ті, хто ухиляється від служби, вже не поїдуть тією дорогою. Колишній військовий каже, що вони відстежують ці канали і навіть мають деякі методи боротьби, але заблокувати всі нереально. Миттєво з’являються нові для кожного ЖК, району чи міста.
95% тих, хто зупиняється на блокпосту, мають бронь із роботи або відстрочку за сімейними обставинами. Олександра дивує, що серед заброньованих і «охоронці та сантехніки міністерств».
На п’ятому році повномасштабної війни добровільно до ТЦК приходить лише 5–10%. Це переважно ті, хто вже обрав собі бригаду або просить допомогти з пошуком місця служби.
Більшість військовозобов’язаних доставляє поліція
Більшість військовозобов’язаних до ТЦК доставляє поліція. Це ті, кого зупинили на вулиці під час комендантської години, — різні порушники, у яких поліція перевіряє документи. Окрема категорія — сімейні насильники. Поліція пробиває людину по «Оберегу» (державний електронний реєстр військовозобов’язаних і резервістів). Якщо з військовим обліком непорядок, везуть до ТЦК.
За останні місяці в Києві збільшили кількість груп оповіщення на 40%. Про це заявив виконувач обов’язків заступника начальника Київського ТЦК Валерій Кравченко. До груп оповіщення можуть залучати представників органів місцевого самоврядування та ОСББ. Нібито для вручення повісток. Хоча на практиці такі заходи недієві.
«Якщо на вулиці вручити повістку, то 99,9% не з’являться», — констатує наш співрозмовник.
За день із кожного району мають мобілізувати близько 10 людей. Таку норму встановлює керівництво. Контингент мобілізованих дуже строкатий.
«Відкосити не вдасться»
Тих, хто потрапляє до ТЦК, можна умовно поділити на кілька категорій (назви вигадані журналісткою для зручності класифікації).
Фаталісти — зазвичай адекватні. Виконують те, що їм скажуть військові.
«Вони ставляться з розумінням. Спіймали, отже, треба йти служити», — пояснює Олександр.
Симулянти — починають «косити», вигадуючи хвороби. За словами Олександра, приблизно 60–70% симулюють високий тиск і біль у серці. А коли приїжджає швидка, то виявляється, що все в нормі. Заздалегідь екіпажі швидкої приїжджають ті самі, вони вже в курсі, що в 70% буде симулянт.
«У 95% випадків відкосити не вдасться. У нас є лікарі, які все перевіряють», — каже він.
Креативники — вигадують різні способи втечі. Якось затриманий намагався втекти, відрекомендувавшись представником спецслужби.
Сказав охоронцеві, що він з СБУ. Швидко показав якесь посвідчення. Охоронець не роздивився, але почав уточнювати по рації в чергового. «Есбеушник» почав тікати. Його спіймали.
Залежні — алко- й наркозалежні, люди з психічними порушеннями. Поведінка може бути неадекватною.
«Буває, що наркомани й алкоголіки можуть роздягатися і бігати голими. Деякі починають крушити все навколо себе, лізти в бійку. Тоді доводиться вдягати наручники чи закривати їх, щоб заспокоїти й не дати заподіяти шкоди собі та іншим», — розповідає колишній військовий.
Стан сп’яніння не перешкоджає мобілізації
Хронічних алкозалежних зазвичай не беруть. Але загалом стан сп’яніння не перешкоджає мобілізації.
«Якось п’яний кричав: “Везіть мене в штурмовики. Буду всіх гризти і рвати”. Йому пропонували тилові бригади, але він кричав: “Тільки в штурм!”», — згадує Олександр.
Трапляється, вечорами приходить напідпитку молодь 18–24 років: «Хочемо в “Скелю” чи Третю штурмову». «Їм кажуть, хлопці, приходьте зранку. Ще ні разу ніхто не приходив», — додає Олександр.
Бувають такі дні, що привозять переважно наркозалежних. Але не всіх їх можуть мобілізувати. Шанси 50 на 50. Якщо людина стоїть на обліку і лікується за державною програмою, має відповідний документ, то за законом не підлягає призову. Якщо ж у приватній клініці, то піде служити.
«Приватні часто просто видають безплатну дозу», — пояснює Олександр.
Також не візьмуть служити тих, у кого відкриті вени, куди колють наркотики, або хто не може присісти через тривале вживання. Ще залежить від виду наркотиків і дози. Наркозалежного можуть взяти в бригаду, потримати тиждень-два на пересидці, провести детокс. Прямо на фронт їх не відправляють. Спочатку навчання.
Двоє-троє безхатьків приходить добровільно
Часом можуть привозити і бездомних. За словами Олександра, щомісяця приблизно двоє-троє безхатьків приходить добровільно і каже: «Хочу мобілізуватися».
«Чув, що в Чернівцях мобілізували бездомного й залишили служити в ТЦК. Бо за станом здоров’я він не підходив для бойових частин і ВЧЗ (військова частина забезпечення)», — каже співрозмовник.
Для бездомних, які живуть на вулиці, такий сценарій може бути рятівним. Бо його миють, годують, одягають, дають повний військовий соцпакет і лікування.
«Якщо він ходитиме бухатиме, то, звісно, діставатиме за це на горіхи», — каже військовий.
Буває, що поліція привозить і людей з інвалідністю. Навіть якщо ті показують документи. Людина з інвалідністю може потрапити в розшук через те, що отримала інвалідність недавно і ще не підтягнулася в «Оберезі».
Буває, поліція привозить тих, хто стверджує, що не підлягає призову, однак це не підтверджено документами, «Оберегом», «Резервом». І тоді інформація з його слів не має юридичної сили. Така людина підлягає призову.
«Якщо людина каже, що учитель і має право на відстрочку, то це так не працює. Треба було раніше офіційно податися на відстрочку», — розповідає Олександр.
Водночас, за словами колишнього військового, інвалідам, які не отримали офіційно відстрочку, дозволяють пізніше піднести документи, щоб виключити їх із розшуку й військовозобов’язаних.
«Так само з багатодітними батьками, родичами загиблих військовослужбовців. Їх відпускають під повістку, щоб прийшли через два-три дні з документами. Якщо навіть не прийде, то нічого страшного не станеться», — додає Олександр.
Чому забирають телефони?
Коли людину затримують через те, що вона в розшуку, у неї забирають телефон або одразу при затриманні, або при вході в будівлю ТЦК. Але це стосується «буйних і неадекватів», каже Олександр.
Це відбувається з кількох причин. По-перше, затримані починають викликати поліцію через «незаконне утримання». Далі зазвичай приїжджає наряд. Можливо, навіть той самий, що привіз його в ТЦК. Поліцейські мусять перевірити, чи все в порядку, документально оформити виклик.
Дехто викликає швидку допомогу. Щоразу, як вона приїжджає, мусить офіційно отримати документ, чому не госпіталізувала людину. Працівники ТЦК мають довести, що виклик безпідставний.
«На швидкій уже знають, якщо виклик до нас, то 9 із 10 він фейковий», — каже Олександр.
Бувало, що родичі нападали на машини
По-друге, коли військовозобов’язаний телефонує родичам чи друзям і каже, у якому саме ТЦК він перебуває, родичі можуть робити спроби «врятувати» його. Це сталося з одним із блогерів, коли він встиг написати в соцмережі про місце свого перебування. Підтягнулася ціла бригада його прихильників, перекрили виїзди, заважали доправити мобілізованого блогера в навчальний центр. Бувало, що родичі нападали на машини, трощили їх, влаштовували погоню.
Одного разу фронтовик-військовий приїхав відбити свого рідного брата. Разом із ним приїхали і його військові побратими.
«Якщо людина нормальна, адекватна, то їй дають подзвонити й родичів пускають, щоб ті передали якісь речі чи їжу, щоб вони поговорили чи покурили разом», — розповідає Олександр.
Якщо затриманого відпускають додому, то телефон і особисті речі повертають. Якщо відправляють на навчання, то речі віддають представникові частини. Бо в навчальному центрі також дозволяють дзвонити зазвичай раз на тиждень. Хоча в деяких телефони не забирають узагалі.
Росіяни знають, де розташовані навчальні центри
Росіяни знають, де розташовані навчальні центри. Якщо з однієї точки десь у лісі одночасно буде багато мобільних дзвінків, то одразу вичислять і запустять ракету, пояснює Олександр.
Нерідко в мобілізованих вилучають газові балончики, пневматичні й газові пістолети, електрошокери тощо.
«Буває, що поліція привозить типів, які ходять по вулицях зі здоровенними кухонними ножами. Як кинджали. Прямо джигіти якісь», — сміється Олександр.
«ВЛК не має шукати твої болячки»
Після того як мобілізовані потрапили до ТЦК, вони мають пройти військово-лікарську комісію (ВЛК). Олександр каже, що в мобілізованих спотворене уявлення про ВЛК: вважають, що там «зобов’язані виявити його хворобу» й не відправити служити.
Насправді ж лікарі дивляться, чи є в людини оформлені в Helsi (система, де можна записатися на прийом до лікаря, фіксуються всі прийоми, діагнози, аналізи) відвідини лікарів, діагнози, чи перебуває на обліку (алко, нарко, психо), чи є інвалідність і так далі.
«ВЛК не має шукати твої болячки. У них і немає таких можливостей. Вони дивляться документи й дають за ними свою оцінку», — пояснює Олександр.
Буває, людина каже, що має хронічну хворобу, приймає ліки, але не знає, як ті таблетки називаються. Або не була в лікарні вже понад 10 років. Або каже, що не пам’ятає, до якого лікаря ходить.
Починає «бикувати», значить здоровий
Мобілізований скаржився на біль у шлунку.
— А до якого лікаря ти звертався? — запитує його медик ВЛК.
— Не пам’ятаю…
— Може, до отоларинголога? — пропонує жартома варіант.
— Точно, — погоджується симулянт.
Якщо людині кажуть пройти в кабінет до лікаря, а вона відмовляється, починає «бикувати», то її не перевірятимуть. Отже, здорова за умовчанням.
Рекрутери
У ТЦК приїжджають рекрутери різних бригад. «Буває, у залі їх більше, ніж самих мобілізованих», — каже Олександр.
Процес рекрутингу чимось схожий на швидкі побачення (speed dating), коли за столики сідають пари. Після короткої розмови один із учасників пересідає за наступний столик і спілкується з іншим рекрутером. І так відбувається, поки всі між собою не познайомляться. За короткий час треба зробити вибір, де проходитимеш службу. Або не обрати нікого — тоді вибір зроблять за тебе.
Рекрутери візуально самі оцінюють мобілізованих. Звертають увагу на вік, фізичну форму, поведінку. Можуть самі підійти, розпитати про досвід, освіту, родину і розповісти про свою бригаду. Пояснюють, які в них «плюшки» на службі. Потім підходить рекрутер з іншої бригади і процес продовжується.
Бесіда може проходити одночасно з кількома рекрутерами, пояснює Олександр. Якщо «покупець» зацікавився кимось, він каже про це начальнику ТЦК. Тоді оформляють документ, мобілізований їде в ту бригаду.
«Дивляться на адекватність і зацікавленість людини. Якщо не намагаєшся уникнути служби, хочеш бути корисним, тебе швидко заберуть у хороше місце. Якщо ж кажеш “нічого не хочу”, “піду покурю”, “посиджу…”, то такі не цікаві рекрутерам», — розповідає Олександр.
Курилка — варіант неформально поговорити
Буває, що мобілізованого, який вже домовився з однією бригадою, намагаються переманити в іншу. Зокрема, розповідаючи негативні речі про ту бригаду, в яку він рекрутувався. Часто це відбувається в курилці, де перетинаються всі: військовозобов’язані, працівники ТЦК, рекрутери.
«Курилка — це варіант неформально поговорити, показати себе, дізнатися про свою подальшу долю й зробити її кращою. За фахового спеціаліста рекрутери мало не б’ються», — пояснює Олександр.
Каже, що зараз для кожної цивільної професії знайдеться заняття в армії.
«Якщо ти офігенний зварювальник, то варитимеш і ремонтуватимеш бронетехніку, якщо лікар, будеш медиком, якщо радіоінженер, то візьмуть у зв’язківці чи дрони паятимеш. Зараз дуже шукають тих, хто вміє тримати в руках паяльник і може відрізнити транзистор від резистора», — каже колишній працівник ТЦК.
Дуже потрібні водії, інженери, логісти. За словами Олександра, навіть якщо ти художник, малюєш пензлем, є багато можливостей: малювати карти, розробляти маскувальні сітки під будь-яку місцевість. Дизайнер одягу став шевцем у бригаді, хіміки роблять вибухівку, любителі комп’ютерних ігор, які толком ніколи не працювали, але чудово справляються з джойстиком, можуть стати дронарями.
Є рекрутери, які набирають обмежено придатних людей у військові частини забезпечення.
«У ТЦК також не вистачає людей», — каже Олександр.
Якщо мобілізований сам нічого не обирає, вибір роблять за нього
Часто вже за 24 години вирішується подальша доля мобілізованого. Якщо рекрутери забирають, то це плюс для ТЦК. За військовозобов’язаного не треба відповідати, витрачати зайвий ресурс, везти на «оглядини» в навчальні центри.
Якщо мобілізований сам нічого не обирає, вибір роблять за нього. Тоді час перебування в розподільчому пункті може збільшуватися. Чекатимуть, поки набереться достатньо людей для відправки в навчальний центр.
«Якщо привозиш чоловіка в нормальну бригаду, а він каже: “Да я злодій, бандит, я втечу”, від нього можуть відмовитися. Сказати, такі нам не треба. І везуть у ту бригаду, де беруть усіх. Переважно це бойові», — розповідає Олександр.
Щоб потрапити в хорошу бригаду, краще бути ввічливим і не обманювати
Олександр наголошує: розповіді про те, що тих, хто в «Резерві+» позначений «У розшуку», відправляють «на нуль», — це «стовідсоткова російська пропаганда і ефесбешна хрінь для зриву мобілізації».
Щоб потрапити в штурмові полки, треба ще постаратися. Адже військові мають бути впевнені в людині, з якою їм іти в бій.
«Якщо тебе поранять чи вб’ють, за тобою ще треба повзти, ризикувати своїм здоров’ям. Кому це треба? Або якщо ти “дрищ” і від пострілу обкакався, то куди тебе в штурмовики? Будеш їжу і боєприпаси підносити», — каже колишній військовий.
Навіть у штурмові бригади потрібні різні спеціалісти. Дронарі, наприклад. Головна порада від ТЦКшника: щоб потрапити в хорошу бригаду, краще бути ввічливим і не обманювати.
Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Підписатися