Статті
Підмога батькам не надійшла. Заборона соцмереж для дітей в Австралії провалюється
Пів року тому австралійський уряд заборонив соціальні мережі для дітей до 16 років. Більше ніяких інфлюенсерів в Інстаграмі чи згенерованих ШІ відео в ТікТоці. Батьки сподівалися на допомогу в щоденній битві з технологічними корпораціями за увагу і час дітей, що марнується через телефон. Та в реальності ця заборона працює з перебоями.
Розділене суспільство
Після дискусій австралійський уряд заборонив соцмережі дітям у грудні 2025-го. Діти до 16 років тепер не можуть ані створювати нові акаунти, ані користуватися вже наявними в Інстаграмі, ТікТоці, Фейсбуці, Снепчаті та на Ютубі.
Батьки, діти та викладачі по-різному ставляться до цього нововведення. Не стала винятком й українська родина з двома дітьми, 9-річною Женею та 14-річною Варею, яка живе в одному зі спальних районів Сіднея.
Діти відразу почали говорити про «обмеження їхніх прав на інтернет». Батьки, які роками намагаються мінімізувати соціальні мережі в житті дітей, підтримують нововведення. Мама дівчат Антоніна, яка працює в дитячому садку, розповідає: «Ми з чоловіком зраділи забороні. Зазвичай усе контролюю я, а тут якийсь “дядя” за мене це все зробить. І я йому вдячна».
До домашніх дебатів долучились і викладачі. У державній школі для дівчат, до якої ходить старша донька Варя, вчителі заохочували дітей до дискусій про заборону. Школярі обирали сторону «за» чи «проти» заборони соціальних мереж і пояснювали свою думку. Проте деякі школярі обирали сторону «за», бо так просто легше знайти аргументи, розповідає Варя.
Така шкільна дискусія, яка покликана розвинути навички риторики й обговорення суспільних подій, демонструє реалії цієї заборони, далекі від ідеалу.
Довгий шлях до заборони
Рішення заборонити соцмережі є продовженням політики австралійського уряду. Мета — мінімізувати використання інтернету школярами. Його ухвалили після започаткованої активістами кампанії та відповідної петиції, яка зібрала 127 тисяч підписів. Закон має обмежити дітей від кібербулінгу, шкідливого контенту та онлайн-педофілів. Уряд хоче захистити ментальне здоровʼя дітей та підлітків.
Ця заборона стала відповіддю на дедалі більше занепокоєння батьків і науковців щодо шкоди від соціальних мереж. Одне з досліджень, опубліковане в журналі Pediatrics, стверджує, що діти, які отримують смартфон до 13 років, наражаються на значно вищий ризик депресії, ожиріння та недосипання. Дослідження виявляє тривожну закономірність: що в молодшому віці дитина отримує свій перший смартфон, то більша ймовірність розвитку в неї цих захворювань.
«Ми даємо дітям дитинство, а батькам більше спокою», — висловлювався щодо заборони прем’єр-міністр Австралії.
Уряд Австралії також сподівається, що заборона зменшить вплив кількох задокументованих шкідливих факторів, таких як кібербулінг, небажані сексуальні домагання в інтернеті, алгоритмічно посилений контент та особливості дизайну, що викликають залежність.
Щоб досягти цієї мети, держава вже багато років контролює використання телефонів дітьми та підлітками в школах.
«Ми даємо дітям дитинство, а батькам більше спокою»
На відміну від України телефони в початковій школі Австралії здебільшого заборонені. «У молодшій школі я писала листа, щоб моя донька могла брати із собою телефон», — розповідає Антоніна.
Утім, навіть якщо дитина має право взяти телефон до школи, це не означає, що вона може ним користуватися. Протягом навчального дня він залишається вимкненим у сумці. Дитина може дістати його тільки після уроків, коли виходить.
Правила старшої школи в штаті, де живе сімʼя українців, не набагато мʼякіші. Тут батькам не треба писати листа, щоб дитина могла взяти із собою телефон. Проте використовувати гаджети і під час уроків, і на перервах заборонено.
Якщо учня чи ученицю спіймали, їх спочатку попереджають. На третій раз телефон забирають і попереджають уже батьків. Схожі правила діють і в європейських країнах, наприклад Франції. Проте якщо заборонити використання телефонів у школах досить просто, то контролювати соцмережі набагато складніше.
Дивитися без СМС і реєстрації
Заборона в Австралії працює досить банально. Уряд зобовʼязав самі соцмережі контролювати її виконання. Коли користувач заходить на платформу, його просять вказати свій реальний вік. Деякі діти до 16 років вводять несправжні дані, і їх просто пропускає далі. На деяких платформах просять відсканувати ID-картку.
За словами Антоніни, соцмережі дуже рідко просять показати документи, тож доступ до них залишається відкритим. Але й ці правила з ID легко обійти.
Більшість дітей тепер споживає контент, не реєструючи акаунт. Така функція доступна на всіх заборонених платформах.
Більшість дітей тепер споживає контент, не реєструючи акаунт
Знайома Антоніни ще до запровадження заборони соцмереж купила сімейну преміум-підписку на Ютуб, щоб контролювати контент, який споживають її діти, і прибрати рекламу. А коли запровадили заборону, її діти стали дивитися Ютуб просто без реєстрації. «Тепер я плачу ні за що», — розповідає подруга українки.
У цьому конкретному прикладі контролювати те, що споживають діти, для батьків стало ще складніше. «Діти не зізнаються, як саме вони обходять ці заборони, але вони обходять», — ділиться Антоніна. За її словами, хтось дивиться без реєстрації, як у випадку з дітьми її подруги, хтось установив собі VPN (сервіс, який дає змогу заходити в інтернет начебто з іншої точки світу), щоб змінювати країну.
«Без контролю батьків ця заборона, по суті, пшик на папері», — додає Антоніна.
Повертайся, коли тобі виповниться 16
На життя української сімʼї ця заборона майже не вплинула. У молодшої Жені є доступ до гри «Роблокс» і дитячого месенджера у Фейсбуці, що привʼязаний до акаунту Антоніни, щоб вона могла спілкуватися з подружками. Більше жодних соцмереж на телефоні Жені немає. «Ютуб ми заблокували, бо вона любить дивитися всілякі дурнуваті рілси. Це реально деградуюча штука», — каже Антоніна.
У старшої Варі трохи більше свободи, проте все одно встановлений батьківський контроль. Ютубом Варя користується через акаунт, привʼязаний до пошти мами. Вона публікує на ньому відео, які сама створює і монтує. Батьківський акаунт — це один зі способів, які використовують діти, щоб обійти заборону.
Із ТікТоком трохи складніше. Антоніна ділиться, що між нею та Варею постійна боротьба. «Я категорично проти ТікТоку. Я блокую, вона видаляє його й знову завантажує. Я блокую знову — і все по новій». Сам ТікТок, за словами мами Варі, запитує тільки вік користувачів, тож діти часто цим користуються і пишуть, що вони доросліші.
Фактично урядова заборона вплинула тільки на акаунт Варі на Ютубі. Він зареєстрований на її пошту, де зазначений вік 14 років, тож платформа автоматично заблокувала доступ і надіслала повідомлення: «Ти не можеш користуватись акаунтом, поки тобі не буде 16».
А що в Європі?
Одразу після запровадження заборони в Австралії європейські політики стали анонсувати схожі заборони. Проте з часом досвід показав проблемність такого рішення, тому країни почали тихо відходити від цієї ідеї. Велика Британія вирішила спершу запустити кілька пілотних проєктів із різними форматами обмежень, а Німеччина відклала остаточне рішення до оприлюднення висновків експертної групи.
В Україні також тривають дискусії про заборону соцмереж для дітей. Проте в нашому випадку важливо памʼятати, що модель користування гаджетами серед українських дітей дещо відрізняється. У державних школах використання телефонів не заборонене, хіба що тільки на рівні самих викладачів, які можуть забрати телефон до кінця уроку, та й то лише якщо помітять його.
Опоненти заборони телефонів у школах висувають ключовий аргумент — безпека під час війни. Батьки переживатимуть про школярів, які залишатимуться без звʼязку під час повітряних тривог.
Як засвідчило нещодавнє дослідження, заборона мобільних телефонів у школах Флориди спершу спричинила дисциплінарні проблеми, але вже через два роки привела до відчутного покращення успішності, особливо серед хлопців та учнів середніх і старших класів (докладніше читайте тут).
Досвід європейських країн, та й Австралії також, показує, як можна грамотно врегулювати це питання, забороняючи користування під час перерви, але не обмежуючи право мати телефон у портфелі чи шафці.
Водночас в Україні є Телеграм, урегулювати який не можуть і для дорослих. Хоча саме він є осередком кібербулінгу, наркотрафіку, порнографії та рекрутерів із ФСБ. Дискусії європейських країн про заборону соцмереж для школярів ґрунтуються на давно створених регуляціях гаджетів у школах. Можливо, варто почати з цього?