Статті

Глобальна енергетична криза. МВФ закликає уряди економити і підтримувати найбідніших

Українці миттєво відчули на власних кишенях наслідки війни в Перській затоці та енергетичної кризи: у середині березня бензин і дизель в Україні подорожчали відповідно на 15–20% і 30–35%. Далі, ймовірно, буде ще важче: дорожчатимуть не лише енергоносії, а й їжа, зростатиме тиск на державний бюджет. МВФ обіцяє і далі підтримувати Україну, але очікує, що уряд збиратиме більше податків.

Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко

«Березень був важким місяцем, але квітень іще важчий. Чому? Тому що танкери рухаються повільно, — попередила у своєму виступі директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва під час Весняних зборів МВФ і Світового банку у Вашингтоні, що тривають із 13 по 19 березня. — Ті, що вийшли з протоки до 28 лютого, вже досягли пунктів призначення, а нових постачань не очікується. І саме тому ми закликаємо країни вжити негайних заходів для зниження енергоємності».

Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва на пресконференції у Вашингтоні, 15 квітня 2026 року. Фото: МВФ

Економити енергоносії

«І я бачила, як деякі країни роблять саме це. Наприклад, роблять громадський транспорт безплатним, щоб заохочувати людей ним користуватися або взагалі працювати з дому, як це було під час епідемії ковіду», — зазначила директорка МВФ.

Вона також порівняла ситуацію з шоком 2022 року, коли Європа зуміла відмовитися від російських нафти і газу.

«Зʼявляться нові джерела енергії. Будуть створені нові маршрути, — сказала Георгієва. — Але проблема в тому, що останнє, ці нові маршрути, нові джерела, займе час — рік, півтора року».

Подорожчання енергоносіїв неминуче призведе до зростання цін на їжу. Окрім того, порушені ланцюги постачання добрив. Наприклад, в Африці вже подвоїлася ціна на сечовину (азотне добриво).

Допомога лише найбіднішим

У деяких країнах уряди взялися помʼякшувати ціновий шок для населення й бізнесу державним коштом, щоб стримати зростання цін та інфляцію. Наприклад, в Індії, економіка якої зростає сьогодні удвічі швидше за світову, ціни залишаються стабільними — різницю для споживачів компенсує держава.

В Індії уряд стримує ціни на пальне для споживачів

Тоді як у Єгипті ціни на пальне зросли в середньому на 15–17%. Саме Єгипет директорка МВФ навела як позитивний приклад: там добре налаштована система соціального захисту, яка дає змогу допомагати лише тим, хто цього найбільше потребує, не спалюючи зайвих бюджетних коштів.

Фахівці Міжнародного валютного фонду наголошують: масові субсидії, податкові послаблення для всіх і штучне стримування цін для кінцевих споживачів можуть забезпечити урядам політичні бонуси, але зрештою лише поглиблять проблему.

Логіка МВФ така: нафти, газу, пального та пов’язаних із ними товарів не стане більше лише тому, що та чи інша країна вирішить компенсувати ціни для своїх споживачів, адже причина кризи не в низькому попиті, а в дефіциті енергоносіїв.

Якщо половина країн штучно стримуватиме внутрішні ціни на пальне, глобальні ціни можуть зрости ще більше, бо попит не зменшиться там, де мав би зменшитися через подорожчання. У підсумку всі заплатять більше. Тобто внутрішня субсидія в одній державі стає зовнішньою проблемою для решти.

«Головна рекомендація Фонду — допомагати лише найнужденнішим, пропонувати тимчасові субсидії, — пояснює чилійський економіст Родріґо Вальдес, який очолює Департамент фіскальних справ МВФ. — Тоді ті, хто платитиме повну ціну, будуть змушені заощаджувати, що глобально сприятиме зменшенню споживання дефіцитних енергоносіїв».

Світовий борг і далі зростає

Світ входить у нову кризу вже з ослабленими державними фінансами. У своєму фіскальному звіті МВФ прогнозує, що до 2028 року глобальний борг (це сума запозичень урядів країн, підприємств усіх форм власності та громадян/домогосподарств) зросте до 99% світового ВВП. Георгієва додає, що у 2029-му показник сягне 100% — рівня, якого світ не бачив із часів Другої світової війни.

Нагадаємо, середньорічні ціни на нафту в прогнозі МВФ коливатимуться від $82 до $125 у 2026–2027 роках залежно від того, наскільки довго Ормузька протока залишатиметься небезпечною. Докладніше про це читайте тут.

Більше країн шукатиме підтримки МВФ

Георгієва також наголосила, що удар буде нерівномірним: найбільший тягар ляже на країни з обмеженими фінансами, які імпортують енергоносії. Серед таких багато країн Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії.

Саме тому в МВФ окремо говорять про уразливі економіки, яким може знадобитися додаткова фінансова підтримка. Фонд оцінює короткостроковий попит на своє фінансування у $20–50 млрд і вже розглядає перші запити.

Крісталіна Георгієва на пресконференції МВФ

Україна, чия економіка потерпає від війни, цілковито залежить від зовнішньої підтримки і вже отримує допомогу від МВФ, теж опиняється поміж країн, для яких новий шок особливо небезпечний.

Відповідаючи на запитання кореспондента Texty.org.ua про наслідки війни в Перській затоці для України, Георгієва згадала про уражену російською армією українську енергосистему, визнала, що ситуація складна, але додала, що МВФ і далі підтримує Україну, а Росія, попри те що може отримати більше нафтогазових доходів, також відчує вплив світової економічної кризи.

У світлі кризи МВФ підкреслює, що уряди країн із низьким рівнем доходу мають «посилити мобілізацію внутрішніх доходів».

Нагадаємо, що від України МВФ давно вимагає реформувати спрощену систему оподаткування і поступово запровадити ПДВ для ФОПів, зокрема 3-ї групи.

Планується, що з 2027-го обов’язкова реєстрація платником ПДВ (20%) стосуватиметься ФОПів з оборотом понад 4 млн грн на рік.

криза мвф пальне податки