Статті

Глобальна енергетична криза. МВФ закликає уряди економити і підтримувати найбідніших

Українці миттєво відчули на власних кишенях наслідки війни в Перській затоці та енергетичної кризи: у середині березня бензин і дизель в Україні подорожчали відповідно на 15–20% і 30–35%. Далі, ймовірно, буде ще важче: дорожчатимуть не лише енергоносії, а й їжа, зростатиме тиск на державний бюджет. МВФ обіцяє і далі підтримувати Україну, але очікує, що уряд збиратиме більше податків.

«Березень був важким місяцем, але квітень іще важчий. Чому? Тому що танкери рухаються повільно, — попередила у своєму виступі директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва під час Весняних зборів МВФ і Світового банку у Вашингтоні, що тривають із 13 по 19 березня. — Ті, що вийшли з протоки до 28 лютого, вже досягли пунктів призначення, а нових постачань не очікується. І саме тому ми закликаємо країни вжити негайних заходів для зниження енергоємності».

Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва під час пресконференції у Вашингтоні, 15 квітня 2026 року. Фото: МВФ

Економити енергоносії

«І я бачила, як деякі країни роблять саме це. Наприклад, роблять громадський транспорт безплатним, щоб заохочувати людей ним користуватися або взагалі працювати з дому, як це було під час епідемії ковіду», — зазначила директорка МВФ.

Вона також порівняла ситуацію з шоком 2022 року, коли Європа зуміла відмовитися від російських нафти і газу.

«Зʼявляться нові джерела енергії. Будуть створені нові маршрути, — сказала Георгієва. — Але проблема в тому, що останнє, ці нові маршрути, нові джерела, займе час — рік, півтора року».

Подорожчання енергоносіїв неминуче призведе до зростання цін на їжу. Окрім того, порушені ланцюги постачання добрив. Наприклад, в Африці вже подвоїлася ціна на сечовину (азотне добриво).

Допомога лише найбіднішим

У деяких країнах уряди взялися помʼякшувати ціновий шок для населення й бізнесу державним коштом, щоб стримати зростання цін та інфляцію. Наприклад, в Індії, економіка якої зростає сьогодні удвічі швидше за світову, ціни залишаються стабільними — різницю для споживачів компенсує уряд.

В Індії уряд стримує ціни на пальне для споживачів

Тоді як у Єгипті ціни на пальне зросли в середньому на 15–17%. Саме Єгипет директорка МВФ навела як позитивний приклад: там добре налаштована система соціального захисту, яка дає змогу допомагати лише тим, хто цього найбільше потребує, не спалюючи зайвих бюджетних коштів.

Фахівці Міжнародного валютного фонду наголошують: масові субсидії, податкові послаблення для всіх і штучне стримування цін для кінцевих споживачів можуть забезпечити урядам політичні бонуси, але зрештою лише поглиблять проблему.

Логіка МВФ така: нафти, газу, пального та пов’язаних із ними товарів не стане більше лише тому, що та чи інша країна вирішить компенсувати ціни для своїх споживачів, адже причина кризи не в низькому попиті, а в дефіциті енергоносіїв.

Якщо половина країн штучно стримуватиме внутрішні ціни на пальне, глобальні ціни можуть зрости ще більше, бо попит не зменшиться там, де мав би зменшитися через подорожчання. У підсумку всі заплатять більше. Тобто внутрішня субсидія в одній державі стає зовнішньою проблемою для всіх інших.

«Головна рекомендація Фонду — допомагати лише найнужденнішим, пропонувати тимчасові субсидії, — пояснює чилійський економіст Родріґо Вальдес, який очолює Департамент фіскальних справ МВФ. — Тоді ті, хто платитиме повну ціну, будуть змушені заощаджувати, що глобально сприятиме зменшенню споживання дефіцитних енергоносіїв».

Світовий борг і далі зростає

Світ входить у нову кризу вже з ослабленими державними фінансами. У своєму фіскальному звіті МВФ прогнозує, що глобальний борг (це сума запозичень урядів країн, підприємств усіх форм власності та громадян/домогосподарств) до 2028 року зросте до 99% світового ВВП. Георгієва додає, що у 2029-му показник сягне 100% — рівня, якого світ не бачив із часів Другої світової війни.

Нагадаємо, середньорічні ціни на нафту в прогнозі МВФ коливатимуться від $82 до $125 у 2026–2027 роках залежно від того, наскільки довго Ормузька протока залишатиметься небезпечною. Докладніше про це читайте тут.

Більше країн шукатиме підтримки МВФ

Георгієва також наголосила, що удар буде нерівномірним: найбільший тягар ляже на країни з обмеженими фінансами, які імпортують енергоносії. Серед таких багато країн Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії.

Саме тому в МВФ окремо говорять про уразливі економіки, яким може знадобитися додаткова фінансова підтримка. Фонд оцінює короткостроковий попит на своє фінансування у $20–50 млрд і вже розглядає перші запити.

Крісталіна Георгієва на пресконференції МВФ

Україна, чия економіка потерпає від війни, цілковито залежить від зовнішньої підтримки і вже отримує допомогу від МВФ, теж опиняється поміж країн, для яких новий шок особливо небезпечний.

Відповідаючи на запитання кореспондента Texty.org.ua про наслідки війни в Перській затоці для України, Георгієва згадала про уражену російською армією українську енергосистему, визнала, що ситуація складна, але додала, що МВФ і далі підтримує Україну, а Росія, попри те що може отримати більше нафтогазових доходів, також відчує вплив світової економічної кризи.

У світлі кризи МВФ підкреслює, що уряди країн із низьким рівнем доходу мають «посилити мобілізацію внутрішніх доходів».

Нагадаємо, що від України МВФ давно вимагає реформувати спрощену систему оподаткування і поступово запровадити ПДВ для ФОПів, зокрема 3-ї групи.
Планується, що з 2027 року обов’язкова реєстрація платником ПДВ (20%) стосуватиметься ФОПів з оборотом понад 4 млн грн на рік.

криза мвф пальне податки