Статті

Щ

Що буде з цінами на нафту? Сценарії від МВФ для світу, України і Росії

«Війна» — головне слово цьогорічних Весняних зустрічей МВФ і Світового банку — ключової економічної події, яка триває з 12 по 18 квітня у Вашингтоні.
І вже ніхто не уточнює, про яку саме війну йдеться: війна США та Ізраїлю з Іраном стала «головною» для світу.

Удар по економіці, спричинений нею, Міжнародний валютний фонд (МВФ) оцінює як один із найвідчутніших упродовж десятиліть.

Головний економіст МВФ П’єр-Олів’є Гурінш 14 квітня під час презентації звіту МВФ під назвою «Глобальна економіка в тіні війни» порівняв масштаби теперішньої енергетичної кризи з подіями 1973–1974 років, коли за кілька місяців вартість бареля нафти зросла з $3 до $11, що спричинило стрибок глобальної інфляції та подальшу економічну кризу.

Презентація звіту про стан глобальної економіки від МВФ. Фото: МВФ
Презентація звіту про стан глобальної економіки від МВФ. Фото: МВФ

Особливість теперішньої кризи в тому, що вона стала черговою ланкою в серії криз, кожна з яких підсилює наслідки попередньої.

Не встиг світ оговтатися від епідемії ковіду, як почалася російсько-українська війна. Потім були трампівські тарифи, і от тепер війна на Близькому Сході.

Серед негативних факторів, які погіршують ситуацію в економіці, у звіті згадуються «геополітичне напруження» (тобто війни), зростання боргів, торговельні суперечки, ризики, повʼязані з упровадженням штучного інтелекту.

Що цікаво, фактор ШІ водночас згадується і в позитивному ключі — як можливість для швидкого зростання продуктивності праці. Ще з позитивного: енергетична криза може спровокувати пришвидшення розвитку альтернативних джерел енергії. Але ключовий висновок із цього звіту такий: глобальна економіка наближається до рецесії, доки на Близькому Сході триває війна.

Наслідки відчують жителі і багатих, і бідних країн по всьому світу. Найуразливіші бідні країни, що імпортують енергоносії, у яких і без цієї війни проблем в економіці вистачало.

Ціни на нафту

У звіті МВФ описано три ймовірні сценарії розвитку подій залежно від тривалості та інтенсивності війни на Близькому Сході.

За оптимістичного сценарію середньорічна ціна нафти у 2026 році становитиме $82 за барель. Це буде за умови, що війна триватиме лише ще кілька тижнів. Прогноз світової інфляції за цим сценарієм — 4,4%.

Якщо війна триватиме до кінця року, середньорічна ціна підніметься до $100. Рівень інфляції відповідно зросте до 5,4%.

У найгіршому прогнозі бойові дії і перебої з постачанням енергоносіїв із країн Перської затоки триватимуть і в 2027 році. І тоді вже нафта буде по $126, а інфляція у 2026–2027-му перевищить 6% у середньому по світу.

У країнах із розвиненими економіками цей показник зазвичай нижчий за середній, у бідних країнах із нестабільною економікою вищий.

(Супутниковий знімок) Пожежа на нафтосховищі в Салалі після удару іранського дрона, Оман, 13 березня 2026 року. Фото: Gallo Images / Orbital Horizon / Copernicus Sentinel Data 2026
(Супутниковий знімок) Пожежа на нафтосховищі в Салалі після удару іранського дрона, Оман, 13 березня 2026 року. Фото: Gallo Images / Orbital Horizon / Copernicus Sentinel Data 2026

МВФ погіршив прогноз зростання світової економіки у 2026 році до 3,1% (порівняно з 3,4% у 2024–2025-му). Якщо війна триватиме й енергетична криза посилюватиметься, цей показник може впасти до критичних 2%, що означатиме рецесію.

За оцінками економістів, ситуація погіршується, але поки що в межах оптимістичного та помірного сценаріїв.

Що це означає для України

Українська економіка потерпає від війни і цілковито залежить від зовнішнього фінансування (лише в програмі розширеного фінансування МВФ (EFF) закладено $130 млрд на підтримку). Очікується, що ВВП України зросте на 2% у 2026-му й на 3,5% у 2027-му. Інфляція становитиме 6,1% у 2026-му й зросте до 7,7% у 2027-му.

В Україні, як і в багатьох інших країнах, що розвиваються, прогнозуються девальвація гривні, подорожчання енергоносіїв, харчів, добрив, зростання цін на послуги тощо.

Окрім того, очевидно, що грошей у країн-донорів буде менше. Адже на тлі зростання оборонних видатків урядам доведеться витрачати більше на підтримку незахищених верств населення у своїх країнах, які також потерпатимуть від економічної кризи.

Чи виграє Росія

Погана новина: Росія має шанс отримати більший прибуток від експорту нафти (з уцілілих експортних терміналів).

У звіті зазначається, що навіть за оптимістичного для світу прогнозу (де середня річна ціна нафти $82) очікувані темпи зростання ВВП Росії на 2026 рік збільшилися на 0,3% від попередніх прогнозів — до 1,1% у 2026–2027-му.

Умовно хороша новина для України: зростання незначне, і Росії це не дуже допоможе.

У звіті МВФ цей вплив описаний як «короткочасна стійкість» російської економіки, яку невдовзі «наздожене» системне виснаження тривалою війною.

Ситуація в Росії розвивається за класичною «динамікою воєнного часу», пояснюється в документі. Нафтогазові доходи і швидкий перехід на «воєнні рейки» тимчасово підтримали рівень виробництва. Проте з кінця 2024 року ситуація погіршується: Росія вже не може нарощувати виробництво. Зростають ціни, збільшується дефіцит бюджету.

За спостереженнями авторів звіту, у країнах, які воюють, державний борг зростає приблизно на 14% ВВП за три роки, що змушує уряди економити на медицині, освіті й врешті на фінансуванні армії.

Окрім того, глобальний економічний спад вплине й на російську економіку. «А що, в Україні теж досі воюють?» — запитують у кулуарах форуму кореспондента Texty.org.ua колеги з Південно-Східної Азії. «І що, люди там досі живуть?» —дивуються.

Редактори великих західних медіа по-людськи співчувають українцям, але визнають, що ні часу, ні ресурсів в умовах постійних скорочень на висвітлення нашої війни в них уже немає.

війна економіка криза мвф