Статті

Що буде з цінами на нафту? Сценарії від МВФ для світу, України і Росії

«Війна» — головне слово цьогорічних весняних зустрічей МВФ і Світового банку — ключової економічної події, яка триває з 13 по 18 квітня у Вашингтоні. І вже ніхто не уточнює, про яку саме війну йдеться: війна США та Ізраїлю з Іраном стала «головною» для світу.

Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко

Удар по економіці, спричинений блокуванням Ормузької протоки, Міжнародний валютний фонд (МВФ) оцінює як один із найвідчутніших упродовж десятиліть.

Головний економіст МВФ П’єр-Олів’є Гурінш 14 квітня під час презентації звіту МВФ під назвою «Глобальна економіка в тіні війни» порівняв масштаби теперішньої енергетичної кризи з подіями 1973–1974 років, коли за кілька місяців вартість бареля нафти зросла з $3 до $11, що спричинило стрибок глобальної інфляції та подальший економічний спад.

Презентація звіту про стан глобальної економіки від МВФ. Фото: МВФ

Особливість теперішньої кризи в тому, що вона стала черговою ланкою в серії криз, кожна з яких підсилює наслідки попередньої.

Не встиг світ оговтатися від епідемії ковіду, як почалася російсько-українська війна. Потім були трампівські тарифи, і от тепер війна на Близькому Сході.

Серед негативних факторів, які погіршують ситуацію в економіці, у звіті згадуються геополітичне напруження (тобто війни), зростання боргів, торговельні суперечки, ризики, повʼязані з упровадженням штучного інтелекту.

Що цікаво, фактор ШІ згадується водночас і в позитивному ключі — як можливість для швидкого зростання продуктивності праці. Ще з позитивного: енергетична криза може спровокувати пришвидшення розвитку альтернативних джерел енергії. Але ключовий висновок цього звіту такий: глобальна економіка наближається до рецесії, доки заблокована Ормузька протока.

Наслідки відчують жителі і багатих, і бідних країн по всьому світу. Найуразливіші бідні країни, що імпортують енергоносії, у яких і без цієї війни проблем в економіці вистачало.

Ціни на нафту

У звіті МВФ описано три ймовірні сценарії розвитку подій залежно від тривалості та інтенсивності війни на Близькому Сході.

За оптимістичного сценарію середньорічна ціна нафти у 2026-му становитиме $82 за барель. Це якщо війна триватиме лише ще кілька тижнів. Прогноз світової інфляції — 4,4%.

Якщо війна триватиме до кінця року, середньорічна ціна підніметься до $100. Рівень інфляції відповідно зросте до 5,4%.

У найгіршому прогнозі бойові дії і перебої з постачанням енергоносіїв із країн Перської затоки триватимуть і в 2027-му. І тоді нафта буде вже по $126, а інфляція у 2026–2027 роках перевищить 6% у середньому по світу.

У країнах із розвиненою економікою цей показник зазвичай нижчий за середній, у бідних країнах із нестабільною економікою вищий.

(Супутниковий знімок) Пожежа на нафтосховищі в Салалі після удару іранського дрона, Оман, 13 березня 2026 року. Фото: Gallo Images / Orbital Horizon / Copernicus Sentinel Data 2026

МВФ погіршив прогноз зростання світової економіки у 2026 році до 3,1% (порівняно з 3,4% у 2024–2025-му). Якщо війна триватиме й енергетична криза посилюватиметься, цей показник може впасти до критичних 2%, що означатиме рецесію.

За оцінками економістів, ситуація погіршується, але поки що в межах оптимістичного та помірного сценаріїв.

Що це означає для України

Українська економіка потерпає від війни і цілковито залежить від зовнішнього фінансування (лише в програмі розширеного фінансування МВФ (EFF) закладено $130 млрд на підтримку). Очікується, що ВВП України зросте на 2% у 2026-му й на 3,5% у 2027-му. Інфляція становитиме 6,1% у 2026-му й зросте до 7,7% у 2027-му.

В Україні, як і в багатьох інших країнах, що розвиваються, прогнозують девальвацію гривні, подорожчання енергоносіїв, харчових продуктів, добрив, зростання цін на послуги тощо.

Окрім того, очевидно, що грошей у країн-донорів буде менше. Адже на тлі зростання оборонних видатків урядам доведеться витрачати більше на підтримку незахищених верств населення у своїх країнах, які також потерпатимуть від економічної кризи.

Чи виграє Росія

Погана новина: Росія має шанс отримати більший прибуток від експорту нафти (з уцілілих експортних терміналів).

У звіті зазначається, що навіть за оптимістичного для світу сценарію (де середня річна ціна нафти $82) очікувані темпи зростання ВВП Росії на 2026 рік збільшилися на 0,3% від попередніх прогнозів — до 1,1% у 2026–2027-му.

Умовно хороша новина для України: зростання незначне, і Росії це не дуже допоможе.

У звіті МВФ цей вплив описаний як «короткочасна стійкість» російської економіки, яку невдовзі «наздожене» системне виснаження тривалою війною.

Ситуація в Росії розвивається за класичною «динамікою воєнного часу», пояснюється в документі. Нафтогазові доходи і швидкий перехід на «воєнні рейки» тимчасово підтримали рівень виробництва. Проте з кінця 2024 року ситуація погіршується: Росія вже не може нарощувати виробництво. Зростають ціни, збільшується дефіцит бюджету.

За спостереженнями авторів звіту, у країнах, які воюють, державний борг зростає приблизно на 14% ВВП за три роки, що змушує уряди економити на медицині, освіті й врешті на фінансуванні армії.

Глобальний економічний спад вплине й на російську економіку.

«А що, в Україні теж досі воюють?» — запитують у кулуарах форуму кореспондента Texty.org.ua колеги з Південно-Східної Азії. «І що, люди там досі живуть?» — дивуються.

Редактори великих західних медіа по-людськи співчувають українцям, але визнають, що ні часу, ні ресурсів в умовах постійних скорочень на висвітлення нашої війни в них уже немає.

війна економіка криза мвф