Статті
Що буде з цінами на нафту? Сценарії від МВФ для світу, України і Росії
«Війна» — головне слово цьогорічних весняних зустрічей МВФ і Світового банку — ключової економічної події, яка триває з 13 по 18 квітня у Вашингтоні. І вже ніхто не уточнює, про яку саме війну йдеться: війна США та Ізраїлю з Іраном стала «головною» для світу.
Удар по економіці, спричинений цією війною, Міжнародний валютний фонд (МВФ) оцінює як один із найвідчутніших упродовж десятиліть.
Головний економіст МВФ П’єр-Олів’є Гурінш 14 квітня під час презентації звіту МВФ під назвою «Глобальна економіка в тіні війни» порівняв масштаби теперішньої енергетичної кризи з подіями 1973–1974 років, коли за кілька місяців вартість бареля нафти зросла з $3 до $11, що спричинило стрибок глобальної інфляції та подальшу економічну кризу.
Особливість теперішньої кризи в тому, що вона стала черговою ланкою в серії криз, кожна з яких підсилює наслідки попередньої.
Не встиг світ оговтатися від епідемії ковіду, як почалася російсько-українська війна. Потім були трампівські тарифи, і от тепер війна на Близькому Сході.
Серед негативних факторів, які погіршують ситуацію в економіці, у звіті згадуються геополітичне напруження (тобто війни), зростання боргів, торговельні суперечки, ризики, повʼязані з упровадженням штучного інтелекту.
Що цікаво, фактор ШІ згадується водночас і в позитивному ключі — як можливість для швидкого зростання продуктивності праці. Ще з позитивного: енергетична криза може спровокувати пришвидшення розвитку альтернативних джерел енергії. Але ключовий висновок із цього звіту такий: глобальна економіка наближається до рецесії, доки на Близькому Сході триває війна.
Наслідки відчують жителі і багатих, і бідних країн по всьому світу. Найуразливіші бідні країни, що імпортують енергоносії, у яких і без цієї війни проблем в економіці вистачало.
Ціни на нафту
У звіті МВФ описано три ймовірні сценарії розвитку подій залежно від тривалості та інтенсивності війни на Близькому Сході.
За оптимістичного сценарію середньорічна ціна нафти у 2026-му становитиме $82 за барель. Це якщо війна триватиме лише ще кілька тижнів. Прогноз світової інфляції за цим сценарієм — 4,4%.
Якщо війна триватиме до кінця року, середньорічна ціна підніметься до $100. Рівень інфляції відповідно зросте до 5,4%.
У найгіршому прогнозі бойові дії і перебої з постачанням енергоносіїв із країн Перської затоки триватимуть і в 2027-му. І тоді вже нафта буде по $126, а інфляція у 2026–2027 роках перевищить 6% у середньому по світу.
У країнах із розвиненими економіками цей показник зазвичай нижчий за середній, у бідних країнах із нестабільною економікою вищий.
МВФ погіршив прогноз зростання світової економіки у 2026 році до 3,1% (порівняно з 3,4% у 2024–2025-му). Якщо війна триватиме й енергетична криза посилюватиметься, цей показник може впасти до критичних 2%, що означатиме рецесію.
За оцінками економістів, ситуація погіршується, але поки що в межах оптимістичного та помірного сценаріїв.
Що це означає для України
Українська економіка потерпає від війни і цілковито залежить від зовнішнього фінансування (лише в програмі розширеного фінансування МВФ (EFF) закладено $130 млрд на підтримку). Очікується, що ВВП України зросте на 2% у 2026-му й на 3,5% у 2027-му. Інфляція становитиме 6,1% у 2026-му й зросте до 7,7% у 2027-му.
В Україні, як і в багатьох інших країнах, що розвиваються, прогнозуються девальвація гривні, подорожчання енергоносіїв, харчових продуктів, добрив, зростання цін на послуги тощо.
Окрім того, очевидно, що грошей у країн-донорів буде менше. Адже на тлі зростання оборонних видатків урядам доведеться витрачати більше на підтримку незахищених верств населення у своїх країнах, які також потерпатимуть від економічної кризи.
Чи виграє Росія
Погана новина: Росія має шанс отримати більший прибуток від експорту нафти (з уцілілих експортних терміналів).
У звіті зазначається, що навіть за оптимістичного для світу прогнозу (де середня річна ціна нафти $82) очікувані темпи зростання ВВП Росії на 2026 рік збільшилися на 0,3% від попередніх прогнозів — до 1,1% у 2026–2027-му.
Умовно хороша новина для України: зростання незначне, і Росії це не дуже допоможе.
У звіті МВФ цей вплив описаний як «короткочасна стійкість» російської економіки, яку невдовзі «наздожене» системне виснаження тривалою війною.
Ситуація в Росії розвивається за класичною «динамікою воєнного часу», пояснюється в документі. Нафтогазові доходи і швидкий перехід на «воєнні рейки» тимчасово підтримали рівень виробництва. Проте з кінця 2024 року ситуація погіршується: Росія вже не може нарощувати виробництво. Зростають ціни, збільшується дефіцит бюджету.
За спостереженнями авторів звіту, у країнах, які воюють, державний борг зростає приблизно на 14% ВВП за три роки, що змушує уряди економити на медицині, освіті й врешті на фінансуванні армії.
Глобальний економічний спад вплине й на російську економіку. «А що, в Україні теж досі воюють?» — запитують у кулуарах форуму кореспондента Texty.org.ua колеги з Південно-Східної Азії. «І що, люди там досі живуть?» — дивуються.
Редактори великих західних медіа по-людськи співчувають українцям, але визнають, що ні часу, ні ресурсів в умовах постійних скорочень на висвітлення нашої війни в них уже немає.