Розірване енергокільце Києва. Як влаштована енергетика столиці та як її ламає ворог. Інфографіка
Повномасштабна війна показала межі стійкості київської енергосистеми. У цій статті на основі інфографіки ми розбираємо, як влаштована енергетика столиці, як вона працювала до 2022 року і чому серія ударів по різних вузлах системи врешті почала ламати її як єдине ціле.
Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко
Стійка мережа
Київська енергосистема проєктувалася із запасом міцності — так, щоб локальні аварії не призводили до масових знеструмлень, а диспетчери могли швидко перекидати навантаження між районами.
Як можна побачити з інфографіки, навколо міста проходить кільце мережі 330 кВ, до якого підключені основні місцеві джерела генерації: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницька ТЕЦ, Київська ГЕС. А також два потужних зовнішніх джерела: підстанція «Київська» на 750 кВ, через яку Київ отримує електроенергію української атомки (Рівненської та Хмельницької АЕС), і Трипільська ТЕС.
Майже 50 на 50
Окрема увага на нижній блок інфографіки, який показує структуру споживання електроенергії в Києві станом на 2011 рік.
Приблизно половина електроенергії тоді покривалася власним виробництвом ТЕЦ (близько 49,5%), а інша половина надходила через мережі зовнішнього електропостачання (близько 50,5%). Певно, приблизно з такою енергетичною структурою українська столиця і вступила у велику війну.
Загалом вибудувана в Києві система генерацій, підстанцій, зовнішніх джерел забезпечувала стійкість, давала змогу перекидати потоки між районами, компенсувати піки споживання. У нормальних умовах навіть втрата окремої ТЕЦ чи підстанції не призводила до масових знеструмлень — диспетчери просто переспрямовували потоки. Але з початком повномасштабного вторгнення словосполучення «нормальні умови» стало анахронізмом.
Російські руйнатори
Росія завдавала ударів по київській енергетиці починаючи з 2022 року. Але особливо вбивчої системності вони набули останнім часом — у грудні-січні.
Удари завдавалися по різних елементах системи. Ворог намагався знищити київські генеруючі потужності, атакуючи ТЕЦ і Київську ГЕС, підстанції високої напруги. Додатковим ударом по стійкості стали проблеми із зовнішніми джерелами. Росіяни як з автомата лупили своєю балістикою по Трипільській ТЕС. Якщо вірити телеграм-каналам, влупили вони й по району розташування підстанції «Київська» на 750 кВ, тобто йшлося вже про намагання відрізати від зовнішніх джерел живлення.
Кожен із цих ударів окремо не критичний. А от усі разом вони позбавили систему стійкості.
У цій ситуації Києву варто зосередитися на підвищеній захищеності й протиповітряній обороні ключових вузлів мережі, інвестувати як у захисні споруди, так і в команди ППО, розвивати розподілену генерацію для об’єктів критичної інфраструктури, щоб зменшувати пікове навантаження, і заздалегідь готувати систему до роботи в деградованому режимі: з чіткими сценаріями, пріоритетами знеструмлень і зрозумілою комунікацією з містянами. Січневі удари показали, що енергостійкість Києва — це не питання окремих об’єктів, а виклик для всієї країни.
