Р

Розірване енергокільце Києва. Як влаштована енергетика столиці та як її ламає ворог. Інфографіка

Повномасштабна війна показала межі стійкості київської енергосистеми. У цій статті на основі інфографіки ми розбираємо, як влаштована енергетика столиці, як вона працювала до 2022 року і чому серія ударів по різних вузлах системи врешті почала ламати її як єдине ціле.

Loading the Elevenlabs Text to Speech AudioNative Player...

Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко

Стійка мережа

Київська енергосистема проєктувалася із запасом міцності — так, щоб локальні аварії не призводили до масових знеструмлень, а диспетчери могли швидко перекидати навантаження між районами.

Київське енергетичне кільце
Київське енергетичне кільце
Київське енергетичне кільце
Київське енергетичне кільце

Як можна побачити з інфографіки, навколо міста проходить кільце мережі 330 кВ, до якого підключені основні місцеві джерела генерації: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницька ТЕЦ, Київська ГЕС. А також два потужних зовнішніх джерела: підстанція «Київська» на 750 кВ, через яку Київ отримує електроенергію української атомки (Рівненської та Хмельницької АЕС), і Трипільська ТЕС.

Майже 50 на 50

Окрема увага на нижній блок інфографіки, який показує структуру споживання електроенергії в Києві станом на 2011 рік.

Приблизно половина електроенергії тоді покривалася власним виробництвом ТЕЦ (близько 49,5%), а інша половина надходила через мережі зовнішнього електропостачання (близько 50,5%). Певно, приблизно з такою енергетичною структурою українська столиця і вступила у велику війну.

Загалом вибудувана в Києві система генерацій, підстанцій, зовнішніх джерел забезпечувала стійкість, давала змогу перекидати потоки між районами, компенсувати піки споживання. У нормальних умовах навіть втрата окремої ТЕЦ чи підстанції не призводила до масових знеструмлень — диспетчери просто переспрямовували потоки. Але з початком повномасштабного вторгнення словосполучення «нормальні умови» стало анахронізмом.

Російські руйнатори

Росія завдавала ударів по київській енергетиці починаючи з 2022 року. Але особливо вбивчої системності вони набули останнім часом — у грудні-січні.

Удари завдавалися по різних елементах системи. Ворог намагався знищити київські генеруючі потужності, атакуючи ТЕЦ і Київську ГЕС, підстанції високої напруги. Додатковим ударом по стійкості стали проблеми із зовнішніми джерелами. Росіяни як з автомата лупили своєю балістикою по Трипільській ТЕС. Якщо вірити телеграм-каналам, влупили вони й по району розташування підстанції «Київська» на 750 кВ, тобто йшлося вже про намагання відрізати від зовнішніх джерел живлення.

Кожен із цих ударів окремо не критичний. А от усі разом вони позбавили систему стійкості.

У цій ситуації Києву варто зосередитися на підвищеній захищеності й протиповітряній обороні ключових вузлів мережі, інвестувати як у захисні споруди, так і в команди ППО, розвивати розподілену генерацію для об’єктів критичної інфраструктури, щоб зменшувати пікове навантаження, і заздалегідь готувати систему до роботи в деградованому режимі: з чіткими сценаріями, пріоритетами знеструмлень і зрозумілою комунікацією з містянами. Січневі удари показали, що енергостійкість Києва — це не питання окремих об’єктів, а виклик для всієї країни.

абзац блекаут енергетика київ обстріли інфографіка інфраструктура

Знак гривні
Знак гривні