Не можете обігріти приміщення — зігрійте себе. Кияни діляться досвідом, як виживають цієї зими
У Києві знову вчаться жити без базових речей: стабільного світла, тепла й води. Частина мешканців уже перетворила свої оселі та будинки на маленькі пункти незламності з інверторами, батареями, інші лише починають цей шлях. Цей текст про те, як кияни насправді проходять через зимові блекаути і що їм допомагає не замерзнути й не зламатися.
Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко
Найпоширенішим інструментом сьогодні, звісно, стали павербанки та зарядні станції. Про них говорить більшість респондентів. У когось це кілька звичайних павербанків, у когось EcoFlow на 500–2000 Вт, а подеколи й цілі комплекти інверторів і великих акумуляторів. Для більшості мешканців ці пристрої фактично перетворилися на новітню домашню генерацію.
Майже всі згадали й автономне освітлення. Ліхтарики, лампи з вбудованими акумуляторами. У справу йдуть навіть USB-гірлянди, придбані на Temu. Їх розвішують у кожній кімнаті, у ванній, на кухні, у коридорах. Дехто робить «світлові панелі» з фольги та дзеркал, щоб збільшити відчуття освітленості.
Газові плитки, пальники і газові балончики — ще одна ключова ланка виживання. Їх використовують не тільки для готування, а й для нагріву води та навіть як локальне джерело тепла. Багато хто готує на плитці в одній кімнаті, водночас використовуючи тепло пальника для обігріву.
Тисячолітня проблема
Неочікувано кияни зіткнулися з проблемою, яка стояла перед людством тисячі років. А саме як обігріти свою печеру, чи то пак квартиру. І тут одразу постає одна з найбільших суперечностей: відкритий вогонь із таких автономних джерел, як примуси, газові плитки, ніби дає тепло, але воно нетривке. Нагріте повітря піднімається вгору, розосереджується.
Передавати тепло якимось теплоносіям, які могли б його якось утримувати, — логічне еволюційне рішення. Розумно скористатися вогнетривкою цеглою, яку використовують у класичних пічках. І попит на неї дуже зріс. За свідченнями киян, деякі будівельні магазини останнім часом виставляли на вході палети з вогнетривкою цеглою.
Крім згаданих газових приладів таку цеглу нагрівали свічками.
Саме свічки стали альтернативою для тих, хто не має газової плити чи не хоче використовувати її для таких цілей. Усе це коштує грошей, і вартість свічок не така вже й мала, якщо їх палити постійно.
Є варіанти й для заміни цегли як теплоносія. Так, Григорій із Троєщини розповів, що в ролі накопичувача тепла замість цегли в них металева миска, а нагрівачем так само є свічки.
«Опалення в цей опалювальний сезон ми, швидше за все, вже не побачимо, тому викручуємось як можемо. Миска компактніша, ніж цегла, хоча, звісно, тепло тримає недовго. Але свої кілька градусів на час горіння свічок додає», — каже Григорій.
Є ще простіші варіанти, де замість палива лише шматок сухого спирту, а замість своєрідного обігрівача каструля з кількома літрами води.
Проте ці нашвидкуруч придумані методи точно не замінять повноцінного обігріву житла. Найімовірніше, бодай якийсь відчутний ефект буде лише в момент горіння вогню, і після затухання він досить швидко піде на спад. Плюс, звісно, велике значення має площа приміщення, яке ви намагаєтесь обігріти.
Треба розуміти, що, використовуючи газові плитки, свічки чи сухе паливо для обігріву, ми маємо справу з відкритим вогнем. Хочемо ми того чи ні, це завжди небезпека займання і виділення продуктів згорання, зокрема чадного газу.
Експерти, до речі, радять придбати датчики чадного і природного газу, які можуть урятувати життя. У сьогоднішніх умовах джерело такого газу може бути не у вас, а в сусідів, але ви також потрапляєте в зону ризику.
Чим менший житловий простір, тим краще
Росіяни нещодавно розповідали у своїх пропагандистських роликах, розрахованих на західну аудиторію, про те, як українці ховаються від холоду в туалетах. Це вони так знущалися з нас. Але чим менше приміщення, тим легше його обігріти. З досвіду людей, які сиділи вдома при 7–10 градусах, найпростіше обігріти не всю квартиру, а одну найменшу кімнату чи приміщення, куди, звісно, треба буде перенести всю свою активність: працювати там, їсти, грітися.
Також треба максимально убезпечити такі приміщення від потрапляння холоду, зокрема ізолювати вікна й двері. Тут може згодитися все: ролети, ковдри, плівка по периметру рами, подушки під балконні двері. Ключова ідея — залишати повітряний прошарок між вікном і новим утеплювачем.
У кількох історіях люди згадують старі пір’яні подушки, якими затуляли щілини. Це також працює. Різниця між «нічого не затуляти» і «затулити всі щілини» кілька градусів. І вони критичні в таких умовах.
Але логіка «чим менша площа обігріву, тим вищий градус» приводить до ще радикальнішого рішення. А саме до створення такої собі термокапсули, коли в якійсь частині приміщення ставиться намет або робиться «вігвам» із ковдр. Тут у хід іде буквально все, чим можна утеплити простір навколо: ковдри, пледи, каремати.
Таким чином ви фактично зменшуєте площу приміщення, яке треба обігріти.
Не можете нагріти навколишній простір — зігрійте себе
Певно, останній рубіж, на якому відбувається боротьба з холодом, — це власний, особистий. І це раціонально: якщо нагріти приміщення неможливо, треба зосередитися на головному — зігріти себе. Вам може знадобитися весь туристичний або військовий досвід. Звісно, на першому місці тут спальник для мінусових температур, ковдри, шерстяні пледи.
Окрема категорія — грілки. Дехто використовує хімічні, дехто вважає їх зайвою розкішшю, якщо є газ. «Класичний» метод, про який згадує багато людей, — налити гарячу воду в пластикові пляшки чи гумові грілки, загорнути в тканину і розкласти в ліжку.
Хатні тварини в таких умовах також стають частиною системи обігріву. Коти і собаки поруч працюють краще за будь-яку грілку. І це не жарт, а життєвий досвід багатьох людей.
Психологічна самодопомога
Люди радять змінювати картинку: виходити з дому, рухатися, працювати в тепліших місцях, якщо є така можливість. Хтось згадує про «мантру» з прогнозом погоди: дивитися, коли потеплішає, і повторювати собі, що це не назавжди. Комусь допомагає рутина: годувати котів, дбати про базові речі, не піддаватися паніці.
Трохи результатів опитування
На момент проведення опитування 40% киян жили в холодних квартирах (до +14 °C), 28% — у прохолодних (15–17 °C) і 32% мали температуру від 18 °C.
Ситуація з електрикою підкреслює масштаб проблеми. 24% опитаних перебували майже в умовах блекауту — з вимкненнями по 20 годин на добу і більше. 56% повідомили про 10 годин і більше без електрики. І лише одиниці мали менш як 10 годин без світла на добу.
Загалом анкету заповнили кияни з 25 локацій у період із 12 по 15 січня 2026 року.
