Г

«Гена» і зайці. Як запустити ліфти у висотці під час блекауту

81-річна Зінаїда Сухомлінова тішиться двом новим акумуляторним лампам, які донька замовила для неї в інтернеті. Каже, що пристосувалися до блекауту як могли. Лампи освітлюють темну квартиру. Їжу готують на газовій портативній плитці. Найважче було спускатися й підніматися з дев’ятого поверху пішки. Але тепер у будинку навіть під час найдовших знеструмлень працює ліфт. Як це можливо у 24-поверховій висотці на чотири секції? По скільки мешканці скидалися і що роблять із зайцями, які намагаються їздити ліфтом безплатно, розповідаємо в матеріалі.

Loading the Elevenlabs Text to Speech AudioNative Player...

Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко

Генератор біля київської висотки, що забезпечує безперебійне живлення ліфта й аварійне освітлення
Генератор біля київської висотки, що забезпечує безперебійне живлення ліфта й аварійне освітлення

Огороджений парканом будинок на вулиці Аболмасова в Києві височіє майже на березі Дніпра. За хвіртку стороння людина не потрапить, потрібен магнітний ключ. На задвірках темно. Тихенько гуде великий червоний генератор. А от біля під’їздів і на дитячому майданчику світло, як у день.

«Все, що освітлюється, — це завдяки “Гені”», — каже Дарина Тодорова, учасниця ініціативної групи будинку.

«Геною» вони називають генератор, який придбали мешканці будинку. Тепер у них є світло у дворі й місцях загального користування в будинку. А головне — вода, опалення і працюючий ліфт у кожній секції.

Двір київського будинку на вулиці Аболмасова. Світло є навіть під час блекауту
Двір київського будинку на вулиці Аболмасова. Світло є навіть під час блекауту

Хірургія на паркінгу

Історія ініціативної групи почалася навесні буремного 2022-го, коли з 540 квартир будинку заселеними лишилися 50. Більшість мешканців виїхали, рятуючись від війни. У паркінгу під будинком почали облаштовувати укриття й готуватися захищати власний дім. Керувала всім гінекологиня-хірургиня Катерина Гонзель. Люди запасалися харчами, ліками й навіть облаштували хірургічний кабінет. На всяк випадок. Допомагали ЗСУ.

По суті, ми готувалися до боїв у місті

«По суті, ми готувалися до боїв у місті. Знали: якщо росіяни підступлять до Києва, то якийсь час зможемо протриматися», — згадує Катерина.

Про виїзд із Києва жінка навіть не думала. Каже, що не могла залишити хворих батьків, котів і собак. До того ж розуміла, що як лікарка вона тут більш потрібна.

Саме в той час Катерина познайомилася з Дариною та іншими ініціативними мешканцями. Дарина допомагала збирати аптечки для ЗСУ, долучалася до іншої волонтерської роботи.

Жінки здружилися. Зрозуміли, кому можна довіряти, на кого покластися чи навіть із ким у розвідку піти.

Членкині ініціативної групи Дарина Тодорова і Катерина Гонзель
Членкині ініціативної групи Дарина Тодорова і Катерина Гонзель

Тоді якраз і реалізували перший спільний проєкт. Заради безпеки вирішили закрити доступ сторонніх до паркінгу. Скинулися по тисячі гривень і встановили СКД — систему контролю доступу. Фактично це замок, який можна відімкнути магнітним ключем або через застосунок у смартфоні. Така сама система є й на воротах і хвіртках, що ведуть у двір. Її встановили ще до війни.

Генератор

Коли росіяни почали нещадно бомбити енергооб’єкти, задумалися про генератор. Адже, коли немає світла, вода в будинку є максимум до 12-го поверху. З опаленням також халепа. У будинку є індивідуальна газова котельня, але для її запуску потрібен електричний струм. До того ж циркуляційні насоси без електрики не працюють. І, звісно ж, не їдуть ліфти.

«Перший блекаут ми пережили відносно нормально. Тоді було мало людей. Хтось за кордоном, хтось на заході країни. Але про генератор уже почали задумуватися», — розповідає Катерина.

Спочатку був спротив мешканців і «срачі» — з ранку до ночі

У 2024 році знову почалися знеструмлення. Активісти кілька разів закидали в будинковий чат пропозицію придбати генератор. Спочатку був спротив мешканців і «срачі» — з ранку до ночі. Хтось пропонував установити сонячні батареї, хтось просто був проти. Звинувачували ініціативну групу в тому, що вони хочуть нагріти руки на проєкті.

«Я вже пережила потік негативу на свою адресу, коли ми встановлювали ворота. І, якщо чесно, не хотіла займатися генератором. Але Дарина мене вмовила», — пригадує Катерина.

Таке укриття мешканці будинку на вулиці Аболмасова облаштували в паркінгу
Таке укриття мешканці будинку на вулиці Аболмасова облаштували в паркінгу

Зрештою більшість мешканців погодилася, що треба діяти. Катерина, Дарина та інші активісти стали збирати підписи. Займалися цим у вільний від основної роботи час. У підсумку за придбання генератора висловилися 54% мешканців будинку.

Технічні моменти та підготовку документації взяла на себе керуюча компанія «Аркада-Житлосервіс». Отримали в Київській міській державній адміністрації потрібні дозволи, відкрили окремий рахунок. Генератор обійшовся в 1 млн грн. Ще пів мільйона витратили на підключення.

Приблизно 40% мешканців гроші не здало

Кошти на генератор включили у квитанцію за обслуговування будинку. Сума залежала від площі квартири. Однокімнатні платили приблизно по 3 тис. грн, трикімнатні — близько 7 тис. грн. Якщо хтось не міг внести одразу всю суму, її розбивали на частини.

Приблизно 40% мешканців гроші не здало. «Аркада» доклала свої кошти. До того ж подалися на компенсацію з міського бюджету за програмою підвищення енергоефективності й отримали від міста 300 тис. грн.

Генератор потужністю 100 кВт встановили в січні 2025 року.

Двір будинку на вулиці Аболмасова
Двір будинку на вулиці Аболмасова

Поки були короткотривалі знеструмлення, генератор запускався автоматично. Зараз «Гену» вмикають члени ініціативної групи, зокрема й Дарина. Коли електрики немає цілий день, ліфти працюють за графіком: із 7:00 до 11:00, із 13:00 до 16:00 і з 18:00 до 23:00.

«І знову багато незадоволених. Ті, хто писав, що генератор не потрібний, тепер скаржаться, що генератор працює не цілодобово. Сьогодні о пів на сьому ранку вже писали мені, запитували, чому ліфт не працює», — каже Дарина.

Кошти на заправку генератора включають у квитанцію

Обслуговують генератор і заливають у нього пальне працівники керуючої компанії. Начальник дільниці «Аркади» Олександр Овсієнко каже, що година роботи — це 15 л дизелю. Кошти на заправку включають також у квитанцію. У листопаді було по 162 грн із квартири, у грудні 362 грн.

«Рахував, якщо генератор працює вісім годин, то виходить по 1,75 гривні з квартири», — каже Олександр.

Начальник дільниці «Аркади» Олександр Овсієнко. Ліфти в будинку працюють навіть під час блекаутів
Начальник дільниці «Аркади» Олександр Овсієнко. Ліфти в будинку працюють навіть під час блекаутів

Зайці

Ліфтом можуть користуватися лише ті, хто здав гроші на генератор. Це стало можливим завдяки встановленню системи контролю доступу.

«Для мене головною умовою було встановлення СКД. Здав гроші — їдеш, не здав — не їдеш. Якби не було СКД, я б сама не здавала», — каже Катерина Гонзель.

На вигляд ця система — невеличка коробочка, до якої треба прикласти магнітний ключ. Встановлення коштувало 370 тис. грн за чотири ліфти. Ця сума одразу входила в розрахунок. Для розблокування можна скористатися й спеціальним мобільним застосунком.

Система контролю доступу в ліфті
Система контролю доступу в ліфті

Катерина демонструє свій застосунок. Там є всі її дані: поверх, квартира. Натисканням однієї кнопки розблоковуються вхідні ворота, а іншої — пасажирський ліфт. Піднятися можна лише на свій поверх.

Ті, хто не має ключа, часом чекають сусідів, які можуть розблокувати ліфт. Виходять на тому поверсі, куди їде людина, а далі пішки піднімаються чи спускаються.

«Зі мною вони бояться їхати. Бо я знаю всіх, хто не заплатив», — каже Катерина.

Дехто продумує цілу схему, щоб не йти пішки. Залишають біля входу в ліфт своїх дітей, а самі ховаються. Коли приходить хтось із ключем і пускає дітей, також застрибують у ліфт.

Ще один спосіб обманути систему потребує спільників. Людина заходить у ліфт, на верхньому поверсі хтось із рідних натискає кнопку виклику, і ліфт їде вгору.

Якщо, наприклад, Дарина не заплатить за дизель, я її заблокую

Борги є не тільки за генератор, а й за комуналку. Не хочуть оплачувати і пальне для генератора. Вважають, якщо ліфтом не користуються, то нема чого й платити. Але ж опалення і вода також залежать від генератора. Тому доводиться постійно нагадувати, писати, дзвонити, вивішувати оголошення чи блокувати доступ до ліфта.

«Я за справедливість. Не повинно бути кумівства. Якщо, наприклад, Дарина не заплатить за дизель, я її заблокую», — каже Катерина.

Фоє будинку на вулиці Аболмасова. Тут тепло навіть під час блекаутів
Фоє будинку на вулиці Аболмасова. Тут тепло навіть під час блекаутів

За словами жінки, ще один, радикальний метод впливу — встановлення СКД ще й на вхід до ліфта. Коштує це 40 тис. грн. Та все ж таки ініціативна група вірить, що люди доздадуть кошти і робити це не доведеться.

Не платять ті, у кого дорогущі машини

«Це як у хірургії: ми ріжемо або не ріжемо. Якщо ми розмазуватимемо шмарклі, то взагалі ніхто не платитиме. Цікаво, що не платять ті, у кого дорогущі машини. А бабулі якраз першими поздавали», — каже Катерина.

Це підтверджує і приклад Зінаїди Сухомлінової. Колишня вихователька дитячого садочка має мізерну пенсію. Рятує родину те, що чоловік пані Зінаїди ще працює і діти допомагають, тому гроші на генератор здали одразу.

«Чоловік ходить із паличкою. Вгору-вниз сходами йому важко. І мені важко. Я на кожному поверсі зупиняюся відпочити. Тому ліфт під час вимкнень світла — це просто знахідка. Дуже добре, що так зробили», — каже Зінаїда.

блекаут генератори енергетика київ ліфти

Знак гривні
Знак гривні