Загроза свободі слова. Рада проголосувала закон про «ототожнення» адвокатів із клієнтами

Це випливає із зауважень та висновків Головного юридичного управління (ГЮУ) та Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) Апарату Верховної Ради України, тексти яких розміщені в картці законопроєкту.

Проте, виходячи з порівняльної таблиці перед другим читанням, депутати ці зауваження повністю проігнорували.

Фінальний вигляд нової статті Кодексу про адміністративні правопорушення такий:

1. Публічне, у тому числі через медіа, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки, цифрові платформи, соціальні мережі, інтернет-ресурси, ототожнення особою адвоката з клієнтом, якому таким адвокатом надається професійна правнича допомога, вчинене без мети перешкодити виконанню адвокатом передбачених законом повноважень зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту, тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, тягне за собою накладення штрафу від шестисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Ототожнення адвоката з клієнтом — будь-яка ідентифікація (асоціація, пов’язування) адвоката з клієнтом, з діяльністю чи вчинками його клієнта, що створює упереджене ставлення до адвоката, вказує на особисту причетність адвоката до справи клієнта, впливає на незалежний статус адвоката та/або чинить негативний тиск під час здійснення адвокатської діяльності, та/або порушує гарантії адвокатської діяльності, та/або перешкоджає реалізації прав адвоката, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Перешкоджання чи свобода слова

Експертне управління ВР у своєму висновку послідовно критикує законопроєкт:

«Із пропонованим у поданому проєкті механізмом вирішення описаної проблеми (через встановлення адміністративної відповідальності за ототожнення адвоката та клієнта з визначенням у примітці терміна «ототожнення») Головне управління не може погодитись».

Визначення терміна «ототожнення» в законі експерти Ради вважають таким, що складно розмежовується зі свободою вираження поглядів.

Стаття 10 Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожен має право на свободу вираження поглядів

Їх турбує те, що воно може створювати передумови для імовірного порушення вимог статті 10 Європейської конвенції з прав людини, згідно з якою кожен має право на свободу вираження поглядів. Експерти вважають, що ухвалення закону може призвести до численних звернень до ЄСПЛ через обмеження права на свободу вираження поглядів.

Підстава для зловживань

Так, парламентські експерти звертають увагу на проблемність формулювання «ототожнення» в законі. І визнають його тлумачення занадто широким.

«Широкі можливості інтерпретації терміна “ототожнення” не сприяють дотриманню принципу правової визначеності», — зазначають експерти. Зрештою, значення слова «ототожнення» в тлумачному словнику («однаковість, ідентичність») зовсім не схоже на визначення, яке цьому терміну дають автори закону («асоціювання, повʼязування»).

Проблемою є і те, що через недостатню точність використання терміна «ототожнення» громадянин навряд буде в змозі чітко регулювати свою поведінку, передбачати наслідки своїх дій, точно розуміти, яке формулювання буде в межах закону, а яке — вже ні.

З цього приводу висловився і нардеп, голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин під час свого інтервʼю на Громадському радіо.

«Є міжнародний стандарт не ототожнення — покладання відповідальності за вчинки клієнта на адвоката. Але ніде, як мені відомо, у цивілізованому світі немає трактування інформації про те, що певний адвокат обслуговує певного клієнта як визначення ототожнення», — пояснив Ярослав Юрчишин.

Упереджені протоколи

Ще однією проблемою, на яку вказує ГНЕУ, — рішення про складання протоколу приймають представники адвокатури, яких неможливо в цьому випадку назвати неупередженою стороною.

Окрім того, це рішення окрім неупередженості проблематизується ще більше, адже через широту трактування терміна «ототожнення» рішення про те, чи є в діях журналіста склад адміністративного правопорушення, повною мірою залежатиме лише від суб’єктивної оцінки особи, уповноваженої складати протоколи про ці адміністративні порушення, йдеться у висновках.

Положення законодавства мають «чітко і точно визначати обсяг відповідних правопорушень, щоб уникнути ситуації, коли дискреція (рішення на власний розсуд посадової особи. — Авт.) щодо переслідування за подібні правопорушення стає занадто широкою і потенційно може стати предметом зловживань через вибіркове застосування», — підкреслює ГНЕУ у своїх висновках.

«Штрафи за такі порушення виписуватимуть голови Ради адвокатів різних регіонів, які підконтрольні Лідії Ізовітовій. Її вважають соратницею Медведчука і Портнова», — звертала увагу Фундація DEJURE в одній зі своїх публікацій про законопроєкт.

Жодне з цих зауважень не було враховане ні перед першим, ні перед другим читанням. Крім того, перед другим читанням зауважень додалося від Головного юридичного управління.

Оціночні поняття і нормопроєктувальний хаос

Зокрема, парламентські правники з Головного юридичного управління наголошували, що законопроєкт має значні проблеми з логікою викладу та нормопроєктуванням, а його термінологія не збігається з тією, яка вживається в кодексах і галузевому законодавстві. Це спричиняє значну плутанину і може мати наслідком зловживання та «довільні тлумачення» в судах.

«Зазначені наслідки правопорушення сформульовані здебільшого у формі оціночних понять, що не дають змоги чітко відокремлювати правомірну поведінку від протиправної», — йдеться в тексті документа. У ньому також названо формулювання закону «нечіткими і незрозумілими».

У документі містяться і суттєві у правничому та законодавчому вимірі зауваження щодо підходів до нормопроєктування, непослідовності покарань, термінології, невідповідності назв і змісту статей, які законопроєкт пропонує внести до кодексів, неврахування вимог принципу правової визначеності тощо.

Потрібне адміністративне розслідування, а його не існує

Стаття про адміністративну відповідальність за «ототожнення» сформульована таким чином, що було б потрібне ціле адміністративне розслідування, щоб зʼясувати, чи є ознаки вказаного правопорушення в діях тих чи інших осіб. Проте в українському законодавстві не передбачений інститут адміністративного розслідування, звертають увагу парламентські юристи.

Перший заступник керівника Головного юридичного управління Аркадій Нижник у висновку за своїм підписом наполягав, що для ухвалення законопроєкту треба усунути вказані проблеми в документі.

Утім, ці зауваження в другому читанні також враховані, а нардепи лише розширили перелік публічних середовищ, у яких «ототожнення» переслідується. Так, до вже наявних «медіа, журналістів, громадських об’єднань, професійних спілок» додали «цифрові платформи, соціальні мережі та інтернет-ресурси». До того ж збільшили штрафи за «ототожнення».

У такому вигляді закон у результаті й ухвалили. Тепер він чекає на рішення президента про те, чи підписувати його в такому вигляді.

Окрім розглянутих у цьому матеріалі змін до Кодексу про адміністративні правопорушення законопроєкт вносить зміни й до Кримінального кодексу, зокрема встановлює кримінальну відповідальність за «вплив у будь-якій формі на адвоката з метою перешкоджання виконанню ним визначених законом повноважень», що є предметом окремої дискусії.

Голова Національної асоціації адвокатів та Ради адвокатів України Лідія Ізовітова вже висловила особливу вдячність авторам проєкту закону № 12320 Григорію Мамці, Вʼячеславу Медянику, Максиму Бужанському, Сергію Іонушасу, Сергію Міньку, Володимиру Захарченку, що загалом є достатньо промовистим.

А саму скандальну поправку до тексту, яка фактично забороняє будь-яку згадку про причетність адвоката до справи клієнта, внесла Антоніна Славицька, фігурантка плівок НАБУ з Окружного адміністративного суду Києва та наближена до звільненого в результаті скандалів судді Павла Вовка депутатка від колишньої ОПЗЖ, підкреслюють у DEJURE

*У цьому матеріалі слово «ототожнення» вживається в лапках, тому що його звичне літературне значення «ідентичність, однаковість» у законопроєкті повністю змінено і «ототожненням» пропонується вважати асоціювання або вказівку на звʼязок.

Рада абзац адвокатура журналістика закон законопроєкт свобода слова суд цензура