М

«Мирні ініціативи» Трампа: частина пропагандистів радіє, «військкори» хочуть війни до кінця. Моніторинг російських наративів

Коли Трамп заговорив про мир в Україні, у кремлівських ЗМІ й телеграм-каналах почався ідейний шторм. Пропагандисти намагалися підігнати його заяви під зручний для Кремля сценарій: «Трамп змусить Захід здати Україну». Однак серед «військкорів», які ведуть низку популярних телеграм-каналів про війну, наростало невдоволення. Вони боялися, що їхня мрія, під яку вони підганяють свою вигадану реальність, де Росія перемагає всіх силою, розчиниться в переговорах і дипломатичних поступках.

Read in English

Ми проаналізували, як російська пропаганда висвітлює зміну позиції США щодо війни в Україні та хід мирних переговорів, використовуючи тексти з близько 1000 російських сайтів і пропагандистських телеграм-каналів, опубліковані з 1 січня по 26 березня 2025 року.

Перші очікування від Трампа

Незважаючи на те що кремлівська пропаганда вболівала за прихід Трампа на президентську посаду, росіяни не очікували швидких змін у його зовнішній політиці щодо РФ.

Російські коментатори повторювали фрази Трампа про бажання Білого дому «в течение нескольких месяцев остановить войну на Украине», однак наполягали на тому, що зміна парадигми відбудеться не відразу й що США і далі дотримуватимуться курсу, заданого Байденом і демократами.

Будь-які переговори про мир враховуватимуть не так інтереси України, що, на думку пропагандистів, цілковито контрольована США, як інтереси європейців — близьких союзників Вашингтона.

22 січня Дональд Трамп закликав до якнайшвидшого укладення мирної угоди між Україною та Росією, погрожуючи в разі відмови Москви від домовленостей запровадити нові санкції проти РФ. Американський президент наголосив, що економіка Росії через війну занепадає, тому він пропонує Путіну «дуже велику послугу».

Це стало першим розчаруванням для деяких пропагандистів: «Заявления Трампа по Украине последних дней или первых дней его президентства говорят, что Трамп не сможет достичь мира по Украине. Он угрожает России новыми экономическими санкциями, а это бесполезно. Трампу нужно сразу выгнать тех, кто ему это советует. Трамп заявил, что Зеленский, по его мнению, хочет мира. Это неправда. Трампу нужно выгнать тех, кто снабжает его этой ложной информацией. … Общий вывод первых дней Трампа как президента: Трамп не сможет сделать мир на Украине, потому что он подвергается манипуляциям со стороны Дипстейта».

У російських ЗМІ з’явилася величезна кількість роздумів щодо ймовірних планів Трампа: план А, план Б, план В і так далі за алфавітом. Наприклад:
«В результате, по плану Трампа, все три субъекта войны — Россия, Европа, Украина — будут платить высокую цену, и скоро сложатся политические условия для компромисса».

Перші контакти

12 лютого відбулася телефонна розмова між Путіним і Трампом. Пропагандисти раділи, що «рухнула политика демонизации Путина... Рухнула политика политической изоляции России... Запад явно расколот».

Кремлівський політолог Сергій Марков і далі повторює тези, які останнім часом популярні й у США, про те, що тепер Трамп справді тиснутиме на обидві сторони для припинення війни:

«Принципы Трампа по Украине. Гуманизм. Эта ужасная бойня должна быть остановлена. Экономическая выгода. Огромные траты США на Украину должны быть прекращены. Китайская карта. Нужно прекратить толкать Россию в объятия Китая, главного конкурента США. Европейская карта. Эта война — дело Европы, пусть они и платят. Российская карта. Россия — великая держава многие века и сейчас, и с ней нужно иметь хорошие отношения. Украина — это часть России, геополитическое недоразумение. Может, ещё и вся войдёт в Россию. Выйти из тупика. Надежды на победу Украины нет, поэтому эта война — тупик. Надо выйти из него. Личная политическая выгода. Хорошо бы получить Нобелевскую премию мира за Украину. Идеология. Путин — идейный союзник Трампа, а почти все враги Путина — они и враги Трампа. Личная неприязнь. Зеленский, Байден, Еврокомиссия — всех их Трамп терпеть не может».

Це основні аргументи в російських ЗМІ, якими почали виправдовувати всі риторичні прийоми Трампа.

Інша категорія пропагандистів не така впевнена. Зокрема, це великі телеграм-канали так званих військкорів та поборників «російської весни». Вони хоч і перебувають на службі в російської держави, але представляють активну частину російського суспільства, яка підтримує війну і найбільше вболіває за знищення України.

18 лютого в Саудівській Аравії відбулися переговори делегацій США та Росії (докладніше в нашому попередьному моніторингу).

До цієї зустрічі «військкори» сумнівалися в її успіху, стверджуючи, що США не «зливатимуть» Україну й лише вводять Путіна в оману: «Никто нам ничего не даст, ни Трамп, ни Запад, ни на тарелочке, ни на лопате. Россия все берет либо по праву сильного, либо в бою».

Водночас висловлювалися побоювання щодо можливих наслідків переговорів: «Вряд ли после завтрашней встречи стоит ждать детальный “план Трампа” по завершению войны. Но уровень наших дипотношений с Америкой должен повыситься после этого разговора. Ну… либо деградировать окончательно».

Результати зустрічі дуже здивували не лише світову спільноту, а й «військкорів». Вони повірили, що Путін переграв усіх і тепер ділить баланс сил зі США: «А тут в Эр-Рияде мир делить начинают, вот это да!», «Трамп дал понять, что готов отказаться от союзников и объединиться с Путиным».

Проте «військкори» і далі переймалися тим, що США не допомагатимуть реалізовувати головні цілі Росії у війні проти України, а отже, всі жертви будуть марними.

Священні вимоги Росії

Головні вимоги, які артикулюють пропагандисти різних рангів — від міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова до невеликого телеграм-каналу, переважно залишаються незмінними для публіки. Це демонтаж України. Суть загальної риторики найкраще передає цитата кремлівського політтехнолога Сергія Маркова:

«И чтобы обмануть Кремль, Запад будет на переговорах говорить о территориях, чтобы спрятать свою главную цель: сохранение бандеровского режима. А цель России должна быть ликвидация бендеровского фашистского режима».

Поряд із цим відбувається фантазування щодо майбутнього територіального устрою України. В одних сценаріях Україна повністю входить до складу Росії, в інших ділиться між сусідніми державами. Пропонуються й екзотичні, але давно пропаговані варіанти:

«Украине нужен вариант Боснийских соглашений. Конфедерация. Русские Одессы, Харькова, Николаева, Днепропетровска будут дружить с Россией. Закарпатские русины — с Венгрией. Бессарабские — с Румынией или Молдавией, как им захочется. Галичане — с Польшей. Малороссы — киевляне и черниговцы — сами с собой. Международный договор гарантирует сохранение Украины как конфедерации».

«Главное требование России к мирному соглашению по Украине простое: это не должно быть перемирие типа Минск-3, которое делает неизбежной новую войну. С Минском-3 США и ЕС не должны приходить к России. Россия не согласится ни за что».

У цій катавасії ідей, бажань і сценаріїв, які передбачають дуже різні способи знищення України, тези про «демілітаризацію» та «десатанізацію» України, з яких починалася війна, поступово відходять на другий план у державній пропаганді, адже головною метою стає отримання української території.

Водночас пропаганда і далі розкручує наратив про те, що Росія прагне миру, а Україна і Європа виступають за війну «до останнього українця». Служба зовнішньої розвідки РФ навіть продукує фейкову інформацію:

«СБУ готовит теракты в Европе против российских оппозиционеров. Чтобы обвинить в этих убийствах СВР, ФСБ и Путина и резко эскалировать вовлечение стран Европы, НАТО в войну на Украине».

Запах домовленостей

У березні США провели низку раундів переговорів із Росією та Україною. 18 березня відбулася телефонна розмова між Трампом і Путіним. Конкретних результатів не було.

Новоспечений блогер і колишній президент Росії Дмитро Медведєв «сравнил переговоры об Украине с обеденным столом»: «Телефонный разговор президентов Путина и Трампа подтвердил известное мнение — в столовой только Россия и Америка. В меню легкие закуски — брюссельская капуста, британская фиш-энд-чипс и парижский петух. Основное блюдо — котлета по-киевски».

25 березня в Ер-Ріяді завершилися триденні переговори представників України, США і Росії. Вони мали встановити 30-денну паузу в ударах по енергетичній інфраструктурі та на Чорному морі. За підсумками зустрічі США підписали два комюніке — між США та Україною і між США та Росією.

Комюніке Росія — США й Україна — США різняться між собою. Хоча обидва передбачають частковий режим тиші, вони не передбачають відповідальності за його порушення.

Натяк на ймовірність припинення бойових дій в офіційній роспропаганді (росЗМІ) та серед «військкорів» викликав різні емоції.

Офіційна пропаганда повторює слова прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова:

«В Кремле отмечали, что администрация Байдена «хотела продолжать войну до последнего украинца» и «тратила на это деньги американских налогоплательщиков», в то время как из уст представителей нынешнего состава Белого дома звучит слово “мир”. Такой подход импонирует Москве».

Роспропаганда вже називає Дональда Трампа великим лідером, а головним ворогом виступає Європа, яка вставляє палиці в колеса на шляху до миру:

«Много лет нас убеждали, что США заставляли Европу воевать с Россией, чтобы завоевать европейский рынок. А вот мы видим, что США за мир. А Европа категорически и только за войну».

«Військкори»

Телеграм-канали так званих військкорів виступають проти будь-яких домовленостей. На їхню думку, нинішня позиція США та ситуація на полі бою дають Росії можливість домогтися повної капітуляції України, і не треба робити поступки США та Європі щодо збереження «режиму Зеленського». У їхньому трактуванні обговорювати ідеї щодо миру чи навіть перемир’я — це дати можливість Україні, скориставшись паузою, військово укріпитися та перегрупуватися.

Тому «військкори» всіх мастей почали заявляти, що, незважаючи на домовленості, російська армія і далі знищуватиме особовий склад ЗСУ, склади зброї та промисловість, яка працює на українську армію. Тобто їх «договорняк не устраивает».

Пост у маленькому телеграм-каналі «Сталинские соколы» (9 тис. підписників) про ймовірну зраду та недопущення перемир’я набрав понад 2,3 млн переглядів:

«Понимаем, что олигархи прилетели к вам из своих дубайских убежищ и продают вам идею мира и гешефта. Ну а потом они нанесут вам удар в спину. Понимаем, что часть общества и силового блока не разделяла идеалы СВО и до сих пор не разделяет. Понимаем, что будут еще затраты и потери и до Победы не всем будет суждено дожить. Но для патриотов судьба Родины превыше всего. Вместе с тем. Нацистское гнездо не уничтожено».

Цей пост форсували перепостами й великі телеграм-канали «військкорів», що свідчить про незадоволення переговірним процесом між Росією та США.

Залишається відкритим питання, наскільки автономним є це незадоволення. З одного боку, «військкори» діють у межах стратегії всієї системи пропаганди. Тому такі повідомлення можуть бути направлені на стійких прихильників війни, щоб тримати їх у тонусі й переконувати, що ніяких Мінських угод чи Хасав’юрту (угода Росії і незалежної Чечні) в майбутньому не буде, що домовленості не будуть досягнуті і Росії потрібно воювати далі, попри наявність елементів, які виступають за швидкий мир.

З другого боку, «військкори» представляють активну частину російського суспільства, яка хоче війни. «Військкори» — це «пси війни». Вони виросли на ній і залежать від неї. Вони здобули популярність і підписників, отримали кошти і збори пожертв саме завдяки війні, тому зупинка бойових дій може винести їх на узбіччя суспільно-політичного життя.

Саме цим можна пояснити те, що великі телеграм-канали «військкорів» особливо відкрито не висловлювалися щодо переговорів, а лише репостили згадану вище публікацію.

Цей розсинхрон у пропаганді може бути передвісником внутрішніх суперечностей у Росії. Влада з часом може опинитися в шпагаті. З одного боку, великі людські втрати на війні та проблеми в економіці підштовхуватимуть її до мирних компромісів, з другого — активна частина російського суспільства, яку уособлюють «військкори», вимагатиме війни до кінця.

Також це може свідчити про вичікувальну позицію самого керівництва Росії. Москва поки що не розглядає поточні переговори як шлях до миру чи перемир’я, тому не встановлює тотального контролю над усіма секторами пропаганди для просування єдиної лінії.

Ситуація зміниться, якщо надійде відповідна команда з єдиного центру. У разі ухвалення курсу на домовленості всі, хто висловлює незадоволення політикою Кремля в інформаційному полі, будуть позбавлені голосу, а критичні пости видалятимуться.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

лого

z-пропаганда дезінфомонітор дезінформація пропаганда росзмі трамп

Знак гривні
Знак гривні