Трамп, Росія й інформаційний розворот Кремля. Моніторинг росмедіа за січень — березень 2025 року

Інавгурація Трампа

20 січня 2025 року відбулася інавгурація Дональда Трампа на посаді 47-го президента США. Для російської пропаганди це довгоочікуване свято, кульмінація багатомісячної медійної кампанії, у якій Трампа малювали як месію, що покладе край «антиросійському курсу» Заходу: «Главное задание Трампу от человечества — помирить Америку и Россию, так чтобы не было угрозы ядерной войны и уничтожения человечества».

«Трамп наш!» — слоган, який тепер наповнився реальним змістом, а російські пропагандисти один за одним стали говорити про сценарії розвороту Америки в бік Москви.

«Трамп наш!» — слоган, який тепер наповнився реальним змістом

Ще під час передвиборчої кампанії Кремль не приховував своєї симпатії до Трампа. Російські медіа змальовували його як лідера, здатного вийти з-під контролю глобалістів, зруйнувати єдність Заходу і, що головне, зупинити надання військової допомоги Україні.

Натомість Джо Байдена, Камалу Гарріс і Демократичну партію США представляли як головних ворогів Росії, агентів «глибинної держави», які навмисне розпалюють війну, щоб втягнути США та колективний Захід у глобальне протистояння з Росією, що може перерости в Третю світову:

«Уход Байдена создаёт отличные шансы для мира на Украине. Байден лично ответственен за провоцирование России на СВО с помощью политики: никаких уступок Москве. Байден лично дал приказ армии США участвовать в войне путем нанесения удара баллистическими ракетами ATACMS по территории России. То есть Байден был готов бросить мир в ядерный кризис. Поэтому уход лично Байдена — это огромный шанс привести Украину к миру».

Однак, попри ейфорію, у цій риториці відчувався і підсвідомий страх. З одного боку, Трамп нестабільний, а з другого — якщо Трамп справді «свій», то хто тепер буде головним ворогом і навіщо взагалі війна? Адже у свідомості багатьох росіян «СВО» — це не війна з Україною, а війна з Америкою, і тепер традиційна пропагандистська конструкція руйнується.

Відзначаючи «повернення здорового глузду у Вашингтоні», пропаганда водночас готувала запасні сценарії. Поки в російському інформаційному полі відбувалося святкування, топові пропагандисти закликали не переборщити з радістю, адже треба буде пояснювати населенню, хто винний у тому, що «Трамп наш» не забезпечить капітуляції України.

Якщо очікування не справдяться, завжди можна буде звинуватити «заколотників» у Вашингтоні або ж самого Трампа, який, мовляв, виявився «недостатньо рішучим»: «Общий вывод первых дней Трампа как президента: Трамп не сможет сделать мир на Украине, потому что он подвергается манипуляциям со стороны Дипстейта. Точно так же как в своём первом сроке».

Початок другого пришестя

Перші кроки Трампа на посаді президента США не розчарували Росію, і це все позначилося на її пропаганді. Трамп видав низку указів, які ідеально вписувалися в наративи Кремля. Вихід США зі Всесвітньої організації охорони здоров’я, помилування учасників штурму Капітолія 2021 року, заяви про заморожування всієї американської зовнішньої допомоги на 90 днів — усе це подавали в Росії як початок «відновлення справедливості».

27 січня Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), яке фінансувало в Україні значну кількість програм, призупинило виділення коштів на всі без винятку проєкти після виходу директиви Держдепу про аудит. Атакує USAID Департамент ефективності уряду (DOGE). Його очільник Ілон Маск назвав USAID злочинною організацією.

Раніше президент Трамп сказав журналістам, що USAID «керують радикальні божевільні і ми виженемо їх, а потім ухвалимо рішення» про його майбутнє. Пропаганда підтакує: «Маск опубликовал закрытые документы USAID, из которых ясно, что USAID запрещает тем, кому он даёт деньги, критиковать Зеленского и его Офис президента. Рассказывать о военных преступлениях Украины. Рассказывать о политических репрессиях на Украине. Говорить о фашистах на Украине. Говорить о пытках на Украине».

Усі рішення Трампа подавалися як удари по «глобалістах», які нібито керують США.

Це був ідеальний сюжет для Кремля: Америка не тільки припиняє фінансування, а ще й викриває власну «змову» проти Росії. Москва давно будує свою інформаційну політику на концепції, що Захід не просто ворог, а система брехні, яка сама себе руйнує. Тепер їм надали «докази».

Це був ідеальний сюжет для Кремля: Америка не тільки припиняє фінансування, а ще й викриває власну «змову» проти Росії

Поява нових облич в Адміністрації Трампа лише посилила це відчуття. Маск на чолі DOGE, Тулсі Ґаббард на чолі Національної розвідки, Каш Патель у ФБР — усі ці призначення, за версією Кремля, свідчать про глибоку трансформацію США в бік ізоляціонізму.

«Маск теперь должен будет жёстко бить по фашистскому режиму на Украине. Должен!» — лейтмотив ефірів на російському ТБ. Росіяни вперше отримали картину Америки, яка начебто не просто байдужа до України, а й цілеспрямовано працює на руйнування її підтримки.

А ще Трамп висловлюється з особливою теплотою про Путіна. Це ключовий момент. Пропаганда прославляє Путіна як видатного політика і тепер вплітає Трампа в цей міфологічний наратив.

Пропаганда прославляє Путіна як видатного політика і тепер вплітає Трампа в цей міфологічний наратив

Російська аудиторія має побачити, що навіть президент США визнає правоту Путіна: «Это не новый мировой порядок Трампа. Это Трамп пытается изменить Америку, чтобы она могла быть эффективнее в новом мировом порядке, созданном Путиным. Трамп пытается быть похожим на Путина! И это так пугает западный мир!».

Захід у російській картині світу розколовся. «Глибинна держава», демократи, глобалісти залишаються ворогами, але тепер у США є «свій» лідер, який начебто намагається адаптувати країну під нову реальність, сформовану Кремлем».

12 лютого відбулася телефонна розмова між Путіним і Трампом. Це був новий акт пропагандистського спектаклю: «Рухнула политика демонизации Путина... Рухнула политика политической изоляции России... Запад явно расколот... Трамп видит в Путине великого политика современности. И Трамп хочет быть как Путин, великим политиком. Появилась реальная надежда на окончание войны в 2025 году».

Російська пропаганда буквально балансує між двома світами. Одна нога вже тут, у реальності, де США стають союзником Москви, де Вашингтон, Москва і Пекін перерозподіляють сфери впливу, наче на новій Ялтинській конференції, а друга все ще у звичній парадигмі «глибинної держави», яка може втрутитися, заблокувати рішення Трампа, продовжити конфронтацію.

Венс виголошує мюнхенську промову Путіна

14 лютого на 61-й Мюнхенській конференції з безпеки виступив віцепрезидент США Джей Ді Венс. У своїй промові Венс відкрито розкритикував керівництво Європейського Союзу за «відступ від свободи слова та демократії»: «Мюнхен. Вэнс — разгромная критика Европы за отход от принципов демократии и свободы. Это главное в его выступлении».

Деякі ЗМІ розцінили цю промову в тандемі з телефонною розмовою Дональда Трампа і Володимира Путіна як поворотний момент у відносинах Європейського Союзу і Сполучених Штатів.

Російська пропаганда заявляє про привид Путіна в Мюнхені, Венс проголошує Європу ворогом свободи та демократії і паралельно роздумує про неймовірні перспективи співпраці з Росією.

Ті слова, які говорив Венс на конференції в Мюнхені, міг би сказати й Путін

«Владимир Путин фактически выступил на Мюнхенской конференции по безопасности — все те слова, что вице-президент США Джей Ди Вэнс произнес на встрече мировой политической элиты, практически слово в слово мог воспроизвести российский президент с небольшими изменениями. Европейским Союзом правит кучка бюрократов, которых никто не выбирал. В попытке бороться с “дезинформацией” и “экстремизмом” власти стран ЕС затыкают рты своим собственным гражданам», — зазначає пропагандист Олексій Наумов.

Російські оглядачі повідомляють про спорідненість між Путіним і Трампом: «Дело в том, что и Джэй Ди Вэнс, и Дональд Трамп, и Владимир Путин испытывают одно общее чувство — чувство презрения к слабым элитам Европейского Союза», адже вони обоє «суверанисты, сторонники суверенитета в международных отношениях и приверженцы неприглядного, но честного политического реализма».

Заяви Трампа про претензії на Гренландію та Канаду як 51-й штат дають пропаганді підстави говорити про потенційний конфлікт всередині НАТО:

«Чем хуже американцы и европейцы говорят друг с другом, тем лучше России», «Идеально, если за эту Гренландию Америка и Европа будут ругаться бесконечно», «Для России это очень выгодно. России выгоден и развал политического союза стран Запада. России выгоден и развал экономических связей в мире — легче будет обходить антироссийские санкции в условиях общего хаоса».

Ер-Ріяд. Неочікуваний прорив

А вже 18 лютого в Саудівській Аравії відбулися переговори делегацій США та Росії.

До цієї зустрічі російська пропаганда, попри захоплення Трампом, все ж таки сумнівалася у своєму успіху, стверджуючи, що США можуть не «зливати» Україну й лише вводять Путіна в оману: «Никто нам ничего не даст, ни Трамп, ни Запад, ни на тарелочке, ни на лопате. Россия все берет либо по праву сильного, либо в бою».

Водночас висловлювалися побоювання щодо можливих наслідків переговорів: «Вряд ли после завтрашней встречи стоит ждать детальный “план Трампа” по завершению войны. Но уровень наших дипотношений с Америкой должен повыситься после этого разговора. Ну… либо деградировать окончательно».

Військкори переймалися тим, що США можуть тиснути на Путіна, щоб домогтися заморожування війни. І якщо Росія погодиться на це, то варто готуватися до нової війни.

Також пропагандисти остерігалися тиску на Путіна щодо відмови від союзників: «Нам нужно четко отстаивать интересы России и только России, а также ни в коем случае не бросать реальных союзников, кто в тяжелую минуту стал с нами рядом. Таких у России ровно два: Белоруссия и КНДР. Отчасти еще и Иран можно туда вписать».

Результати зустрічі дуже здивували не лише світову спільноту, а й самих росіян.

Результати зустрічі дуже здивували не лише світову спільноту, а й самих росіян

Головний меседж — Путін переграв усіх і тепер ділить баланс сил зі США: «А тут в Эр-Рияде мир делить начинают, вот это да!», «Трамп дал понять, что готов отказаться от союзников и объединиться с Путиным», «Но что точно будет, так это раздел Украины».

Це прорив для російської дипломатії, яку пригнічувала Демократична партія США: «Поздравляю посла США в России и всех американских дипломатов. И всех многострадальных российских дипломатов в США, которые героически страдали от хамства Госдепа при маньяке Блинкене. Кончились ваши мучения!».

Трампа на Нобелівську премію від Росії

Сплеск захоплення російської пропаганди Трампом відбувається на тлі конфліктів між США та Україною.

28 лютого в Білому домі між президентом США та віцепрезидентом, з одного боку, і президентом України Володимиром Зеленським — із другого, відбулася сварка, а 4 березня стало відомо, що Трамп призупинив усі військові поставки Україні й США перестали надавати розвіддані.

Перед цим Трамп назвав Зеленського «диктатором без виборів», по суті, повторивши російські наративи: «Почему Трамп жёстко критикует Зеленского? Зеленский всегда помогал врагам Трампа. Главное — Зеленский помог Джо Байдену спрятать факты коррупции сына Хантера Байдена на Украине. Зеленский дружит со всеми врагами Трампа в США и Европе».

Паралельно США відмовляються засуджувати Росію за неспровоковану агресію та навіть спільно діють на міжнародних майданчиках: «Трамп заявил, что в войне на Украине виноват не Путин, а Байден и Зеленский. Это просто сенсация», «Сенсация в ООН. Голосование в ООН по резолюции Европы — Украины с осуждением действий России как якобы агрессии. Россия и США голосовали против. Даже Китай и Индия не против, а воздержались».

Конфлікт між Україною та США вдалося мінімізувати після зустрічі американської та української делегацій 11 березня 2025 року в місті Джидда, Саудівська Аравія. Головне досягнення зустрічі — США розблоковують військову та розвідувальну допомогу Україні, а Київ погоджується на негайне перемир’я, якщо на це піде Путін. «М’яч тепер на боці Росії», — заявив пресі державний секретар США Марко Рубіо після завершення перемовин.

13 березня Путін відповів, що згоден «припинити бойові дії». Проте принципове значення мають «нюанси» — гарантії того, що ЗСУ не використають цей час для переозброєння, тоді як у російської армії, за його словами, є перевага на фронті, насамперед у Курській області. Інакше кажучи, Росія тягне час.

Вже 18 березня відбулася телефонна розмова між Путіним і Трампом, яка не мала конкретних результатів, окрім як заяв про запровадження 30-денного мораторію на взаємні удари по енергетичній інфраструктурі та згоди домовлятися далі: «Бриф-анализ итогов переговоров. Путин и Трамп на одной волне… Сейчас все, чем били в тылу, будут бить на фронте. Поэтому бои на фронте активизируются. Возможно усиление наступления армии России. Европа побоку осталась. Это месть Европе от Путина и Трампа за то, что европейские лидеры их ненавидят».

Російська пропаганда переконує, що Росія завжди бажала миру, але Україна і Європа проти.

Світ так і поділився на прихильників миру (США та Росія) і тих, хто й далі «підкладає дровенят у багаття війни» (Україна та Європа): «Мир окончательно поделился на порядочных людей, которые за мир, и полоумных людоедов, которые поддерживают войну».

Ворог держави номер один

На цьому тлі змінюється головний ворог Росії.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров — приклад кульбіту.

Ще кілька місяців тому він заявляв, що головний ворог Росії — англосакси на чолі зі США, а тепер це євробюрократія і британці: «К власти в США пришли люди, которые прямо говорят, что “хотят закончить все войны, хотят мира”, но в Европе требуют “продолжения банкета” в виде войны», «Последние 500 лет (когда более-менее сформировался Запад в том виде, в котором он дошел до наших дней, естественно, с какими-то изменениями) все трагедии мира зарождались в Европе или случались благодаря европейской политике. Колонизации, войны, крестоносцы, Крымская война, Наполеон, Первая мировая война, Адольф Гитлер. Если ретроспективно посмотреть на историю, то американцы не играли никакой подстрекательской и тем более “зажигательной” роли».

Сам термін «англосакси» замінюється новими. Пропагандистська новомова в дії. У хід пішли інші формулювання: «євробюрократи», «європейські розпалювачі війни», «євроатлантичні русофоби», «європейські політичні карлики», «макронофашисти», «німецькі мілітаристи», «британські колоніалісти».

Речниця МЗС РФ Марія Захарова запроваджує новий термін — «британо-єсовці»: «Речь идёт о британо-есовских “друзьях” преступного режима Зеленского, которые продюсируют гибридную войну с Россией до последнего украинца».

Тепер Зеленський — маріонетка Великої Британії

Пропагандисти повторюють кліше «англичанка продолжает гадить»: «Британцы будут срывать переговоры России и США и науськивать сиплого карлика с замашками Наполеона», «ЕС в лице Германии, Франции, Дании, Бельгии, Швеции, Польши и прибалтийских шакалят поддержат британцев», «Зеля и его лондонские кураторы сливают секретный документ, с которым команда Трампа приезжала в Киев».

Інший «головний противник» — Франція на чолі з Макроном: «Макрон выступил с крайне агрессивной речью. В обращении к нации. Обвинил Россию, что Россия готова вторгнуться в страны Европы. Прямо лжёт. Обвинил Россию, что она угроза для Франции и Европы. Лжёт», «Макрон в своём обращении к нации и к Европе почти объявил войну России. И очень возможно, что очень скоро он реально объявит войну России».

Пропагандисти, коментуючи заяви «миролюбивого Трампа», стверджують, що США не зможуть зупинити війну через опір Великої Британії, Франції та ЄС: «Теперь позиция Великобритании понятна — война до последнего украинца», «Униженные Трампом европейцы будут торпедировать любые российско-американские контакты и даже начнут вводить войска в Украину».

Матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

дезінфомонітор дезінформація пропаганда росзмі трамп