Музика для товстих: у київських барах замість блатної живої музики все частіше грають джаз
Важко сказати, чи у зв'язку з кризою (хай продовжить Господь її дні!) з'явилася ця тенденція, чи просто в масовій свідомості відбувається зрушення. Але факт залишається фактом: останнім часом у кафе, барах та пабах столиці з'являється все більш якісна музика. Схоже, час, коли скрізь звучав «Владимирский централ», відвозять у маршрутці далеко за місто.
Правильною музикою насолоджувався: Антон ЗІКОРА
Кафе «Країна кави» - двоповерховий заклад, який три місяці тому відкрився на станції метро «Контрактова площа». Тут затишно і люб'язний персонал. «Сідайте, будь ласка», - говорить афроукраїнець бармен Марсель, оголюючи білосніжні зуби.
Але я прийшов не їсти і не пити, а слухати. З колонок, в записі, лунає голос Леонарда Коена й Даліди. Ніякого «шансону», «русского радио», Ані Лорак.
Адміністратор Олександр розповідає, що у «Країни кави» три точки по місту, але жива музика - тільки тут. Послухати саксофоніста, скрипаля та акордеоніста можна з 19.00 до 21.00.
«У нас звучить класика, джаз та шансон, але шансон справжній, у французькому розумінні слова. Хороша музика - це те, на що ми відразу зробили ставку», - говорить Олександр і відмовляється мені що-небудь ще повідомляти.
Виявляється, у «Країни кави» є конкуренти, які все переймають у них, а потім впроваджують у себе. Адміністратор прийняв мене за їх агента, і переконати його не змогла навіть журналістська корочка.
Що ж, якщо люди крадуть один у одного позитивні починання, це не так і погано, думаю я, і дзвоню в ресторан «Столыпин», якій знаходиться на Лісовому масиві.
Мені повідомляють, що тут грають усе, крім жорсткого року і «блатного» «шансону».
У репертуарі - класика, італійська і французька естрада, музика 1980-тих. Багато відвідувачів, перш ніж піти в ресторан, телефонують, питають, що буде ввечері. А «Столыпин», у свою чергу, запрошує музичні гурти. Тут вже виступали такі колективи, як «Коло дій», «Карнавальна спека», «Вечірній Будапешт».
Заклад «Голден Дрімз» знаходиться на Подолі - в будівлі гуртожитку з типової червоної радянської цегли. Здавалося б, де ще, як не тут, «відірватися» справжньому любителю «шансону»? Як би не так.
Увечері найважчого у тижні дня тут можна заспокоїтися під живі звуки піаніно. Професійний музикант представляє класику. У вівторок - саксофон.
Оскільки в середу часто буває футбол, у цей день живої музики, як правило, немає, але її можна послухати в четвер-п'ятницю.
У неділю - просто тихий вечір.
- Від початку політика нашого закладу була спрямована на різноманітність, - каже адміністратор Ольга. - Ще ми плануємо влаштовувати тут танці і виступи артистів.
Саксофоніст Олександр Паламарчук каже, що після закінчення університету культури працював у зразково-показовому оркестрі Збройних Сил України.
Але зарплата там не дуже, тому довелося шукати щось інше.
У «Голден Дрімз» він другий місяць, виступає тут по вівторках. Робота подобається.
- Граю джаз, а також популярну, впізнану музику. У моєму репертуарі «Бессаме мучо», «Ва-банк», «Естедей», - розповідає він. - Приємно, що є люди, які приходять сюди, щоб спеціально послухати саксофон.
Ліка, постійна відвідувачка закладу, говорить, що раніше ніколи не ходила туди, де є жива музика.
«А то будуть грати таке, від чого вуха відвалюються, а потім ще випрошувати гроші, мовляв, «жива музика», - говорить вона. - А сюди ходжу із задоволенням».
Ось так. Як казали діди часів Речі Посполитої, не все так погано в нашому королівстві. Якщо ви, читачі, знаєте заклади з гарною музикою, пишіть прямо сюди. А ви, шановні власники ресторанів і пабів, повірте: відвідувачі потягнуться до вас, тільки не мучте їх «шансоном» і заварюйте чай міцніше.
До речі, в деяких закладах Києва офіціанти навідріз відмовляються давати відвідувачам окріп для повторного заварювання чаю, (друга заварка вважається кращою, ніж перша).
Вони кажуть, що окріп у них закінчився і з'явиться тільки в тому випадку, якщо ви купите ще одну порцію чаю. Але це тема для зовсім іншої статті.
