"Генерали – це просто старі капітани". Про субординацію між старшими й молодшими офіцерами в британській армії

Редактор попросив мене написати щось про стосунки між старшими й молодшими офіцерами в британській армії. Я подумав, що найкраще це проілюструють кілька історій з моєї кар’єри. Для початку — кілька бувальщин.

Ґлен Ґрант, фото з сайту Цензор.нет

Моєю другою офіцерською роботою як лейтенанта було навчати новобранців на артилерійській базі у Вулвічі. Я жив у великому офіцерському гуртожитку. Цей готель армійського типу для офіцерів був не тільки для нашої частини, він також був штабом усієї королівської артилерії. Оскільки штаб містився в тій самій будівлі, командир артилерії, генерал-майор Тім Мароні щодня приходив пообідати, зустрітися й поговорити зі своїми офіцерами. Я часто бачив його і спілкувався з ним.

У мене був ще один обов’язок — організовувати дозвілля на базі. Це означало, що я мав контролювати, серед іншого, щоб вечірки не були надто дорогими (через надто креативних шеф-кухарів), проводити регулярні щотижневі фінансові перевірки споживання їжі та алкоголю й організовувати відповідні заходи для моїх колег-офіцерів і партнерів, які перебували в навчальному підрозділі.

Одного понеділка генерал Тім підійшов до мене за кавою й запитав: "Чи правда, що ти організував вечірку в суботу ввечері?"

Я відповів: "Так, сер".

Він запитав: "Чому мене не запросили?"

Я помилково відповів: "Бо ви генерал".

Він подивився на мене з широкою посмішкою і сказав: "Послухай мене, юначе, генерали — це просто старі капітани, а капітани — це молоді генерали. І моя дружина, і я любимо вечірки, не забувайте про нас надалі".

Я ніколи не забував його мудрих слів упродовж усієї своєї кар’єри.

"Послухай мене, юначе, генерали — це просто старі капітани, а капітани — це молоді генерали. І моя дружина, і я любимо вечірки, не забувайте про нас надалі".

"Стрімка кар’єра"

Пізніше, коли я став командиром гарматної батареї як майор у Західній Німеччині, ми мали йти на великі дивізійні навчання. Мій старший офіцер Стів Гарріс викликав мене до себе в офіс і сказав, що в нас виникла проблема, оскільки він повинен був потрапити в лікарню на операцію, а решта майорів, старші за мене, або поранені, або захворіли. Тож мені доведеться прийняти полк на навчаннях як командиру.

У Великій Британії командир артилерії фактично є другим оперативним командувачем бригади й усюди подорожує з командиром бригади. На щастя, бригадний генерал був дуже щасливий, що молодший майор був його номером два, оскільки ми знали один одного роками.

Британська армія на навчаннях у Японії. 2018 рік. Фото: REUTERS

Близько двох днів після початку навчань бригада була на довгому передислокуванні колони. Ми їхали лісовою колією, коли командир, який їхав попереду, зупинив свій броньовик, зліз і побіг до мене. Я почав виходити, щоб дізнатися, що відбувається. Він показав мені, щоб я залишався на своїй машині. Він піднявся на борт і сказав, що його викликали назад до Міністерства оборони Великої Британії. Він їхатиме своїм ходом іншим транспортом, щоб устигнути на літак.

Тож тепер я вже мав командувати бригадою, доки він повернеться. Це мало статися через кілька днів. Він запропонував мені скористатися його броньовиком і командою. Проте я залишився на своєму, оскільки мені також потрібно було керувати й нашим артилерійським полком, а для цього потрібні були додаткові засоби зв’язку. […]

Невдовзі після прилетів дружній гелікоптер, завис біля нас, а потім приземлився біля мене. Це був командир 3-ї дивізії генерал-майор Майк Джексон. Я почав виходити з машини – і мені знову дали знак залишатися на місці. Генерал Майк (так його знали й називали більшість офіцерів) піднявся на мій броньований командно-штабний автомобіль, щоб поговорити зі мною. Він запитав, чи в мене все гаразд як у командира. Я відповів, що звичайно. І почувався дуже щасливим хлопчиком.

Коли він виходив, то сказав: "Ну, друже, якщо у вас виникнуть проблеми, просто подзвоніть мені". Коли його гелікоптер відлетів, він підняв великий палець угору через скло. Я радісно командував навчаннями, і невдовзі повернувся мій командир. Напередодні в міністерстві він отримав звання генерала й одразу після навчань збирався командувати британською операцією за кордоном. Ми з ним зупинилися в наступному гестхаусі, щоб відсвяткувати і дозволити війні кілька годин тривати без нас. Згодом я отримав хороші річні рекомендації від генерала Майка.

"Хороший бриф"

Пізніше я працював у міністерстві оборони підполковником у відділі операцій і політики з питань Боснії. Тоді я був містером "уночі й на вихідних". На Різдво я був єдиним офіцером, який працював сам над операціями в Міноборони.

Одного буднього вечора близько 20:00 до мого порожнього кабінету зайшов начальник штабу оборони генерал сер Чарльз Гатрі і перш ніж я встиг підскочити, щоб висловити повагу, він сів з іншого боку мого столу. Він сказав, що я повинен сидіти. "Хлопче, — сказав він, — у мене проблеми — я мушу завтра летіти до Франції, щоб поговорити з начальником оборони Франції про Боснію, а я тижнями не відстежую війну. Я став зовстім старим. Напишіть мені короткий бриф і принесіть його завтра о 09:00». Я написав двосторінковий бриф за ніч (короткий і точний). І наприкінці написав, що є три речі, які нам потрібні від французів: A, B і C. І нахабно додав від себе: і, будь ласка, не повертайтеся без них.

Британський солдат під час операції в Боснії. 1992 рік. Фото: Crown copyright, взято з сайту https://www.iwm.org.uk/

О 9:00 я був біля його кабінету, але генерал у ньому зустрічався з міністром, вони обговорювали майбутнє армії. Я почекав 2 год й віддав листа його помічнику, високопоставленому державному службовцю. Він швидко проглянув бриф, і його обличчя зблідло, коли він побачив мій кінцевий коментар. Він сказав, що я, найімовірніше, втрачу роботу. Проте знехотя процідив: "ОК".

Наступного вечора генерал Чарльз повернувся в мій кабінет, кинув записку на мій стіл, розвернувся і вийшов прямо з кімнати, сміючись і голосно співаючи світові хіт Meat Loaf "Two Of Three Aint Bad" (Два з трьох, це непогано). Він ніколи не розповідав мені, де зазнав невдачі. Мені довелося подзвонити у французьке міністерство, щоб дізнатися, про що домовилися генерали. Пізніше зі мною поговорив помічник генерала Чарльза і сказав: "Начальник сказав, хороший бриф!"

Стосунки офіцерів, солдатів і генералів

Тим, хто не є військовослужбовцем Великої Британії, важко зрозуміти ступінь рівності й довіри між молодими та старшими офіцерами, завдяки якому система працює. Робота здебільшого полягає в обговоренні, розвʼязанні проблем, прийнятті ризику й узгоджених цілях операцій. Роль вищих офіцерів найкраще можна описати як "пошук і наставництво найкращих офіцерів, щоб система працювала краще сьогодні, а майбутнє стало яскравішим". Коли найкращих людей будь-якого рангу знайдено, старші офіцери заохочують їх, щоб завдання було виконано та щоб підлеглі використовували свій мозок для покращення ситуації без додаткових питань. Старші офіцери покладаються на молодших, щоб система сяяла. Для цього потрібна дружба та повага в обох напрямах. Але вони не підвищуватимуть вас, якщо ви не виявите сильну ініціативу та впевненість, не ризикнете й не зробите позитивних змін.

Роль вищих офіцерів — це "пошук і наставництво найкращих офіцерів, щоб система працювала краще"

Роль молодших офіцерів на полі бою життєво важлива. Вони є ключовими рушійними силами й вирішальними тактиками на рівні бою. Вони повинні розуміти ширший план і вміти простим способом передавати ці накази солдатам, будь то оборона, атака, нічна засідка чи охорона мосту. Сержант підрозділу має повністю перейматися бойовими діями й матеріально-технічним забезпеченням, а завдання офіцера полягає в тому, щоб розуміти та повідомляти всім, що відбувається зараз, і, що важливіше, що, ймовірно, станеться далі. Він повинен постійно планувати, як перемогти ворога і що це означає для використання та розгортання військ, якими він командує. Він повинен боротися, але залишати їх живими. Мертві солдати не можуть воювати.

Британські військові під час місії в Боснії. 1993 рік. Фото: Crown copyright, взято з сайту https://www.iwm.org.uk/

Це однаково стосується інших видів підтримки, таких як артилерія, інженери, логістика й військова поліція. Технічну роботу виконують сержанти та солдати, але молодший офіцер повинен читати тактику битви і планувати, щоб максимально використати свої ресурси для підтримки передових бригад. Він повинен постійно думати. Важливо також усвідомлювати, що якщо бій стає критичним, лідерство та прагнення перемогти ворога мають виходити від офіцерів.

Поза територією бойових дій молодші офіцери повинні виявляти ініціативу та знову й знову тренувати всіх своїх солдатів і здійснювати постійні репетиції. Наприклад, різних тактик бою, систем зв’язку та медичної служби, особливо для нових солдатів. Команди повинні бути максимально сильними й міцними. Офіцери, які не можуть цього організувати, не повинні командувати.

Поза територією бойових дій молодші офіцери повинні виявляти ініціативу та знову і знову тренувати всіх своїх солдатів

Одна важлива річ, яку повинен зробити молодший офіцер, — це встановити чіткий ланцюжок повноважень у своїй організації. Люди гинуть, зокрема офіцери та сержанти, і слід переконатися, що хтось може негайно взяти на себе командування, знаючи загальний план, і кадри тут є життєво важливою функцією. Ніколи не має бути розриву в управлінні, і молодші офіцери поза полем битви повинні завжди навчати та тренувати інших, які візьмуть на себе нові ролі в кризовій ситуації.

Навчальні моменти. Фото: Офіційний блог Британської армії https://britisharmy.wordpress.com/

Аналіз проведених дій (after-action review) може бути безладним. Але його потрібно виконати відразу після бою, поки спогади свіжі. На найнижчому рівні в підрозділах на передовій ці дискусії часто бувають агресивними, із жорсткими емоційними аргументами. Вони можуть навіть призвести до бійки, якщо дурість або щось схоже призвело до непотрібної смерті друзів і колег. Такий аналіз повинен розглядати те, що було зроблено добре, що було зроблено погано, а що потребує покращення.

Усе це має лягти в основу плану навчання поза боєм. Найважливішим є перегляд наказів і підтримка підрозділу, отримана згори. Старші командири повинні завжди запитувати війська, які стоять нижче, що вони (старші) та їхня команда зробили добре, а що ні. Вони не можуть ховатися за рангом або церемонитися. Команда армії складається з усіх рівнів від лінії фронту до старшого командира. Огляди після виконання дій мають залучати їх усіх. На всіх рівнях має бути покращення після бою. Це означає зміни до наказів, процедур, ланцюжків постачання, а іноді й людей. Уроки та вимоги до змін на всіх рівнях повинні бути підготовлені та відрепетировані швидко за кілька днів. Війна не терпить зарозумілості, самовдоволення, бюрократії чи зволікань.

офіцери досвід британія тактика військо армія after-action review