Новорічне таксі. Скільки заробив київський таксист, працюючи усю святкову ніч

Цей текст – результат бездушного експерименту на собі, в якому автор – київський таксист – проміняв стіл з олів’є та ігристим на ніч у машині в погоні за тарифами та коефіцієнтами. Я розкажу вам про кожну зароблену гривню за ці 12 годин і 330 подоланих кілометрів за кермом. Не раджу повторювати. І ось чому.

Про сумне

Новий рік я, мабуть, вперше в житті зустрів сам. Ну як сам. Приблизно за два метри від мене була ще одна людина. В іншій машині з написом UBER на борту сидів мій випадковий колега.

Нуль годин нового року застав нас на автомобільному мосту через залізничні колії біля київського головного вокзалу. І так зустріти новий рік нам наказав світлофор, що горів червоним.

5-4-3-2-1! З моста було чудово видно, як над Києвом спалахують феєрверки. Світлофор давно перемкнувся на зелений, але ми продовжували стояти, роззираючись навсібіч. За бортами наших машин було свято, але воно не проникало в салон. Зустрічати Новий рік ось так категорично не рекомендується для психіки. От просто повірте мені на слово – це сумно. Але сум має компенсуватися шаленими прибутками. Тож давайте з самого початку.

Uber у новорічну ніч водіям підготував дві промоакції – 130 гривень за п'ять виконаних поїздок з 19 до 22. І потім ще 220 за 6 поїздок з 2 ночі до 5 ранку. Забігаючи наперед – я виконав лише першу. «Уклон» з восьмої вечора підняв ціну на 40% від базового тарифу і, чесно кажучи, це довгий час не відчувалося. «Болт» вирішив залучати водіїв зменшенням комісії, яку вони беруть з кожної поїздки – з 25 до 10% після десятої поїздки. І ця акція для мене видалась найменш цікавою. Тож здебільшого я возив пасажирів Uber та «Уклону».

Період 1. До Нового року. Шопінг і по гостях

Ще вдень я приготувався. Таксуватиму в новорічній шапці, для пасажирів позаду – шоколадні цукерки (а не м’ятні, які презентую у звичайний день), різдвяний плейлист і оце все, що створює атмосферу свята. Але облом настав у першій же поїздці. Тобто, ні. У другій.

Перша о 17:12 – це 130 гривень заробітку за 5 кілометрів від «Уклон». І щедра 20-ка на чай. З торгового центру на житловий масив.

А от зворотна конкретно зіпсувала настрій. 80 гривень за 4 кілометри. Але першими ж словами пасажирки при посадці було «Мені ТРЕБА, щоб ви поїхали таким-то маршрутом». Хороше формулювання, правда? Цей маршрут подовжував кілометраж удвічі. Це хвилювало мене, але зовсім не хвилювало пасажирку. І лише мій аргумент, що я не благодійна організація, щоб возити її безкоштовно спрацював, викликавши злість. На рівному місці перед новим роком ми чудово попсували одне одному настрій. Але зрештою я повіз її так, як вона хотіла, отримавши аж на 20-ку (і мандаринку) більше.

Це був єдиний неприємний інцидент за ніч. Бо я очікував і випивку в машині, і оббльований салон і все, що передбачає свято. Але й цієї неприємності можна було уникнути. При замовленні машини – вказуйте всі адреси, де збираєтесь зупинятись. Зекономите нерви й собі, і водію. В інакшому випадку водій має доставити вас з точки А в точку Б за тим маршрутом, який йому видається оптимальним. Якщо ж ви цього не зробили – ну будьте ж людьми й не використовуйте слово «Треба», коли є чудові конструкції «А чи не могли б ми», «Я вас дуже прошу». І коли ви збираєтесь просити таксиста зробити безплатно зайвий гак на кілька кілометрів, то подумайте, чи приємно б вам було робити додаткову роботу за просто так.

З 17 і аж до 22-ї все було аж надто спокійно. Більшість моїх поїздок – це запізнілі покупці із супермаркетів. Одна жіночка особливо насмішила, каже: «Ніколи, чуєте, ніколи! Не готуйте олів’є за день до нового року. Вони вже все з’їли. Терміново довелося мчати за продуктами на новий салат!».

«Ніколи не готуйте олів’є за день до нового року. Вони вже все з’їли. Терміново довелося мчати за продуктами на новий салат!»

У цей період стартували й виїзди в гості та на місця новорічних тусовок. Проскакували і приємні тарифи, як-от за 315 гривень з Оболоні до «Фори» у Вишгороді. І все б нічого, якби дівчата не сплутали дві «Фори». Їм виявляється потрібно було аж в Хотянівку. Це +10 кілометрів. Поміг дівчатам викликати іншу машину, бо сам виїжджати далеко за Київ не планував (спойлер: потім таки довелося).

З Вишгорода на Оболонь взагалі довелося їхати за дуже буденним тарифом у 100 гривень. А от далі, починаючи з 22-ї, тарифи ставали все симпатичнішими.

215 гривень за 9 кілометрів, 170 за 6. Віз хлопців-перукарів з роботи. Обоє – студенти й дуже задоволені днем. Перед Новим роком клієнти щедро залишали на чай. Кожен отримав по 400 гривень зверху. Тож вони жваво обговорювали, як все-таки зустріти Новий рік. В клуб дорого – півтори тисячі гривень треба покласти на депозит. У гуртожитку – надто буденно. Врешті зійшлися на центральній ялинці, бо там весело і безкоштовно.

Приблизно о пів на дванадцяту світ таксі завмер. Всі вже дісталися до місць призначення, і мій план зустріти Новий рік під час виконання замовлення із зовсім «лівими» людьми провалився

мій план зустріти Новий рік під час виконання замовлення із зовсім «лівими» людьми провалився

Короткий підсумок моїх здобутків ще в старому році (з 17:15) – 950 гривень в «Уклоні» і 1150 гривень з врахуванням промоакції в «Убері». Тобто 2100 гривень з відрахуваннями всіх комісій. З пальним будемо потім розбиратися. За сім годин роботи це не є космічний заробіток, але все ж дуже непогано.

Період 2. Новорічне шаленство

А знаєте, хто мене першим привітав з Новим роком? Дуже приємний молодий охоронець одного з ЖК. Я заїжджав за пасажирами, а він курує відкриття шлагбауму. Ми обоє зустріли Новий рік на роботі й в самоті, тому ця зустріч, зазвичай така буденна, стала відчутною радістю для нас обох. Перша розмова в Новому році, вважаю, вдала.

З перших хвилин нового року Київ поїхав. Здебільшого молодь вибиралася з-під батьківського крила на тусовки з друзями. Люди сім’ями їздили одне до одного в гості. Тарифи підстрибнули, але все ще не були олігархічними. Вартість поїздки зросла приблизно у два з половиною рази.

Вільні нічні дороги дозволяли заробляти чистими, наприклад, 200 гривень за десять хвилин. Приємно. В «Убері» я виконував здебільшого довгі замовлення, а в «Уклоні» добре сипалося з короткими по 120–150 гривень за 3–4 кілометри. Такі б тарифи завжди, сказав би Антон-таксист. Та не дай боже, заперечив би йому Антон-пасажир.

Здебільшого веселі компанії чудово бадьорили в дорозі. Але все ще на диво без супер п’яних людей. Градус підвищувався з наближенням до ранку. Наступним замовленням Uber мені обіцяв 550 гривень чистого прибутку. Їхати – десь під Бориспіль. Я запаркувався чітко на локації, вказаній пасажиром, але він ніяк не міг мене знайти. Ми з ним безуспішно вели переговори. Безперспективно. Не доля – скасував замовлення, і чітко в цей же момент пасажир таки намалювався біля машини. Прогнозовано – нетверезий, але в адекваті. Все, що ви зараз читаєте і сталося в мене випадково – класична схема, як дурять агрегаторів таксі водії.

Якщо оплата готівкова, а сума значна, то таксисту завжди вигідніше домовитись про скасування поїздки в сервісі й повезти пасажира за тим же тарифом, уникаючи комісії. Я це не практикую. І не планував для цієї поїздки. Але так сталося. Замість 550 гривень заробітку за 35 кілометрів, у мене опинилися всі 750. Хай вибачає Uber.

І от там, у селах під Борисполем я побачив, що таке дефіцит таксі. Водії мене зрозуміють – множинник на «Убері» сягав х3,5. Я тут же взяв замовлення з тарифом 180 гривень за три кілометри. Але стан доріг і величезні калюжі з талого снігу та льоду відбили бажання залишатися на периферії.

Ближче до ранку колапс з таксі трапився і в Києві. Машини буквально не встигали вивозити всі замовлення. Але й сил моїх вже не залишилось. По дорозі додому я заробив ще приблизно 800 гривень і о 6 ранку трупиком впав у ліжко. Це нестерпно важко.

2700 гривень чистими за 6 годин роботи

Уже в новому році я заробив 400 гривень в «Уклоні», 2100 гривень в Uber і 200 гривень у Bolt. Загалом 2700 гривень чистими за шість годин роботи.

Склавши частини заробітків до і після Нового року, ми отримуємо кругленьку суму в 4800 гривень. А тепер пальне. Кілометраж – понад 300 кілометрів. Витрата палива – близько 6 літрів на сотню. Це приблизно на 600 гривень. Тож дуже грубо, але мій чистий прибуток за 13 годин роботи в новорічну ніч становив 4000 гривень.

Чи вартує воно того? Якщо критично не вистачає грошей – новорічна ніч однозначно дає можливість їх швидко заробити. Але зважайте – це дуже виснажливо. І ніякі гроші не здатні замінити ті емоції, що ви отримуєте від спілкування з рідними та близькими на свята. Я більше точно не хочу зустрічати Новий рік під світлофором на мосту.