Емоційна невірність: руйнівні романи можуть бути й зовсім без сексу
Як зраджують без фізичної зради.
Про це пише The Guardian.
Роман на боці не має бути фізичним, щоб бути напруженим і знищувати стосунки. Емоційний зв'язок з іншою людиною може бути зрадою й без будь-яких форм сексу чи фізичної еротики.
Хлої заохочувала свого чоловіка, щоб він прийняв нову роботу: "Я казала йому, що життя надто коротке для того, щоб бути нещасливим".
Нова робота і справді докорінно змінила чоловіка – але не так, як уявляла Хлої. "Одного дня він був сімейною людиною, а наступного – завжди йшов на роботу надто рано й повертався пізно". Якось, прийшовши до нього на роботу, вона виявила, чому.
"Моє серце впало, коли я побачила, як вони розмовляють одне з одним, – каже 49-літня Хлої. – Я зрозуміла, що між нами стала саме вона. З нею він говорив про свої проблеми, ділився секретами та мріями. Усе те, що раніше він робив зі мною".
Хлої впевнена, що в цих стосунках ніколи не було нічого фізичного, але й через 15 років їй дуже боляче. На той момент вони з чоловіком були одружені 12 років і мали 3-річного сина. "Доти я вважала, що біль може викликати лише фізична зрада. Про таке ж я ніде не чула".
Емоційний роман характеризує несексуальна близькість із людиною, що не є твоїм партнером, яка зраджує довіру й очікування партнера. Нині, коли технології дозволяють цілодобове приховане спілкування, потрапити в цю сіру зону між "просто друзі" та "більш ніж друзі" стало надто просто – й часто це також можна заперечувати.
Згідно з дослідженням 2015 року, проведеним міжнародною компанією YouGov, 20% британців були невірними своїм партнерам. І при цьому 15% із них заявили, що їхня невірність не мала жодних фізичних складників.
Коли газета Guardian опитала своїх читачів про їхній досвід емоційних романів, відповіді показали, що руйнівні наслідки таких стосунків не менші через те, що вони не містили сексу.
Хлої каже, що вона відчувала, як взаємини чоловіка з колегою "руйнували" їхні подружні стосунки, але "було так просто уникнути обговорення цього, адже фізично нічого не відбувалася". Тоді вона переглянула телефон свого чоловіка: "Його повідомлення, написані їй, мали власну мову близькості – й тоді я зрозуміла, що наші стосунки не працюють".
Не щоразу такий зв'язок загрожує стосункам із партнером. Лише 44% опитаних YouGov заявили, що вони вважали нефізичний зв'язок зрадою. Дехто активно створює простір для інших через немоногамні стосунки за взаємною згодою.
Усе зводиться до базового запитання: як ви почуваєтеся від думки, що ваш партнер дізнається про зміст розмов або про те, скільки часу ви про них думаєте?
Альберт, пенсіонер, який вважає себе "квіром" (небінарна сексуальна поведінка, не обов'язково суто гомосексуальна), каже, що "емоційний роман" здається йому таким, що не має наслідків.
Ревнощі до друзів або колег можуть також позначати стосунки, що характеризуються надмірним контролем, або навіть є психологічно чи фізично насильницькими (abusive). Однак у випадках, коли такі підозри є добре обґрунтованими, правда може спливти на поверхню лише після тривалих болючих суперечок, заперечень і навіть газлайтингу (коли зраджуваного змушують сумніватися в адекватності власного сприйняття дійсності – походить від назви п'єси Gas Light, де показано такі маніпуляції).
Підтвердження емоційного роману колишнього партнера призвело до дивного полегшення у 31-річної Аннеки: "Я відчула, що таки мала рацію. Перед тим я багато часу сумнівалася й питала себе, чи я часом не божевільна, схильна до зайвого контролю".
Параноя Аннеки досягла піку, коли її чоловік "прикипав до телефона", ховаючи його від неї. "Я практично впевнена, що фізично він мені не зраджував – але, на мою думку, емоційна зрада майже настільки ж погана".
Для кожних стосунків те, що становить зраду, є інакшим, каже сімейна та сексуальна терапевтка Сара Келверт. Однак таємність може бути достатнім підтвердженням. "Саме це є одним із чинників – розповідь таємниць і глибокі інтимні відчуття, про які ви б не хотіли, щоб знав(ла) ваш(а) партнер(ка). Все зводиться до базового запитання: як ви почуваєтеся від думки, що ваш партнер дізнається про зміст цих розмов або про те, скільки часу ви про них думаєте?"
40-літня Георгіна каже, що її трирічний емоційний роман із колегою був "настільки ж інтенсивним, яким буває фізичний зв'язок – а може, навіть більше. Ми навіть ніколи не цілувались. І я ніколи не почувалася до будь-кого ближчою".
Професорка психології в університеті Ліверпуля докторка Гейл Брюер каже, що якщо наш партнер довіряє комусь, окрім нас, наприклад, інтимні деталі наших стосунків, "ми схильні розглядати це як зраду".
І навпаки, "якщо ми відчуваємо, що партнер нас не слухає чи не підтримує, ми з більшою ймовірністю вдаємося до емоційної невірності", – каже вона (хоча сильна мережа підтримки за межами стосунків, коли ми маємо багатьох друзів, може цьому запобігати).
За словами Брюер, наслідки цього сильніше відчувають жінки: дослідження "знов і знову" показують, що жінок більше хвилює емоційна зрада, ніж сексуальна – тоді як для чоловіків частіше характерне протилежне.
Для кожних стосунків те, що становить зраду, є інакшим. Однак таємність може бути достатнім підтвердженням
"Чоловіки зазвичай питають своїх партнерок: 'У тебе був секс із цією людиною?' А жінки зазвичай питають: 'Ти любиш цю людину?' Й невірний партнер заперечуватиме той аспект, який є більш болючим".
25-річна Дафна порвала зі своїм хлопцем через спілкування в приватних повідомленнях із колегою: "Вони балакали між собою, як хлопець і дівчина. Це було більш боляче, ніж якби він по-п'яному ділу один раз когось трахнув". А коли рік потому вони знову зійшлися, її хлопця більше турбували статеві стосунки Дафни впродовж періоду, коли вони порвали.
Зазвичай вважається, що емоційні стосунки є попередником фізичним. Для емоційних романів притаманно "трохи хімії чи сексуального напруження", – каже терапевтка Келверт, але причина, що лежить за ними – поведінка, яка викликає зраду – може не бути очевидною. "З мого досвіду, вона походить від глибших питань у взаєминах або нерозв'язаних питань усередині певної людини, що стосуються минулих травм, наприклад, або йде від потреб, які не задовольняються".
Волтер, батько трьох дітей, перефразовує романтичну комедію "Коли Гаррі зустрів Саллі":
"Романи на боці – симптом, а не причина".
За словами Волтера, емоційний роман його дружини з іншою жінкою, подругою, коренився в її нерозумінні власної сексуальності та в дитячих травмах. "На інтелектуальному рівні я її судити не можу. Але можу сказати, що коли кохана людина віддає своє серце комусь іншому – це просто боляче", – каже чоловік.
Інші читачі Guardian пов'язували власні (або своїх партнерів) емоційні романи з широким спектром чинників, включно з релігійним вихованням, труднощами із зачаттям дитини й – навпаки – неготовністю до народження дитини, психічними чи фізичними хворобами, смертю когось із батьків. Також серед факторів – синдром самозванця (людина вважає, що досягла успіху випадково, не заслуговує на те, що отримала) або ж порушення соціальної мережі підтримки, пов'язане зі зміною роботи чи місця мешкання.
29-літній чоловік описував почуття паніки перед заручинами: "Я не міг цього пояснити. Минулі шість років я мріяв про наше спільне майбутнє. Але у вхідних повідомленнях з'явилося привітання з днем народження від колишньої – й решта розгорталася блискавично".
Значно більше за сумніви щодо стосунків впливає тягар повсякдення цих взаємин, особливо після багатьох років моногамії.
"Емоційний кайф від того, що нас визнають саме як особу – не матір, колегу, дружину тощо – викликає залежність", – каже 47-літня Івонна, яка мала емоційний роман із колегою.
24-літня Клара повторює багатьох інших респондентів у тому, як описує чоловіка, якого зустріла через мобільний застосунок і з яким невпинно спілкувалася чотири місяці: "В ньому було все, чого я хотіла від свого партнера".
"Третю сторону часто ідеалізують, і це несправедливе порівняння, – каже терапевтка Келверт. – Створюється така собі велика фантазія – вони нібито розуміють вас. Але ви не бачите їх з усіх боків, бо не маєте повних стосунків".
Келверт додає, що чесне визнання коренів свого емоційного роману може бути шляхом до виходу з нього та посилення стосунків із партнером. "Емоційні стосунки, так само як і фізичні зради, дають нагоду подивитися на проблеми, що лежать під поверхнею – як у взаєминах, так і всередині самої людини. Вони можуть стати каталізатором сейсмічних змін – але відновлення довіри забирає багато часу".
Скажімо, 58-літня Філліс та її чоловік після двадцяти років шлюбу домовляються про поліамурність після того, як обоє визнали свої емоційні зради. "Я не готова відмовитися від людини, з якою маю емоційний роман – але хочу ремонтувати те, що зламалось у нашому шлюбі", – пояснює вона.
37-літня Кейтлін каже, що емоційний зв'язок її чоловіка з колегою став "справжнім копняком для нас обох". На той час вони подовгу працювали та виховували дітей, не залишаючи в житті місця для радості й часу одне на одного. Після цих стосунків вони переїхали з рішучістю міняти такий стан справ.
Тепер їхній шлюб "кращий, ніж будь-коли", – стверджує Кейтлін: "Ми згадали, що справді подобаємось й любимо одне одного. І почуваємося добре через те, що через стільки всього пройшли разом... я так само запросто могла б мати емоційний роман, усе було настільки погано".
"Навіть якщо стосунки не витримують – пряме постання перед проблемою може дати свої плоди", – каже Келверт.
Згаданий вище батько трьох дітей Волтер після психотерапії знайшов у собі достатньо самоповаги, щоб обірвати стосунки та розірвати шлюб після емоційного роману дружини з іншою жінкою.
28-літня Індіа каже, що стала значно щасливішою після того, як її власний емоційний роман призвів до розлучення.
30-літня Таня також стверджує, що емоційний роман став каталізатором для припинення стосунків, які тривали десять років: "Я глибоко насолоджуюся незалежністю та зростанням".
Емоційний роман чоловіка призвів і до розлучення у випадку згаданої на самому початку Хлої: "Я поволі відбудувала себе й пішла далі". Згодом вона знову одружилась і народила ще одну дитину. Вона каже, що емоційний роман чоловіка змусив її краще пізнати життя: "Я б не була тією, якою є сьогодні, без цього".
