Критик «Дії» і мертві кошенята. Журналіст звинувачує очільника Мінцифри в організації чорної піар-кампанії

З Сергієм Антоненком, засновником інтернет-видання “Правова інформатика”, ми зустрічаємося у звичайному київському дворі біля його будинку. Місце нашої зустрічі не випадкове: домовляючись про розмову, я попросив зустрітися саме тут – на місці його “злочину”. У цій локації, якщо вірити деяким медіа та соціальним мережам, нещодавно відбулося отруєння з десятка кошенят “нещасної бабусі”.

Про це у себе на фб-сторінці написала нібито її сусідка – Кіра Бойко. Допис миттєво підхопила низка медіа, якщо так можна сказати “пониженої соціальної відповідальності”. Їх ще називають "лайно-сайти", або "зливні бачки", які відомі тим, що легко і дешево публікують будь-що за гроші. (Докладніше про цей сектор медіа тут). Хоча серед них траплялися і досить поважні видання, як-от “Апостроф”. В отруєнні кошенят звинувачували безпосередньо Сергія Антоненка.

Сергій спростовує звинувачення, називає їх замовленням і як замовника називає… Міністерство цифрової інформації. От, власне, щоб розібратися у цій, на перший погляд, фантасмогоричній ситуації, я і зустрічаюся з Сергієм.

“А де ж коти?” – подаю я руку Сергію для вітання. “А у нас тут їх особливо ніколи й не було”, – сміється журналіст. “Хіба що он – чийсь хазяйський”, – показує він пальцем кудись на другий поверх. Я підіймаю голову і бачу великого смугастого кота, який дещо критично дивиться на нас з привідчиненого вікна другого поверху. Я підіймаю мобільний, щоб його зняти, але кіт одразу ж зіскакує з підвіконня.

Боти та зливні бачки

Сергій Антоненко: Атака на мене здійснювалася в декілька стадій. Спочатку, 5 жовтня, приблизно о п'ятій вечора, з’явився пост у фб з акаунту такої собі Кіри Бойко. Цей акаунт – чистий бот. Пост Бойко зрештою був видалений самим фейсбуком, але одразу на цій сторінці з’явився наступний аналогічний допис:

Сторінка Кіри Бойко – це типова сторінка бота з ботоферми на підтримку Володимира Зеленського. Перепощування мемів про Порошенка перемежовується тут з величальними дописами про Володимира Зеленського. Такий собі стандартний інформаційний станок ботофабрики на службі у влади. Звісно, упереміш з політично нейтральними “мемасами”, щоб триматися в зоні уваги аудиторії. Бодай якихось авторських дописів тут немає. Крім одного, – звичайно, йдеться про Сергія Антоненка. Точніше дописи два, але один з них був забанений фейсбуком, після чого з’явився такий самий. Фактично Кіра Бойко перебуває у цілій “хмарі” ботів з аналогічним контентом. Саме вони формують потрібну тональність у коментарях під її дописом.

Сергій Антоненко: Цікава історія фотки до посту про вбитих котів. Вона була надрукована у “Кримській правді” у 2017 році. Там була стаття про якихось “бабушек”, які нібито тримали притулок для котів, а насправді їх вбивали. Тобто навіть з ідеєю авторам цього “чорного” піару не довелося дуже мучитися – у новішій версії в ролі цих “бабушек” виступив я.

Фото з фб-сторінки Кіри Бойко

Фото з сайту “Кримської правди”, коти ті самі.

Почувши нашу розмову, до нас підходить сусід Антоненка. Відрекомендовується Олександром. «У нас і немає тут майже ні в кого котів, – розповідає. – І бродячих котів у нас теж немає – у нас просто відсутні підвали. Одна котяча малеча прибігла до мене під машину, то я забрав її додому. І бабушек таких у нас теж нема. Це ще треба так обізвати людину – Тімофеєвна, – цитує він, як звуть по батькові у розклеєних оголошеннях міфічну “бабушку”. – У нас так людей не називають”.

Антоненко продовжує: Майже одразу з появою цього допису його транслювало два-три десятка медіа. Уже з пів на шосту вечора пішли публікації – дехто, щоправда, запізнився і давав публікації вже наступного ранку. Частина медіа згодом зняла матеріали, частина – так і залишила.

Пост Кіри Бойко про Антоненка передрукував цілий спектр видань: починаючи з “Известий в Украине” і закінчуючи “Апострофом”. Ось скрін з типовим заголовком про Антоненка з “Українських новин”:

Сергій Антоненко: Паралельно цю тему почала активно розкручувати ботоферма у соцмережі. Метою ботів було долучити до цього всього реальних зоозахисників і накрутити їх, аби вони вирішили зі мною розібратися. Боти заходили в зоозахисні групи, розганяли опубліковані статті про мене, накручували захисників тварин. Коли останні практично по всій країні почали реально включатися в цей інформаційний вал, боти чарівним чином щезли. Все це тривало пару днів. У мене потім відбулася розмова з київськими зоозахисниками, для нас подібна історія була вперше. Загалом щодо мене лише у зоозахисних групах було зроблено понад двісті репостів. Про цю історію з котами знали захисники тварин буквально зі всієї країни. У ніч з 5 на 6 жовтня (це була активна фаза кампанії) мені почали надходити в особисті повідомлення погрози від ботів.

Оголошення поблизу житла

Сергій Антоненко: 7 жовтня почалася нова фаза – мені подзвонив сусід, який вранці вигулював собаку, і сказав, що у нас усі двори навколо обклеєні оголошеннями про те, що я вбив котів. Ми пройшлися і позривали їх.

Антоненко демонструє кілька зірваних оголошень. У них якісний друк, надруковані вони на добротному папері. Виникає враження, що хтось справді не шкодує на його дискредитацію грошей.

Сергій Антоненко: А вже ввечері на мене очікував ще один “подарунок” – хтось розмістив на OLХ нібито від мого акаунту оголошення, що я готовий віддати у добрі руки безкоштовно перських кошенят. Реальна ціна яких кілька тисяч. Звісно, там був номер мого телефону. У мене почався цілий шквал дзвінків від людей, які б отримати від мене задарма цих віртуальних котят. Дзвонили зі всієї України, писали в месенджер. Смішного у цьому немає нічого, тому що іноді дзвонили діти 5–7 років, просили: “дядечко, привези мені кота”, деякі діти навіть уже встигли вигадати їм прізвиська. Я почав з’ясовувати, як це на моє прізвище можна було завести акаунт, там же треба реєструватися зі свого реального телефона, але мені сказали, що ніби там був інший акаунт, а потім його змінили. Хоча виключати і того, що хтось зі служб зробив дубль сім-карти, теж не можна.

Критик Міністерства цифрової трансформації

На думку Сергія Антоненка, поява подібного інформаційного вкиду пов’язана з його журналістською діяльністю. Сам Антоненко у своїй біографії пише, що майже всю свою професійну кар’єру займався питаннями інформатизації держави та юридичним супроводом цих процесів. Зараз є керівником громадської організації “Науково-дослідний центр правової інформатики”, на сайті якої він і публікує свої статті.

На моє питання, хто може стояти за таким замовленням, Антоненко прямо відповідає: “Вище керівництво Мінцифри – більше ні про кого розслідування я не проводив. Це також видно із текстів Кіри Бойко та паперових оголошень – там чітко вказано: журналіст вбив котів, тобто є натяк, за що розправа – за статті. Я вже два роки пишу про Мінцифри. Більше ні про кого”. З історії ми знаємо, що Михайло Федоров керував цифровим напрямком виборчої кампанії Зеленського.

"чітко вказано: журналіст вбив котів, тобто є натяк, за що розправа – за статті”

У те, що Антоненко пише лише про Мінцифри, легко перевірити. Якщо зайти на його сайт «Правова інформатика», там можна побачити лише матеріали про роботу цього міністерства, діяльність його очільника – Михайла Федорова та представників його команди. Дуже великий обсяг інформації стосується роботи мобільного застосунку і вебпорталу «Дія».

Критичної інформації про діяльність Мінцифри на “Правовій інформатиці” чимало, ми перечитали його статті. Тут є звинувачення представників міністерства у корупції, їхніх зв’язках з тими, кого зараз заведено називати олігархами, у низькій професійній кваліфікації. Можна натрапити й на звернення та запити “Правової інформатики” до антикорупційних органів щодо реагування на опубліковані виданням матеріали. Антоненко у своїх публікаціях наводить багато фактів, але, як на наш погляд, робить це занадто емоційно.

“Мої статті на “Правовій інформатиці” – це не помста, – пояснює свою позицію сам Антоненко. – Просто деякі питання мені цікаві, тож я розбираюся в них, а потім публікую”.

За словами Антоненка, свого часу йому вдалося кілька разів поспілкуватися з очільником Мінцифри Федоровим, зокрема, і щодо можливої співпраці, адже до 2018 року Антоненко працював начальником відділу Державного агентства з питань електронного урядування. Співпраця так і не склалася, а от одне з останніх спілкувань було досить напруженим. Відбулося воно вже у месенджері, після того як на одному з телеграм-каналів був анонсований виступ Федорова.

Сергій Антоненко: Це був дуже дивний телеграм-канал. На ньому висіла реклама про обнал та транзит, та ще й з якимось російськими нюансами. Спало на думку, що це могла бути провокація ФСБ. Звичайно, я відреагував, написав пост, потегав депутатів. І тут перед самим анонсованим виступом Федоров мені у чаті висловив свої претензії.

Сергій Антоненко додає, що в цей час Михайло Федоров хворів, і це могло бути ще однією з причин його різкої реакції:

За словами Сергія Антоненка, останньою краплею могла стати його участь у акції протесту айтішніків під Кабміном, яка відбулася буквально за кілька тижнів до інформаційної атаки на нього.

ТЕКСТИ звернулися з офіційних запитом до Мінцифри про причетність посадових осіб Міністерства цифрової трансформації до можливої інформаційної атаки на Сергія Антоненка. У відповіді міністерства зазначено, що “у володінні Мінцифри відсутня інформація, про яку йдеться в запиті”. ТЕКСТИ також звернулися безпосередньо до міністра Михайла Федорова з проханням прокоментувати, чи відповідає дійсності твердження Антоненка про кампанію чорного піару. Наразі чекаємо відповіді і готові опублікувати її повністю.

“Вони думають, що я припиню писати. Але я і далі писатиму про це все”, – каже Антоненко мені на прощання. Я відходжу від будинку, обертаюсь і бачу, як з вікна другого поверху за мною знову спостерігає смугастий кіт. На мить з’являється відчуття несправжності всього, що відбувається навколо. Автор доволі вузькоспеціалізованого інтернет-видання раптом стає жертвою інформаційної атаки. Ірраціональної та фантастичної за своєю суттю. Але… На жаль, ми живемо у такому часі, де навіть найсміливіші фантазії іноді можуть втілюватися в життя.

мінцифри антоненко дія чорний піар