Ф

Фінансові вигнанці. Чому «політично значущим особам» блокують рахунки у банках

Коли Андрій Магера, колишній заступник голови Центральної виборчої комісії (ЦВК), повернувся з-за кордону, то знайшов у поштовій скриньці лист. Це було письмове прохання з'явитися у найближче відділення банку ПУМБ, клієнтом якого він є. Чому викликали, Андрій Магера не знав. Перед поїздкою він пройшов щорічну ідентифікацію у банку як клієнт зі статусом PEP (Politically Exposed Person — політично значуща особа, далі — PEP), зокрема надав свій паспорт та ідентифікаційний код.

«Тоді працівники банку не мали до мене жодних питань», — згадує ексзаступник голови ЦВК. Наступного дня Андрій Магера з'явився у банківському відділенні, де його попросили підтвердити свої доходи.

«Але офіційно я не працюю, а живу на свої заощадження», — сказав їм Магера. Тоді працівники банку уважно вивчили його останню декларацію, сказали, що питань більше не мають.

Наступного дня Андрій Магера отримав лист, що ПУМБ розриває з ним відносини, оскільки він становить для них величезний ризик.

Один раз PEP — назавжди PEP

Андрій Магера вже не вперше стикається з труднощами під час обслуговування у банку. Вперше це сталося у Приватбанку кілька років тому, коли він ще працював у ЦВК. У 2018 році він був звільнений з посади заступника голови ЦВК, а оновлений Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» ухвалили в 2019 році. Його прийняли за рекомендацією міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (ФАТФ).

«Виходить, що закон застосували до мене заднім числом», — каже Магера. Якщо раніше статус PEP діяв три роки після того, як людина залишила свою посаду, то відповідно до закону 2019 року такий статус — пожиттєвий.

PEP або політично значущі особи — це люди, що обіймають важливі державні посади.

В Україні їх поділяють на три категорії: національні публічні діячі, іноземні публічні діячі та публічні діячі міжнародних організацій. Перелік посад, за якими закріплюється це статус, можна знайти у новому законі (стаття 1).

«Корумповані високопосадовці відмивають брудні гроші через міжнародну банківську систему. Тому у світі запровадили посилені правила контролю за фінансовими операціями PEP-ів. Фінансова установа зобов'язана виявити PEP-ів серед своїх клієнтів та встановити джерело їхніх статків», — таке пояснення можна прочитати на сайті «Відкритого реєстру національних публічних діячів України».

До категорії PEP належать народні депутати Верховної Ради всіх скликань, прем’єр-міністри та інші державні діячі, незалежно від часу, коли вони обіймали державні посади.

«Абсурдність у тому, що навіть якщо людина пропрацювала на державній посаді нетривалий період, то вона має статус PEP на все своє життя. Звісно, це дурниця», — каже перший заступник міністра економіки у 2020 році Павло Кухта. Він також має статус PEP, хоча жодного разу ще не стикався з подібними труднощами у банку.

На запит ТЕКСТІВ, чому банк може заблокувати рахунки осіб, які мають статус PEP, ПУМБ відповів наступне:

«У разі ненадання клієнтом, який має статус публічної особи всіх необхідних даних, передбачених законодавством, зокрема інформації щодо джерел походження коштів/джерел статків (багатства), банк має право відмовити від встановлення/продовження ділових відносин».

Проте у випадку Магери це нічого не пояснює, адже за його словами, рух коштів за останній рік був незначний, у межах кількох тисяч гривень. А живе він на свої заощадження, які зберігає у готівці.

«Так, я зберігаю гроші у готівці, щоб менше мати справ із банком. Якщо покладу гроші на рахунок, то можу їх не отримати назад. Це доходить до повного абсурду, у мене таке відчуття, що антикорупційне законодавство в Україні перетворилося не на мету, а на процес», — каже Андрій Магера.



Читайте також. Що було не так із західною підтримкою реформ в Україні. Лекція колишнього посла Канади Романа Ващука

Як банки стають агентами контролю

Андрій Магера — не єдина особа зі статусом PEP, яка тримає свої заощадження в готівці.

«Я постійно чую, як PEP-ів звинувачують у тому, що вони тримають готівку вдома. Вибачте, але куди мені йти, якщо банки (хоч і не всі) не хочуть брати мої кошти?» — каже перший заступник Голови Національного агентства з питань державної служби у 2017—2020 роках Володимир Купрій.

Разом з конкурсом на посаду у 2017 році він проходив перевірку, зокрема, і Державної служби фінансового моніторингу. До цього працював у громадській організації, рахунки якої протягом десяти років обслуговував банк Credite Agricole. У цьому ж банку були особисті рахунки Володимира та його дружини. Незабаром після того, як Володимир Купрій отримав посаду, банк припинив обслуговування його громадської організації. Згодом і самому Купрію прийшло повідомлення, що з ним не хочуть продовжувати співпрацю, посилаючись на відповідну статтю закону.

«Я запитав їх, у чому моя провина. Вони сказали, що не зобов'язані відповідати, мовляв фінмоніторинг їм повідомив якусь інформацію. Проте якби фінмоніторинг мав зі мною якісь проблеми, то мене б не допустили до посади. Я тоді відчув себе вигнанцем», — згадує Володимир.

«Якщо клієнт не надає необхідну інформацію, ми вживаємо всіх заходів, передбачених законом, у тому числі блокування або закриття рахунків», — відповіли у Credit Agricole на наш запит. До речі, так само як і ПУМБ, цей банк відмовився коментувати ситуацію телефоном, а Credit Agricole проігнорував наші уточнювальні запитання.

«Згідно із законодавством, якщо людина проводить платежі більш ніж 200 тисяч гривень, банк має подавати інформацію про такий рахунок у Держфінмоніторинг», — коментує Руслан Чорний, керівний партнер інформаційного агентства «Фінансовий клуб», що спеціалізується на фінансово-банківській тематиці. І уточнює, що особі зі статусом PEP, що не може довести походження коштів, банк може відмовити в обслуговуванні.

Проте кейс Магери ілюструє, що інколи особи зі статусом PEP, що не проводять платежі, більші за 200 тис. грн, можуть мати складнощі з обслуговуванням в банку.

«У мене таке відчуття, що у деяких банків така політика, — виживати PEP-ів, бо так простіше», — каже Андрій Магера.

Павло Кухта, навпаки, вважає, що такі клієнти цікаві банкам, проте інтерес тих, що раніше обіймав високі посади — виправданий, бо це «не останні люди в країні, які мають зв'язки і можуть мати вплив на суспільну думку».

Банкір одного з українських банків, що попросив залишитися анонімним, підтвердив, що у банків немає мети цілеспрямовано позбуватися PEP-клієнтів, бо вони вигідні. «Зазвичай вони всі мають хороший дохід, користуються картами та безготівковими розрахунками, розміщують депозити. Якщо все у межах закону, то немає жодних проблем», — каже він. Водночас, відповідно до нового закону, банки можуть самостійно оцінювати вплив PEP та ризики операцій, що проводяться.
Наш співбесідник також розповів про випадок в одному з банків, коли PEP-клієнт не зміг пояснити та довести походження значного грошового переказу — йому ці кошти не зарахували, але співпрацю з клієнтом продовжили.

«У кожного банку, особливо якщо це установа з європейським капіталом, є свої правила і перестороги, — додає Руслан Чорний. — Інколи рахунки блокують, щоб перестрахуватися і не мати проблем».

НБУ може справді оштрафувати банк, якщо виявить порушення у роботі з PEP. За даними НБУ, у загальній статистиці штрафування банків причина «невиявлення PEP» щороку має частку близько 1—4%.


Читайте також Левову частку податків в Україні платять найбідніші. Як це змінити?

Готуйтеся, скоро таємниць не буде!

«Я не знаю, навіщо ввели пожиттєвий статус PEP. Я розумію, що мають бути певні обмеження після завершення роботи на посаді, але ж не пожиттєво. Почуваюся, немов умовно звільнений, що має ходити до дільничого, щоб підтверджувати свою присутність», — каже Володимир Купрій, який працює вже на новій посаді не у державному секторі. Найбільше його турбує той факт, що банк у будь-який момент може заблокувати його рахунки чи членів його родини.

— Вони ж не називають причини, тому я постійно живу з відчуттям небезпеки, — каже він.

НБУ так пояснює пожиттєвий статус тим, що колишній PEP може збергігати суттєвий вплив на органи влади та керівних осіб держави. Це міжнародна вимога, зафіксована в останньому звіті MONEYVAL оцінки України на відповідність міжнародним стандартам з фінансового моніторингу.

«Ідея ретельного аналізу операцій політично значущих осіб запозичена з-за кордону, але кожна країна має свій термін дії цього статусу», — розповідає Павло Кухта.

У пострадянських країнах був період швидкого накопичення капіталу, приватизації і незаконного збагачення, зокрема у 90-х. Виходить, що ми лише зараз наздоганяємо світ фінансів, який вже давно живе за такою системою.

«Якщо людина не може довести, що капітал не злочинний, то їй стає складно працювати з банками — це світова тенденція», — каже Руслан Чорний.
За його словами, те, що зараз стосується РЕР, незабаром стосуватиметься всіх інших — скоро таємниць не буде. Все, що у людей на рахунках, невдовзі стане публічним. Це міжнародний тренд до максимальної прозорості. І отримати доступ до цієї інформації можна буде не лише за судовим рішенням.

Скромна зарплата і пожиттєвий статус PEP

Андрій Магера вважає, що довічний статус PEP може негативно вплинути на майбутній кадровий склад державної служби.

– Питання ж не в мені. Талановитий адвокат чи досвідчений лікар, менеджер чи бізнесмен не піде на держслужбу, бо може отримати таку от проблему, — каже він.

Павло Кухта додає, що корупціонерів статус РЕР не відлякує, а проти чесних посадовців працює все: невисокі зарплати, репутаційно тебе «мочать» з усіх боків, у суспільстві сприймають як ворога і корупціонера. А до всього ще цей РЕР.

Щоб цей механізм справді виконував роль запобіжника проти корупціонерів, має повноцінно запрацювати правоохоронна система .

«Люди, які відмивають гроші й отримують кошти злочинним шляхом, не надто змінили свій підхід. Нині створити фіктивну «пусту» компанію, отримати на неї дохід, який документально замасковують як законний, та переконати якийсь солідний банк провести кошти — не набагато складніше, ніж це було 20 років тому», — йдеться у матеріалі The Economist. Тож для злочинців, які відмивають великі кошти, банки досі не перепона, а радше допоміжний інструмент. І йдеться про колосальні суми. За словами видання минулого року світові банки отримали штрафів н а 10,4 млрд доларів за те, що пустили клієнтів із брудними грошима, що на 80% більше у порівнянні з 2019 роком. При цьому у світі банки потратили близько 180 млрд дол на своїх кларків, які слідкують за тим, аби через банк гроші е відмвалися. Але слабо допомагає, миють і дала та все більше.

На фоні таких масштабів українські чиновники, навіть ті, що корупціонери (а це далеко не всі) прото тюлька - наскільки дрібними сумами вони оперують.

Але і в нас трапляються справжні акули. Ось Медведчук, він давно під американськими санкціями і не може відкривати рахунки в банках. Та розповідає, що йому вистачає готівки на життя. А він користується приватними літаками, має декілька яхт та помість в різних куточках України. Згаданим вище українським чиновника і не снився такий стиль життя.

Або Коломойський. Він вкрав із свого банку 5 млрд дол. і на ці гроші накупив нерухомості та заводів навіть у США і до останнього часу жоден фінмоніторинг цього не помічав.

Тож Україні перед тим, як у турборежимі виконувати міжнародні вимоги і побажання, варто зважувати плюси і мінуси рішень. В ситуації з РЕР плюсом є антикорупційні заходи - чим важче отримувати хабарі тим менше їх братимуть. Мінусом відлякування професійних і чесних людей від роботи на державу, яка до того платить менші зарплати ніж бізнес, а це знижує якість державного управління, що в свою чергу породжує корупцію.

Щоб усунути цей недолік потрібно змінювати закон, логічно виглядає, що статус РЕР не повинен бути довічним.

А рахунок несподівано розблокували

Наступного дня після того, як Андрій Магера опублікував пост на своїй фейсбук-сторінці про відмову ПУМБ із ним співпрацювати, до нього зателефонував працівник банку. І повідомив, що рахунок розблоковано, а банк радий кожному клієнту, про якого «піклуються». Чому ж відбулася така оказія, не пояснили.

Можливо, банк вирішив, що репутаційні ризики від припинення співпраці значно більші, ніж від її продовження. Сам же Магера вирішив не припиняти з ними співпрацю після такої пригоди:


— Йти в інший банк не бачу сенсу, бо по всіх комерційних ситуація — однакова.



Підпишіться на тижневий дайджест ТЕКСТІВ та отримуйте листи з найцікавішими публікаціями – для спокійного читання на вихідних.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

transition_lg_v2.gif

політично значущі особи Андрій Магера PEP банки корупція

Знак гривні
Знак гривні