З

«Захід» готується інсценувати масові смерті людей від «Супутника V». Моніторинг дезінформації №72

  • Попереджали, що Захід інсценуватиме смерті від російської вакцини
  • Звинувачували Україну в поширенні фейків про можливий наступ Росії на Донбасі
  • Зеленський намагається заслужити «благосклонность» американського президента
  • Росія стверджує, що шукає союзників, а не нові території
  • РНБО стає інструментом захоплення влади в Україні
  • Дивіться, як змінювалися теми дезінформації протягом року, на інтерактивній візуалізації

Період: 8—14 березня 2021 року.

Теми дезінформації

Відсоток новин із вказаною темою серед усіх новин із групи сайтів

Що нового?

Посилаючись на анонімне джерело з Кремля, стверджували, що «планируется инсценировка массовой гибели людей якобы в результате использования “Спутника V”». Тут брехня вже в тому, що нібито хтось використовує "Супутик", ще й масово. Насправді російським препаратом вакцинується дуже мало людей, навіть у самій Росії, бо немає потужностей для його виробництва. Також дезінформатори акцентували, що РНБО стає інструментом для Зеленського для того, щоб «обходя все юридические процедуры, устрашать своих оппонентов» через механізм санкцій. А на новину про Центр протидії дезінформації в Україні зреагували звинуваченням України у пропаганді та дезінформації. Закидали Зеленському фейкову вакцинацію, й зовсім несподівано президент України викликав почуття ревнощів: «показал голый торс, надеясь показать себя в лучшем виде, создав конкуренцию президенту России Владимиру Путину». Постарілий Путін вже давно не позував із голим торсом, тому їх можна зрозуміти.

Коронавірус. Фейки від Заходу та «голые и обколотые» в Україні

Поки українські маніпулятивні сайти продовжують цитувати Бойка, який критикує владу та відтворює улюблену тезу про тотальну кризу як «результат продолжающейся так называемой медреформы Порошенко-Супрун», російські ресурси за будь-якої нагоди критикують вакцину CoviShield. Російські сайти, орієнтовані на українську тематику, вкотре повторюють, що Україна «уверенно превращается в страну третьего мира», цього разу через використання CoviShield.

Поруч з критикою несеться безперервний потік текстів із рекламою російської вакцини. Цитують американський журнал The National Interest із рекомендацією Києву «согласиться на покупку российского «Спутника V» ради спасения людей» (щоправда, сам журнал відомий своєю проросійською позицією — наприклад, у 2017 році там опублікували інтерв’ю Лаврова, який відтворював основні російські пропагандистські тези. А торік ми згадували його в моніторингу, коли цитати звідти ставали підтвердженням апокаліптичних прогнозів для України через пандемію).

Відмову від російської вакцини серед більшості європейських країн російські сайти перетворили на «антироссийская риторика губит европейцев», а її критику пояснили словосполученням «от бессильной злобы».

Гордо заявляють, що «”Спутником” привились уже несколько миллионов россиян (...) – и ни одного сообщения о смерти и очень мало о тяжёлых последствиях». Натомість у реальному світі лише в США вакцинується близько 3 млн людей на день. Таким чином роспропаганда, сама того не розуміючи, підтверджує нездатність Росії виробляти достатню кількість вакцини навіть для своїх потреб.

Зеленський «становится все скандальнее» і хоче вислужитися перед США

Цього тижня сайти-клікбейти писали про анонсований фільм Bellingcat щодо операції із затримання найманців із приватної військової компанії «Вагнер», що воювали в Донецькій та Луганській областях. Докладніше про цю історію читайте тут. Загалом вони писали, що «в руководстве Украины либо бардак либо предательство, а скорее всего и то и другое одновременно». Вони також без жодних доказів стверджували, що «США прямым текстом выкатил Зелику условие – молча и немедленно снять Ермака».

Клікбейтери не забули й про заяви Зеленського про «боротьбу» з олігархами. Причину вони, щоправда, побачили у діях «Заходу»: «Олигархи отобрали собственность у народа, а теперь ее у них отбирает Запад». Зазвичай дезінформатори пишуть, що олігархи контролюють усю владу в Україні та призводять до «зубожіння». Але цього разу вони взялися захищати їх перед «Западом».

Російські сайти, орієнтовані на Україну, зосередилися на критиці президента. Вони писали про Зеленського: «украинский президент с каждым днём становится всё скандальнее, а поведение Зеленского начинает напоминать поведение Саакашвили в его лучшие годы». Йому закидали «боротьбу» з партією ОПЗЖ, а не з Петром Порошенком, до якої, як ми писали в торішніх моніторингах, російська дезінформація й агенти впливу небезуспішно підштовхували Зеленського. У їхній інтерпретації причина такої зміни: «геополитическая обстановка наложилась на личные страхи Зеленского» та бажання заслужити «благосклонность нового американского президента».

Провідні російські сайти продовжують писати про закон про «колаборантів», який запропонувала партія «Європейська солідарність», а згодом і «Слуга народу». «Согласно новому подготовленному законопроекту, любых граждан Украины, выступающих за "худой мир" с Россией можно будет назвать коллаборантами». Він нібито демонструє «желание продолжать вести боевые действия в Донбассе». Водночас вони лякали Україну долею Грузії та Вірменії. Перша стала жертвою російської агресії у 2008, друга програла війну і втратила контроль над частиною території сусіднього Азербайджану.

У телеграм-каналах писали, що «украинский президент якобы переплюнул своего предшественника по жестокости относительно Донбасса», та провіщали заміну глави Офісу президента на Кирила Тимошенка, чиїм завданням буде «всецело посвятить себя возвращению народного доверия к Зеленскому». Раніше про нього писали як про людину, що «зачищає» від негативу медіа та анонімні телеграм-канали.

Вони також стверджували, що стосовно «підконтрольних» Ігорю Коломойському депутатів застосовують специфічні «методи переконання»: «Инсайд во фракции «Слуга народа» сообщает, что нардепы, которые входят в «группу Коломойского», теперь не будут получать зарплату в конвертах».

Росія шукає союзників, а не «субъектов федерации», а США прагнуть порозуміння з Німеччиною

Орієнтовані на українську тематику російські сайти запевняли, що Росія не прагне поглинути Білорусь: «России выгоднее иметь союзника в лице суверенного государства, чем в качестве одного из субъектов федерации».

Дезінформатори також висували дивні теорії про те, що українські політики «прощупывают возможность через Варфоломея выстроить отношения с новой администрацией США». Яким чином лідер православного духовенства пов’язаний з американською адміністрацією вони не пояснили.

Вони також переконували, що «Штаты будут искать союзнических отношений с Европой, а значит, пойдут на уступки, в первую очередь, Германии», тобто погодяться з бажанням Німеччини добудувати "Північний потік-2".

Дезінформатори намагаються повісити відповідальність та невдоволення від високих цін на газ на українську владу, що відмовилася від його прямих закупівель із Росії. Нагадаємо, що до 2014 року в України була ціла історія «газових воєн» та шантажу з боку РФ, що була монополістом у постачанні газу.

Можливість нових санкцій щодо РФ провідні російські сайти коментують так: «санкции из ада, подталкивание Украины к войне в Донбассе и наращивание армейских подразделений в Польше и других странах НАТО, которые граничат с Россией». Вони продовжують розвивати наратив, що США підштовхують Україну до війни з Росією.

Також писали:

Країна репресій — кейси Медведчука і Шарія

Українські маніпулятивні видання не втомлюються розмірковувати, що закриті канали Медведчука — це «прелюдия к более серьёзным репрессиям» та за будь-якої можливості хвалити кума Путіна (цього разу, наприклад, розмірковували, що явка на допит в СБУ «вызывает уважение» — «потому что политик не пытался избежать прихода в СБУ и спокойно явился на допрос»).

Російські сайти продовжують писати про «задачи, поставленные западными, кураторами» та міркувати стосовно “внутрішніх” причин закриття каналів — «от личной мести до перераспределения рекламных доходов».

До цієї риторики приєднують і кейс Шарія. Російські сайти, що пишуть про Україну, справу проти блогера теж називають репресіями. А українські сайти-клікбейти пишуть, що це особисто «Владимир Зеленский дал указание закрыть Партию Шария любым способом», додаючи до цього цитати самого блогера: «Зеленский, ты трус и мразь».

Україна готує наступ і не полишає агресивні фантазії про Донбас

Російські сайти активно реагували на вислови українських посадовців про готовність України дзеркально відповісти на нарощування російських сил на Донбасі. Щоправда, робили це вони у звичній манері — все заперечували та продовжували виставляти Україну винною за ескалацію конфлікту.

Сайти-клікбейти цитували заяви Марії Захарової (представниці МСЗ РФ), що Україна «пытается переложить ответственность на Россию» та «дистанцироваться от урегулирования внутриполитического кризиса» або її заклики «оставить агрессивные фантазии о Донбассе».

А російські сайти, орієнтовані на українську тематику, вкотре транслювали ті самі тези, які ми відзначали й минулого тижня — буцімто це Україна готує наступ, а «обострение на Донбассе — неизбежное и заранее спрогнозированное специалистами следствие назначения Байдена президентом». Зверніть увагу на слово “назначение”. Президента США не призначають, а обирають. “Назначение” у цьому разі відсилає до риторики Трампа, що буцімто вибори в США буди вкрадені.

Водночас продовжували розмірковувати про «одно из средств этого уничтожения — провоцирование войны внутри русского большинства граждан Украины и попытки превратить это большинство в нечто антирусское». А всі реакції на нарощування російських сил перетворювали на звинувачення, що «к этому делу подключилась украинская пропаганда, распространяющая угрожающий фейк о готовящемся наступлении России».

Дубінський втрачає владу і піариться

Олександр Дубінський, якого 14 березня зняли з поста керівника Київської обласної організації партії "Слуга народу", минулого тижня став одним із героїв сюжетів російських сайтів, українських сайтів-сміттярок та анонімних телеграм-каналів. Вони розповсюджували тексти під заголовками «Дубинский обвинил руководство «Слуги народа» в мошенничестве» або «Дубинский назвал фальшивым съезд областной организации “Слуги народа”». При цьому в самих текстах транслювали лише позицію Дубінського та його звинувачення, що «эту конференцию организовали аферисты».

РНБО «создает предпосылки для силового захвата власти в стране»

Писали, що РНБО стало інструментом для Зеленського, щоб «обходя все юридические процедуры, устрашать своих оппонентов» через механізм санкцій, які застосували щодо Віктора Медведчука і підконтрольних йому каналів. А можливість переслідування депутатів, що дозволили продовжити перебування Чорноморського флоту РФ в Україні, викликало бурхливу реакцію: «своими нелегитимными решениями создает предпосылки для силового захвата власти в стране».

Дезінформатори вдалися до некоректних історичних паралелей і написали, що: «Даже Богдана Хмельницкого при желании можно уличить в госизмене за Переяславский договор, считает экс-спикер». Богдан Хмельницький персона давно минулої епохи, тоді як люди, які підписували і ратифікували Харківські угоди, фактично здали Крим російським військовим.

Кримська платформа не діє, а проблеми Криму через «наследство от Украины»

Російські сайти, орієнтовані на Україну, називали військову окупацію Криму у 2014 році «решением демократическим путем и в полном соответствии с международным правом и Уставом ООН». А у проблемах Криму (наприклад дефіциті води) звинуватили місцевих чиновників і «доставшимися Крыму в наследство от Украины». Хоча за часів належності Криму до України проблем із водою там не було. Цікаво, що в центр звинувачувальної кампанії потрапили колаборанти, яких Росія залучила до окупації. У принципі, це звична практика для Росії-СРСР-Росії. Наприклад, частину комуністичних лідерів, які працювали з СРСР, убили або посадили, щоб взяти під контроль власні країни у Центральній Європі після Другої світової.

Намагання України створити «Кримську платформу» як один з інструментів деокупації вони пояснили так: «Украина остро нуждается не в Крыме, а в западной поддержке и в сохранении себя на передовой конфликта между Россией и Западом».

Центр протидії дезінформації

Заяви про те, що в Україні з’явиться Центр протидії російській дезінформації, викликали реакцію на російських сайтах, орієнтованих на Україну. Дезінформатори вирішили, що найкращим захистом буде напад, і звинуватили Україну в пропаганді: «лучший ответ на украинскую пропаганду — не производить собственный пропагандистский контент, подобный украинскому, то есть на их вранье ответим своим враньем, а говорить правду о том, что происходит».

На проросійських телеграм-каналах почали поширювати теорії про те, хто стане ціллю Центру: «Именно анонимные ПОЛИТИЧЕСКИЕ телеграм каналы поставлены в основу как угроза для власти. Тут стоит поставить акцент, что не СМИ, не Фейсбук и не Ютуб главная угроза для властей, а именно Телеграм, так как он неподконтролен и не пошел на полное сотрудничество, как остальные социальные медиа». У цій статті ми дослідили, як Росія через підконтрольні їй телеграм-канали намагається впливати на думки і рішення детутатів провладної партії.

Моторсіч і проблеми з «инвестклиматом в Украине»

Щодо націоналізації Моторсічі (підприємство, що виробляє авіадвигуни), клікбейтери писали: «Особенность национализации “Мотор Сич” в том, что она жестко ударит по инвестклимату в Украине». Рішення про націоналізацію пояснили «темником Вашингтонского обкома». Для чого Вашингтону націоналізація підприємства? Дезінформатори пояснюють так: «Их политика относительно Украины заключается в том, чтобы та лишилась большей части источников заработка и как можно сильнее зависела от иностранных подачек». Детальніше про цю історію читайте тут.

Традиційно без змін

Російські сайти, орієнтовані на українську тематику, продовжують розпалювати ворожнечу навколо мовного питання та «української ідентичності» («понятие, до конца не понятое и не объяснённое даже сторонниками торжества этой идентичности»). Цього разу вони навіть скористалися днем народження Тараса Шевченка, щоб просувати свої тези. Шевченко у них «говорит на русском», виступає за «слав’янское братство» і живе в «столице империи, где тогда жила культурная интеллигенция». Вони не розповідають другу частину історії про те, що через Шевченка почалася хвиля цікавості до української ідентичності, яка призвела до офіційної заборони на вживання української мови. Іншою звично темою стали нападки на Православну церкву в Україні.

Вже кілька тижнів дезінформатори нападають на українську мову й ідентичність. Суть нападок зводиться до «Когда украинец умнеет, он становится русским». Вони стверджують, що українська ідентичність і мова (як її елемент) не можуть існувати без «деструктивной составляющей, направленной на культивирование чувства враждебности к соседнему государству». В їхній картині світу «порятунок» — це відмова від власної ідентичності та повна русифікація.

Висновки

У російських пропагандистів дедалі частіше можна побачити звинувачення України та абстрактного Заходу у поширенні фейків. Ця теза стала зручною зброєю в їхніх руках. Нею активно користуються для обґрунтування нарощування російських сил на Донбасі. Вона застосовується, щоб замилити очі на недостатню кількість інформації про російську вакцину, її ефективність та безпечність. І вона же допомагає висміювати та дискредитувати ідею створення Центру протидії дезінформації.

Тут важко не згадати застереження Пітера Померанцева про парадокс протидії дезінформації — «Чи вказуючи на кремлівську мову інформаційної війни, врешті не посилюємо її?»* або чи не підсилюємо ми російську пропаганду (та те, що Померанцев називає «кремлівський світогляд») самою відповіддю на неї? Бо фактично всі проєкти, створені для боротьби з дезінформацією, створюють зручну рамку для самих дезінформаторів, які вже в цю рамку вписують свою святу війну із Заходом та перетворюють дослідження дезінформації на її створення і просування пострадянським простором”.

Для того, щоб не підігравати російські дезінформації, її потрібно випереджати. Обмежувати засоби, якими вона доносить свої повідомлення, ефективно комунікувати щодо суспільно важливих проблем та підвищувати рівень довіри в суспільстві. Дезінформатори завжди знайдуть соціальну проблему, яку можна роздмухати, і будь-яку тему здатні обернути на зброю. Але якщо у них не залишиться простору, вони не зможуть просувати свої тези.

*цитату взято з "Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності / Пітер Померанцев"; пер. з англ. О.Форостина. — Київ : Yakaboo Publishing, 2020. — 288 с.

Обмеження дослідження:

У цьому дослідженні ми враховували тільки ті теми, що співзвучні з російськими дезінформаційними кампаніями. Більшість із них спирається на реальні події, адже так дезінформаціяпрацює ефективніше. Назви тем відображають маніпуляції, використані в темі. Тож новини з теми на українських мейнстримних сайтах можуть мати абсолютно інший зміст, ніж маніпулятивні матеріали.

Теми російської пропаганди в Україні ми беремо з наступних груп матеріалів:

У першій та другій групах новин матеріали відбиралися класифікатором маніпулятивних новин.

Методологія

Ми шукали теми у 19331 матеріалах російською мовою з:

Маніпулятивність новини визначав покращений класифікатор із проєкту “У нас погані новини”. В моніторингу враховували лише матеріали про суспільно-політичне життя, які стосуються України.

NDI logo

дезінфомонітор дезінформація

Знак гривні

Що читати далі

Деза війни

Як завдяки тіктоку росіяни мало не зробили свого кандидата президентом Румунії

Я Вас усіх підірву! Яка мета чергового російського ІПСО
Знак гривні