27,5 тисяч хворих щодня на Новий рік. Уряд неправильно протидіє пандемії

Ситуація з COVID-19 в Україні дедалі більше нагадує ситуацію з кораблетрощею «Титаніка». Коли айсберг вже розпанахав його металевий бік, але до людей, вочевидь, ще не дійшло, що відбувається, якоїсь видимої паніки немає, продовжує грати оркестр, поки корабель йде під воду.

Багато хто ще не усвідомив, але кораблетроща української медичної системи вже відбулася. У першій декаді жовтня з’явилася інформація, що хворі на ковід мають труднощі із госпіталізацією. ТЕКСТИ тоді зібрали розповіді читачів з Одеси, Харкова та Вінниці про те, як їм було важко потрапити у лікарні. Така сама ситуація спостерігалася в лікарнях Львова та Херсона.

Зараз влада готує лікарні «другого ешелону» та розгортає госпіталі в нових приміщеннях. Та виграти перегони у вірусу неможливо. Кількість людей, які захворюють щодня, подвоюється протягом місяця. Так, на початку жовтня ми мали близько 4 тис. хворих у день, а на початку листопада вже 8 тис. Тож на початок грудня ми отримаємо 16 тис. Подвоювати кількість ліжок безкінечно – просто нереально.

Так само, як і подвоювати щомісяця кількість медиків. Їх навпаки стає менше – деякі лікарі звільняються, хтось хворіє, а ті, що залишаються, падають із ніг від виснаження.

А що ж у цей час робить можновладний оркестр на корабельній палубі? Мабуть, слово «оркестр» у цьому разі все ж занадто гучна назва для того різноголосся, що чути від українських високопосадовців.

Уряд робить не те, що потрібно.

В уряді та у владі загалом немає однієї постаті, яка б зібрала у своїх руках усі потрібні для боротьби з пандемією інструменти.

Так, ще 19 жовтня Володимир Зеленський заявив: «Якщо матимемо більш ніж 9,5 тисяч інфікованих щодоби, ми будемо змушені запроваджувати жорсткий карантин. Але тоді зупиниться економіка нашої країни й буде дуже складно всім», – наголосив він.Такий день настав позавчора, 4-го листопада. Проте вже 22 жовтня президент каже, що введення жорсткого карантину не планується. А 27 жовтня головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив, що запровадження нових карантинних обмежень розглядатимуть у разі виявлення 15 тис. нових випадків захворювання щодоби.

Зупиняти поширення вірусу – це ніби гальмувати вантажний поїзд: як різко не тисни на гальма, він певний час їхатиме з убивчою силою. У випадку ковіду жорсткий карантин зменшить кількість хворих у лікарнях через 2–3 тижні.

Якщо, за словами Ляшка, 15 тис. щодня – це те пікове навантаження, більше якого медична система не витримає, то щоб її не обвалити, карантин потрібно вводити за два-три тижні до того дня, коли хворих буде 15 тис. Якщо дочекатися цього показника і лише потім ввести карантин, то ті самі 2–3 тижні люди безконтрольно вмиратимуть у лікарнях, бо їм ніхто не надав допомоги.

Утім, останніми днями, здається, до декого у владі починає доходити розуміння, що корабель вже тоне і комусь за це доведеться відповідати. Саме цим можна пояснити сказані 3 листопада у Верховній Раді слова міністра охорони здоров’я Степанова: "Попереду важкі часи. Наступні слова багатьом не сподобаються, але це факт. Немає когось окремого відповідального за боротьбу з ковідом. Настав час особистої відповідальності кожного».

Звісно, ніхто не сперечається, що боротьба з пандемією – це особиста справа кожного. Ми всі несемо відповідальність і за себе, і за своїх близьких. Правильне носіння маски – це не лише про дотримання особистої безпеки, а й, найперше, про безпеку інших. Так само і на рівні сім’ї – її члени мають розуміти, що для старших членів родини небезпека більша, ніж для молодших. А отже, слід усіма можливими засобами убезпечувати старших від можливої небезпеки. Якщо треба, на певний час ізолюватися від них, або намагатися знизити ризики зараження для себе.

Не можете самі – поверніть Уляну Супрун. Краще на посаду прем'єра

Але попри відповідальність кожного, є ще й відповідальність конкретних посадовців за ту ситуацію, яка сьогодні утворилася з пандемією в країні. Без сумніву, одним із таких відповідальних є сам міністр охорони здоров’я Максим Степанов. За час його головування у МОЗ так і не запрацювала система відстеження контактів хворих, негайне виявлення нових із подальшою ізоляцією. Натомість хворі на COVID-19 ходять до лікарень, стоять там у чергах і заражають інших.

Однак зводити все лише до особистості Степанова було б категорично неправильно. Фактично весь уряд самоусунувся від боротьби з ковідом.

На початку пандемії, коли хворі вимірювалися десятками, траплялися повідомлення від органів влади про “ковід-розслідування”. Та згодом вони зникли. Ми надіслали кілька запитів, щоб з'ясувати, як працює система, та отримали дуже розмиті відповіді.

У Міністерстві внутрішіх справ написали, що поліцейські у межах своїх повноважень “перевіряють документи громадян, встановлюють маршрути їх слідування та здійснюють контроль за виконанням карантинних обмежень”. Як бачимо, про жодне відстеження ланцюжків інфікованих тут не йдеться.

У відповіді Міністерства охорони здоров'я розповіли, що до виявлення контактних осіб мають залучатися медпрацівники, але їхня кількість на сьогодні “невідома”. Тому МОЗ обмежується даними, які надходять із державних та приватних лабораторій, що проводять тести на ковід.

А от у сусідній Туреччині працює 9300 бригад, які займаються відстежуванням контактів, їх почали створювати ще в березні, залучивши усіх непрофільних лікарів, наприклад дантистів.

Не можна сказати, що у нас система геть не працює. Інформація таки поширюється якимись невідомими чиновницькими каналами. Як ми з'ясували під час нашого репортажу із Тернополя, санепідемстанція якимось чином дізнається, що певна особа була “контактною”, в описаному випадку на це знадобилося три дні. Далі дані передаються сімейному лікарю, який має право виписувати лікарняний і дати направлення на безкоштовний тест. Ніякого примусу до самоізоляції, як це відбувається з “контактними” в країнах, які успішно долають пандемії, у нас немає.

Ось приклад Німеччини: кожен, хто захворів, заповнює детальну форму, в якій вказує, з ким і де контактував та яким громадським транспортом пересувався протягом останніх днів. І якщо ви їхали із хворим в одному автобусі, то мусите посидіти вдома 14 днів.

У цей вівторок також з’явилися повідомлення про можливе посилення карантину з наступного тижня.

Направду, це зараз єдино правильне рішення, і що швидше його наважаться впровадити, то краще. Але жити на карантині весь час неможливо, тому уряд має навчитися стримувати епідемію:

• Швидко, масово і без черг тестувати людей, хворих негайно відправляти на самоізоляцію і карати за її порушення.
• Відстежувати контакти хворих і одразу відправляти їх на самоізоляцію.
• Чітко пояснювати громадянам їхній алгоритм дій у разі хвороби. В Німеччині, наприклад, відразу приходить лист із інструкцією, як звернутися до лікаря та в яких організацій і волонтерів просити допомоги з доставкою їжі. Адже вихід із помешкання заборонений.

Враховуючи недисциплінованість багатьох наших співгромадян, ці заходи не подолають пандемію, як-от у Тайвані, де завдяки контролю і відстеженню немає ні масових захворювань, ні локдаунів, але країна стримує поширення вірусу і дозволяє надавати допомогу усім хворим, без медичного сортування.

Якщо не можете самі цього зробити, кличте Уляну Супрун, можна відразу на прем'єр-міністра, або хоча б на віцепрем'єра із протидії пандемії, навіть із додатком “виконуюча обов'язки”.

абзац уряд ковід колапс інфорграфіка