Ч

«Червоний» Тернопіль: хворим у лікарнях бракує місць із киснем, медична система занурюється в хаос

Чимала кількість тернополян не вірить у серйозність коронавірусу і намагається й далі жити звичним життям. Та одна з "ковідних" лікарень не може знайти підрядника, який би зробив більше точок з киснем – фірми бояться туди посилати своїх працівників. В цілому медична ж система міста зі збільшенням хворих дедалі більше занурюється у хаос.

Поставили життя на паузу навесні й запевнили: «Завдяки жорсткому карантину не буде критичної ситуації у лікарнях, ми впораємось». Минуло пів року — і от, здається, колапс уже близько. Принаймні, для деяких регіонів країни, серед яких і Тернопіль. З понеділка, 28 вересня, місто знову в «червоній зоні» карантину.

Найменша область — найбільше «червоних зон»

За статистикою, щодня в Україні реєструють близько 3000 нових випадків захворювання на коронавірус. Орієнтовно 10% від цієї цифри — на Тернопільщині. Минулого тижня, наприклад, це був єдиний регіон в Україні, де було найбільше «червоних зон» по районах.

Перший летальний випадок у Тернополі зафіксували 14 травня. Тоді в лікарні швидкої допомоги помер 82-річний чоловік — від ускладнень, спричинених коронавірусною інфекцією. Станом на 24 вересня в області померло 149 людини, в місті – 29. Начебто небагато, але щотижня помирає все більше. Минулого тижня (21-24 вересня) в місті померло семеро людей.

Адаптивний карантин в розхристаному українському виконанні, як свідчать цифри, не працює: кількість хворих і госпіталізацій росте.

Тернополяни розділилися на два табори: одні вважають, що коронавірус — це всесвітня змова, а статистику навмисне «накручують», аби знову зачинити людей у домівках, поставити життя на паузу та набивати свої кишені (цікаво, як, якщо люди сидять дома і не витрачають грошей?).

Інші ж люди – здебільшого ті, чиї родичі чи знайомі захворіли на коронавірус – розповідають власні історії про хамство, байдужість, організаційну неспроможність нашої медичної системи та б'ють на сполох: якщо так піде й далі, місць у лікарнях узагалі не стане, почнеться серйозний хаос. Але винні не тільки медики, а й ті, хто не вірить у серйозність хвороби та наполягає на звичному ритмі життя. Від нього, на жаль, у найближчий рік доведеться відмовитися – й історії хворих пояснюють, чому.

Зауважимо, що хворих постійно більшатиме, причин для припинення поширення вірусу немає – принаймні, поки не здійснена масова вакцинація.

Ternopil_covid.png

Чому потенційно хворі мають самі їздити містом?

"Мені 30, маю двох дітей. Одного дня відчула себе зле, піднялась температура. Більше ніяких симптомів. Зателефонувала до сімейної лікарки — та порадила пити антибіотики. Через тиждень лікарка направила мене на КТ легень за власні кошти. Пішла, півтори тисячі витратила. Двостороння пневмонія. Лікарка «приписала» уколи. Антибіотики, дуже болючі. У дітей теж температура стрибала. Я боялась, просила дати направлення на тестування. Через кілька днів через зуби таки дали. Мусила їхати в лабораторію, чекати в черзі. Уявіть, скільки всього могла там набратися. Через три доби — результат негативний. Питання: чому потенційно хворі люди можуть вільно їздити містом на всілякі обстеження? З таким підходом "корону" нам не перемогти", — розповідає Текстам тернополянка Тетяна.

Внаслідок такого неконтрольованого пересування потенційних хворих і росте кількість інфікованих і, відповідно, смертей. Статистика невблаганна: в Україні 2.4% від тих, хто захворів, помирає.

Дві смерті – в 35 і в 46 років

світлана мельник.jpg

Світлані Мельник було лише 46. Померла від ковіду. Вічна пам'ять…

18 вересня у Тернополі через ускладнення від коронавірусу померла завідувачка дитсадка Світлана Мельник.

Їй було всього 46 років. Жінка не так давно стала бабусею — і чекала на цю подію довгі роки. Здавалося б, тепер лише щасливо жити! Довгождане онучатко, улюблена робота – життя прекрасне. Але все це вмить перекреслила недуга.

«У неї довго була температура, але до лікарні не приймали — бо, бачте, симптомів «корони» не було. Отак збивала температуру, лікувалась сама, — розповіла Текстам знайома родини Світлани — А коли забрали до лікарні — стан уже був серйозним. Згоріла, пішла. Ви не уявляєте, вона — отакий рідкісний промінчик сонця в нашому похмурому житті. Біль просто розриває. І слова закінчились».

Наступного дня в Тернополі помирає ще один пацієнт із коронавірусом — Роман Топорницький, який був найдавнішим фанатом місцевого футбольного клубу «Нива». Йому було 35.

роман топорницький.jpg

Роман Топорницький, фанат місцевого футбольного клубу «Нива». Помер від ковіду. Йому було 35.

І це – лише за кілька днів. Щодня з цього світу йдуть чиїсь дружини, чоловіки, брати, сестри чи друзі. І це трагічно.

Тернополяни обурені — кажуть, що медики зволікають, бо немає місць у лікарнях. Забирають лише тих, хто у вкрай важкому стані. Іншим відмовляють.

Ми вибрали кілька показових постів і коментарів у Фейсбуці.

коментар 1.png

коментар 2.png

Ще коментарі

коментар 3.png

коментар 4.png

«Швидка їхати не хоче, а лікарняний відкривають з «боєм»

Насправді таких відгуків дуже багато. Звинувачують медперсонал у недбалості. А на вазі найдорожче — чиєсь життя.

У медичній системі вже панує хаос. Так, тернополяни щодня всипають інтернет історіями, як до них не приїжджає швидка, або ж сімейні лікарі відмовляються відкривати лікарняний, якщо пацієнт контактував із хворим та вже є симптоми захворювання.

Андрій був контактною особою з хворим на коронавірус, тому він мав би перебувати на самоізоляції вдома. Для цього йому потрібно було оформити лікарняний лист, однак із цим виникли проблеми, розповідає він Текстам:

«Я дізнався, що я став контактною особою на роботі. Мені сказали, що маю піти на лікарняний. Я звернувся до сімейного лікаря, мене не було в списку контактних осіб, сказали чекати п'ятниці».

За словами чоловіка, він зателефонував наступного дня, однак і тоді його в списку контактних осіб не було.

Після вихідних чоловік звернувся до відділення організації епідеміологічних досліджень лабораторного центру, де йому пояснили, що інформація про нього як про контактну особу надійшла, і її передають сімейному лікарю. У той час у чоловіка вже з'явились симптоми хвороби.

«У мене вже була температура, про що я повідомив лікарю, — каже пан Андрій. — Він сказав прийти на огляд. Я прийшов до поліклініки, мене відвели в ізолятор. Лікар оглядати відмовився, ще й сказав «не підходити близько». То навіщо я мав їхати?»

Лікарняний чоловіку все ж відкрили після публікацій у місцевій пресі, однак до того часу він кілька днів не ходив на роботу, взявши вихідні за свій рахунок.

Зазначимо, коли хворий має лікарняний, то його роботодавець виплачує зарплату за рахунок компенсації з фонду «Єдиного соціального внеску», до якого кожен легальний працівник сплачує 22% від зарплати, і 1100 грн щомісяця, якщо людина працює як фізособа-підприємець.

Міністр охорони здоров'я України Максим Степанов під час брифінгу ще на початку вересня пояснив: роботодавці не мають права відмовити своїм працівникам в тому, щоб вони пішли на самоізоляцію, якщо мають симптоми COVID-19.

«Хто йде на самоізоляцію, сімейний лікар повинен відкритий лікарняний. Самоізоляція відбувається впродовж 14 днів. Ніяких зобов'язань їхати в приватну лабораторію і робити тест за власні кошти немає», — говорив міністр.

З ПЛР-тестуванням у Тернополі — теж не все гаразд. Тести або відмовляються робити, або результатів доводиться чекати тиждень-два, або трапляється і так, що результати в різних лабораторіях міста — відрізняються.

ПЛР-тести— тільки для обраних?

«П'ятий день моя мама лежить у важкому стані в лікарні з двосторонньою пневмонією... Чому досі не зробили тест на коронавірус при таких яскраво виражених симптомах людині, яка перебуває в групі ризику, адже має цукровий діабет та вік 65 років?

Лікар сказав, що мають зробити тест на 14-ий день (!!!), а як же виявлення контактних осіб, які спілкувалися з мамою? Тим більше, мама співає в церковному хорі, була на похороні та спілкувалася іншими людьми. Два дні тому з'явилася температура та погане самопочуття в мого батька (69 р.), в лікарню його поки не забрали, але й ПЛР-тест робити не збираються», — скаржився в Фейсбуку знаний тернопільський активіст Олег Синовець.

Він додає, що на прикладі своїх батьків побачив реальний стан медицини в країні й те, що статистика хворих на Covid-19 і близько не відповідає дійсності. Думає, що інфікованих значно більше, ніж офіційно зареєстрованих. Бо їх ані тестують, ані лікують.

Ми зібрали ще кілька дописів тернополян про їхній досвід лікування ковіду. Подаємо їх без редагування:

коментар ПЛР.png

коментар ПЛР +.png

коментарі ПЛР ++.png

коментар ПЛР 4.png

Аби зрозуміти, в чому проблема з тестами, ми звернулися до Оксани Чайчук, директорки Тернопільського обласного лабораторного центру МОЗ. З її слів можна зробити висновок, що єдина проблема – це халатність медичної бюрократії:

«За день проводимо в середньому 1200-1300 ПЛР-тестувань. Результати зазвичай віддаємо через добу після того, як отримали біоматеріали від медичних закладів. З пацієнтами напряму ми не працюємо. Лише люди, які роблять тест власним коштом, приходять до нас у лабораторію. Забори для тих, які йдуть за направленням сімейних лікарів, проводять у закладах, і звідти привозять нам. Були випадки, коли нам привозили біоматеріал на другу добу – тоді, відповідно, й результат був уже на третю-четверту добу. Але ця затримка — не з нашої провини. На кожному бланку є зафіксований час, коли ми отримали матеріали.

Була проблема і з тим, що деякі заклади як у місті, так і в області, не забирають вчасно результати досліджень своїх пацієнтів. У нас є стоси паперів ще за липень-серпень, які нікого чомусь не цікавлять. Цього тижня ми вже запустили електронну систему видачі результатів. Думаємо, що за тиждень зможемо в усі заклади області надсилати результати одразу, як тільки будемо їх мати».

Щодо лікарняних, то медичний директор з надання первинної медичної допомоги Комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Надія Боднар запевняє: «Хворий чи з підозрою на Covid-19, або ж той хто перебував у контакті з хворим, має право отримати лікарняний на період самоізоляції.

Ми не можемо відкривати лікарняний усім, хто телефонує та повідомляє, що він контактував з тим і тим. Бо так будь-хто може просто отримати можливість не ходити на роботу і отримувати при цьому зарплату».

«Є визначена процедура, як це відбувається, — пояснює пані Боднар. — Пацієнт, у якого лабораторно підтвердили коронавірус, вказує коло контактних осіб. Дані сімейний лікар передає у лабораторний центр. Проводять невелике епідрозслідування. На основі нього вже встановлюють контактних, які отримують право на лікарняний — від 1 до 14 днів, враховуючи при цьому останній день незахищеного контакту з хворим.

Якщо контактна особа хоче достроково припинити самоізоляцію, вона має змогу за власний кошт здати ПЛР-тест. Але це можна зробити не раніше, ніж на восьму добу від контакту з хворим. Раніше усіх контактних, навіть якщо в них не було симптомів захворювання, безкоштовно тестували на наявність коронавірусу. Зараз від такої практики відмовились. Тестують лише тих, у кого є симптоми. Решта після самоізоляції повертаються до звичного життя.

Пацієнтам можуть відмовляти у відкритті лікарняного, лише коли людина сама повідомляла, що вона є «контактною», і вимагала без всяких на те підстав відкрити їй лікарняний».

Зазначимо, що пані Надія описала ідеальну ситуацію, на практиці ж кількість звернень та повільність роботи служб, які не перелаштувалися до роботи в екстремальних ситуаціях, призводить до того, що люди не можуть отримати обіцяне чиновником. Яскравий приклад — Андрій, історію якого ми описали вище, і який чекав декілька днів, поки його дані пройдуть по всіх бюрократичних ланцюжках, і в цей час захворів. Він виявися відповідальною людиною, чимало інших на його місці продовжували б ходити на роботу і заражати інших людей.

Ситуацію можна порівняти з 2014 роком на фронті: якщо ти не дієш швидко і злагоджено — помираєш і відступаєш. І тут багато чого, якщо не все, залежить від центрального керівництва, від того, як воно продумає систему і змусить підлеглих її виконувати.

До кого швидка в Тернополі не приїде

«Медики виїжджають на виклик, якщо у людини є: раптовий розлад дихання, непритомність, біль у ділянці серця, значна зовнішня кровотеча тощо. Якщо в пацієнта є підозра на коронавірус, підвищена температура тіла, яка не збивається, задишка, втрата свідомості — бригада також їде», — наголошує заступниця директора з медичної роботи Центру екстреної медичної допомоги Ганна Мончак.

"За день тернопільська станція швидкої допомоги отримує приблизно 800 звернень, маємо орієнтовно 250-300 викликів. Найчастіше доводиться надавати консультативну допомогу. Якщо питання стосується Covid-19, диспетчер переключає на лінію до нашого чергового лікаря, який працює у цілодобовому режимі. Він надасть відповіді на всі питання, які цікавлять людину, при потребі скерує до сімейного лікаря чи дасть пораду, як діяти в тій чи іншій ситуації", — каже вона.

Якщо стан пацієнта за всіма ознаками не потребує втручання швидкої, то до нього не їдуть, але мають дати рекомендації і вказати адресу та контакти лікарні, куди хворий має звернутися.

Часто буває, що люди не повідомляють медикам про те, що в них є підозра на коронавірус, відповідно, є ризик того, що останні можуть інфікуватися.

«Засобами захисту ми зараз забезпечені. Якщо є підозра на коронавірус — то, відповідно, є костюми та засоби вищого рівня захисту, — продовжує співрозмовниця. — Якщо ми викликатимемо службу не в критичній ситуації, швидка може не потрапити до тих, кому справді потрібна. Часто в людей є просто паніка, а нема підстав для госпіталізації», — говорить Ганна Мончак.

в машині важкохворий на ковід. Але куди везти? Місць не вистачає. В ручному режимі бригада шукає лікарню

Та велика проблема в іншому: в машині важкохворий на ковід. Але куди везти? Місць не вистачає. У ручному режимі медики тернопільської швидкої допомоги шукають інформацію, де можуть прийняти людину, котра задихається. Це важка і стресова ситуація. Хворого потрібно доставити туди, де є кисень. А він не завжди є… І от що робити?

— Часто буває, що людина не вірить, що коронавірус існує, але сама вже хвора. У місті багато хворих — у справді критичних станах. Раджу людям дотримуватися соціальної дистанції, носити маски, не ручкатися і не обійматися. Я переконалася на собі — маски реально рятують. Навіть перебуваючи в контакті з хворими, багато з нас не заразилися, бо були в масках.

«Кисневих точок» не вистачає

Тернопільська міська лікарня швидкої допомоги.

Тут 135 місць під хворих на ковід чи тих, у кого підозра. Але ця цифра оманлива.

— У нас є 20 кисневих точок (тобто, місць, де хворому можуть допомогти дихати, коли він сам не може), усі вони зайняті, — говорить керівник закладу Ярослав Чайківський. Тобто, швидка важкого хворого сюди не привезе.

Провести нові неможливо, бо в палатах перебувають люди, і щоб здійснювати роботи, їх треба виписати. А це нереально. «Жодна фірма ні за які гроші не хоче прийти до нас навіть для того, щоб замінити чи відремонтувати обладнання, яке виходить з ладу! — у розпачі говорить лікар. — Не те, щоб розширювати можливості. Усе має свій термін експлуатації. Ті ж самі кисневі концентратори, наприклад. Коли ми використовували його рідко, він ще працював. Коли пів року ми користуємось ним безперервно — він вже також не витримує, просто не генерує нормально кисень. І це — велика проблема для нас. В інших областях ще на початку пандемії участь розділили між різними закладами. А в нас усе навантаження переклали на плечі лікарні швидкої допомоги».

Нагадаємо, що міністр охорони здоров'я Степанов ще 11 серпня заявляв, що 80% ліжок медзакладів, які приймають хворих на COVID-19, мають бути підключені до подачі кисню. У тернопільській лікарні швидкої допомоги таких наразі тільки 15%.

Лікар розповідає, що зазвичай люди, які мають супутні захворювання — цукровий діабет, ожиріння тощо, переносять хворобу дуже важко. «Був момент, коли усі ліжка були заповнені. Лікарі й медсестри вже не витримували. Тоді для пацієнтів із коронавірусом відкрили ще третю, а тепер вже й другу міські лікарні», — підсумовує лікар.

У Тернопільській міській лікарні №3 перебуває 35 хворих на коронавірус.

5 пацієнтів перебувають на кисневій підтримці через маску, 12 пацієнтів — на кисневому концентраторі. Ще 6 пацієнтів мають пневмонії, у них нема коронавірусу. Один хворий підключений до апарату ШВЛ. 11 людей у лікарні з підозрою на ковід. Загалом тут можуть прийняти не більше 50 осіб.

— Ще кілька днів тому хворі лежали у коридорах, довелося поставити додаткові ліжка. На 50 місць у нас було 54 хворих, — говорить директор закладу Юрій Лазарчук. — А буде ще важче. Ми ставимо по 80-90 крапельниць за добу. А це ж не просто зайшов-вийшов, а треба вдягнути захисний костюм. Працівники на межі виснаження. Форми перебігу хвороби— важкі. Пацієнти потребують кисневої терапії.

Ставимо по 80-90 крапельниць за добу. Медики на межі виснаження

— Я бачу панічні настрої. Декотрі біжать одразу робити комп'ютерну томографію чи п'ють антибіотики, коли в цьому немає потреби. Сімейні лікарі мають працювати дуже чітко і спрямовувати в лікарню тільки дійсно «важких», інакше буде хаос, ми просто не впораємось, — говорить пан Лазарчук.

У Тернопільській міській лікарні №2 — 29 хворих з підтвердженим COVID-19.

«Справляємось. Але як буде далі — сказати не можу. Маємо дев'ять кисневих точок, поки вистачає, спрогнозувати ситуацію на майбутнє, на жаль, не можу», — каже директор лікарні Ростислав Левчук. Загалом тут приготували 50 місць.

Поки місцеві лікарні з останніх сил намагаються впоратися із напливом хворих, міська влада Тернополя на всіх рівнях кричить, що ситуація контрольована, а уряд у Києві спрощує критерії для червоних зон.

Попри те, що Тернопіль двічі потрапляв до ще не спрощеної «червоної зони», коли школи, дитсадки, кафе і ресторани мали б іти на карантин, місто жило собі у звичному ритмі. Мер Сергій Надал активно наголошує: ситуація стабільна, усі повинні рухатися далі — бізнес працювати, а діти — навчатися.

Як правильно підготуватися до аналізу?

Володимир Паничев, епідеміолог:

«Мазок беруть з ротової та носової порожнини. Тому до того часу бажано не чистити зуби і тим паче не полоскати горло, не промивати ніс і не проводити інші процедури. Не їсти та не пити, бо це вплине на наявність вірусу на слизових оболонках ротової порожнини. Але це ніяким чином не позначиться на результаті дослідження мазка з носа. Однак все ж бажано брати забори зранку до того, як ми почистили зуби, відхаркали мокротиння і випорожнили носа. Якщо це зробили до аналізу, то звичайно, це може вплинути на результат.

Чому можуть відрізнятися результати ПЛР-тестів?

Михайло Андрейчин, академік НАМН України, професор-інфекціоніст:

— Бувають ситуації, коли ПЛР-тест на коронавірус негативний, однак пневмонія є. Навіть якщо є характерні ознаки інфекції — це може бути не COVID-19, а інша респіраторна інфекція.

Також варто враховувати, що ПЛР та ІФА тести можуть не показати наявність COVID-19 у певний період захворювання.

— ПЛР-тест дозволяє встановити наявність у мазку зі слизової оболонки дихальних шляхів рибонуклеїнової кислоти вірусу. ІФА-метод дає можливість виявити в крові антитіла до вірусу. Антитіла виробляються не одразу. У перші дні чи навіть у перший тиждень хвороби досліджувати кров недоцільно. Реакція буде від’ємна, адже в організмі ще не з’явилося достатньої кількості антитіл. Імунна система потребує певного часу, щоб налаштувати вироблення антитіл та їх продукцію. Титр, тобто концентрація антитіл, має збільшитися, щоб їх можна було виявити. Але буває і таке, коли забір біоматеріалу для ПЛР-тесту роблять запізно. Людина ще має деякі клінічні ознаки хвороби, але вірус уже не виявляють.

Окрім того, на точність результату може вплинути і людський фактор, і якість самого реактиву, і правильність забору матеріалу.

регіони медицина коронавірус тернопіль

Знак гривні
Знак гривні