Українці підтримують закон про українську мову, але в інтернеті, медіа й найбільших містах домінує російська
Про це свідчать дані аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2020 році», оприлюдненого рухом «Простір свободи».
Громадський моніторинг зафіксував подальше зростання частки російської мови в телеефірі, а української на ТБ значно менше за передбачені законом 75%. Традиційно російською видаються більшість газет і журналів. На радіо ж, навпаки, цілком панує українська. Відчутно зросла частка української мови в освіті та сфері послуг, однак у найбільших містах України у публічному просторі домінує російська.
Як свідчать дані дослідження, більшість людей у всіх регіонах України підтримує ключові положення закону про державну мову і виступає за його подальшу імплементацію. Однак на практиці закон масово порушується.
На думку авторів дослідження, подолання триваючої русифікації, передусім молоді і населення найбільших міст, є питанням національної безпеки й державної єдності, для вирішення якого мають об’єднати зусилля держава і громадянське суспільство.
Огляд, презентований 6 листопада у Києві, базується на даних державної статистики, соціології та моніторингових досліджень.
9 листопада в Україні відзначається День української мови та писемності.
Докладніше
73% українців вважають українську мову рідною. Спілкуються вдома переважно українською 53%, російською – 29% громадян України. 66% українців вважають, що держава має сприяти подальшому втіленню закону про мову в усіх сферах, не поділяють цієї думки 20%. Підтримка закону про мову переважає в усіх регіонах України – від 88% на Заході до 53% на Півдні.
2/3 українців вважають, що частка української мови на телебаченні має становити не менш ніж 75%. Саме така квота встановлена законом, однак на практиці другий рік поспіль відбувається зростання присутності російської мови в українському телепросторі. Частка української мови у прайм-тайм шести провідних телеканалів, яка почала знижуватися ще торік, у жовтні 2020 впала до 41%, натомість суто російськомовні програми становили 46%. Телеканали дедалі більше нав’язують суспільству російську мову, ігноруючи або обходячи норми закону про телебачення і радіомовлення.
На радіо натомість цілковито домінує українська. Навіть на регіональних радіостанціях 54% всіх пісень і понад 90% ведення передач – україномовні.
Частка школярів, що здобувають освіту українською мовою, за рік зросла з 92 до 96%, а частка першокласників – з 96 до 97,5%. У восьми областях українською навчаються 100% першокласників, а в багатьох областях (включно з Донецькою) цей показник перевищує 99%. Водночас завдяки переходу на українську мову учнів 5–11 класів, що навчалися раніше російською, загальна частка школярів, що здобувають освіту в класах з російською мовою навчання, за рік знизилася більш як удвічі – з 6,9% до 3,2%.
Утім, реальна мовна ситуація в закладах освіти часто не відповідає офіційній статистиці. Значна частина освітнього процесу, особливо в закладах позашкільної освіти, всупереч закону здійснюється російською мовою.
Ще гірша ситуація в дитячих гуртках і секціях. Так, лише 16% дитячих гуртків у Києві і 8% у Харкові ведуть усі заняття українською мовою. В 56% гуртків і секцій для дітей у п'яти найбільших містах України заняття виключно російськомовні.
За підсумками моніторингу кафе і ресторанів у 26 містах (усі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ та Сєвєродонецьк), лише 43% закладів харчування мають українську вивіску, що трохи більше, ніж торік. Частка закладів, де наявне меню українською мовою стрімко зросла за рік з 75 до 88% лише в 75%. Зросла (до 58%) і частка персоналу, який обслуговує україномовних клієнтів українською мовою.
Всупереч закону в міському пасажирському транспорті в 36% випадків, а в міжміських автобусах у 31% випадків, україномовних пасажирів обслуговують російською мовою.
Російська мова цілковито домінує в українському інтернет-просторі. Наприклад, у Києві частка використання української мови в соцмережах становить лише 16%, українська мова трохи переважає російську в соціальних мережах лише в чотирьох областях України.
Для докорінних змін на краще і забезпечення повноформатного функціонування української мови в усіх суспільних сферах потрібні тривалі об’єднані зусилля держави та громадянського суспільства, – відзначають автори дослідження.
