Через хаос в уряді "Довженко-Центр" на межі знищення. Інтерв'ю з керівником
«Довженко-Центр» – це державна установа, яка зовсім не схожа на традиційну бюрократичну. Вона сучасна, вона – прототип нової України, яка почала поставати після Майдану. І от влада Зеленського чи то через нездарність, чи прикриваючись нею, спочатку залишила Центр без фінансування, а потім прийшла з обшуками. Тексти поговорили з керівником "Довженко-Центру" Іваном Козленком. Розмовляв Андрій Гарасим
Спочатку про Центр. Він опікується величезним архівом українського кіно – і художнього, і документального – а також реставрує старі плівки. Крім цього, організовував різні фестивалі і культурні події як в Україні, так і за кордоном, видавав книги. Одним словом, був тим, що називають незрозумілим словом "інституція" – тобто, державний орган, який діє по вироблених процедурах і незалежно від того, який заскок в голові у поточної політичної влади. Такі інституції – це фундамент держави, і зараз він під загрозою руйнування.
– У чому причина фактично відмови держави від фінансування “Довженко-Центру” з початку року?
– Причина – в неготовності паспорту бюджетної програми, який готує Міністерство культури за поданням Державного агентства України з питань кіно. Мінфін вже втретє повернув їм паспорт бюджетної програми, а без нього фінансування не відкриють.
– А чим пояснюється ця неготовність?
– Як на мене, це дискомунікація між Держкіно і Мінкультом. Держкіно подає одні цифри, Мінкульт – інші. А на запит Мінфіну якимось чином обґрунтувати ці цифри ніхто з них не реагує. Відповідно Мінфін, не отримуючи ніяких пояснень чи обґрунтувань, повертає документи назад. На сьогодні вони вже втретє повернули документи з тими самими зауваженнями, що були спочатку.
– А оці бюджети, які подають Мінкульт і Держкіно – ви бачили ці цифри, наскільки вони є відповідними до ваших потреб?
– Ми погоджували цифри фінансування з Мінкультом. Це 8,6 мільйонів грн. Ця цифра також була зарезервована Радою з підтримки кінематографії при Держкіно. Але Держкіно всупереч цьому рішенню надіслало в Мінфін і Держказначейство свої цифри – 3,3 мільйони. Ми про цю цифру дізналися випадково. Я не знаю, на чому ґрунтувалася позиція Держкіно.
Наше фінансування мало відбуватися в рамках програми державної підтримки кінематографії, на яку має бути виділено 450 мільйонів державних коштів. Мова йде про фінансування всієї української кіногалузі , зокрема, створення та розповсюдження кінофільмів, їх просування тощо. Проте з початку року не було виділено жодної копійки за цією програмою. Оскільки дана програма є парафією Держкіно, виходить, що саме воно відповідальне за такий стан речей. Оскільки не здатні ввійти в комунікацію з іншими міністерствами, погодити необхідні параметри та цифри і, нарешті, домогтися підписання паспорту цієї програми Мінфіном.
Від Текстів: Нагадаємо, на сьогодні головою Державного агентства України з питань кіно призначено Марину Кудерчук. Із кіноіндустрією її пов’язує лише робота заступником директора та директором комунального закладу «Кіноконцертний зал ім. О. Довженка» Запорізької міської ради в 2017–2019 роках. Перед тим на конкурсі на посаду голови Держкіно найбільше балів серед шести його учасників набрала генеральний продюсер Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Сінкевич, проте її все одно було визнано такою, що не пройшла конкурс. А ще раніше, відразу після президентських виборів, нова влада створила такі умови, коли попередній керівник Держкіно Пилип Іллєнко не міг нормально працювати і пішов у відставку. Згодом тодішній міністр культури Бородянський змусив звільнитися і команду Іллєнка. Держкіно зависло у "міжчассі" майже на пів року, до призначення нового керівника із запорізького кінотеатру.
Критична ситуація склалася загалом для всієї кінематографічної галузі. А безпосередньо у нас ситуація ще жахливіша. Ми маємо великий заклад культури з п'ятдесятьма людьми в штаті, з Музеєм кіно, з фільмофондом, кіноархавівами. Все це треба обслуговувати. Плюс величезна будівля, яка теж потребує витрат на утримання.
– А як ви загалом виживаєте з початку року?
– Ми платимо зарплати частково, оскільки 70% нашого доходу складає не державне фінансування, а доходи, які ми отримуємо від господарської діяльності – від здачі в оренду приміщень та проведення заходів. Обидві ці статті доходів через карантин були призупинені. Проведення заходів зараз скасовано. А згідно з законом про усунення наслідків коронавірусу, карантин був визнаний форс-мажором, отже, оренду нам теж не сплачували. Фактично, ми виживали весь цей час за рахунок тих доходів, які отримали за перших два місяці цього року. І тепер невідомо, коли ці доходи у нас поновляться.
На сьогодні ми оголосили стан неплатоспроможності. Він передує процедурі банкротства. Це означає, що зараз ми не можемо сплачувати свої зобов'язання.
– Ви написали заяву на звільнення?
– Так, написав. Але оскільки у мене контракт з Мінкультом, то я подав заяву не на звільнення, а на розірвання контракту через невиконання Мінкультом своїх зобов’язань стосовно нашої інституції. Згідно з контрактом, вони зобов'язані забезпечувати фінансування й убезпечувати інституцію від банкрутства. Я вважаю, що ці пункти контракту вони не виконали, і це дає мені підстави розірвати контракт з мого боку. Я написав, що з 4 червня я його розриваю.
– А є якась реакція загалом з боку Мінкульту?
– Звичайно, я комунікую з Мінкультом, але, очевидно, що це не в його силах вирішити. Базовий розподіл коштів проводить Держкіно. Я намагався якось зв'язатися з бухгалтеркою Держкіно, але вона не відповіла на мій дзвінок.
Керівник "Довженко-Центру" Іван Козленко
– На скільки для вас критично, якщо все таки ваш бюджет затвердять на рівні не восьми, а трьох мільйонів гривень, як це пропонує Держкіно?
– Критично. Ми цю суму практично вже вичерпали. Ми ж нараховуємо далі зарплату. Люди зараз лише частково отримують зарплату, але нарахування все одно здійснюється. Тобто, якщо гроші з'являться, вони будуть направлені на погашення зарплати, яка вже нарахована. А зарплати наступних періодів платити буде нічим.
– Ті обшуки, які у вас недавно відбулися, вони якось корелюють з усієї цією ситуацією?
– Ні, це збіг обставин. Це кримінальна справа, яка була відкрита поліцією за заявою Державної аудиторської служби України, яка проводила у нас перевірку в минулому році за період 2015 - 2018 років. І в акті ревізії вони записали, що виявили деякі порушення законодавства. Частину цих порушень ми визнали і виправили. Частину порушень – це три пункти – ми не визнали і вважаємо, що вони незаконні і необґрунтовані. Відповідно, ми оскаржуємо їх в суді. В суд ми подали позов ще в липні 2019 року. На сьогодні рішення суду немає. Поки його немає, ці три пункти не вступили в дію за українським законодавством. Чому поліція саме за цими трьома пунктами прийшла вилучати документи – мені незрозуміло. Незрозуміло, чому кримінальна справа була відкрита за оскаржуваними в суді пунктами, тобто тими, які ще не є чинними.
– А що це за три пункти?
– По-перше, це питання оренди: вони вважають, що ціна була занижена. Хоча ми не є суб'єктами орендних відносин, договір оренди підписують з Фондом держмайна. Друге – це несплата тим ж орендарями податку на землю, хоча це й не передбачено їхніми договорами оренди. Оскільки договори були укладені ще до вступу в дію нового Земельного кодексу. Тобто, підстав для сплати податку немає. І третє, як вони вважають, незаконне нарахування мені надбавок і премій в рамках колективного договору. Нібито норми колективного договору не поширюються на генерального директора. Я вважаю, що я перебуваю в таких самих відносинах, що й інші члени трудового колективу, і не можу бути дискредитований на підставі того, що я генеральний директор.
– А які на той час була зарплата у працівників центру?
– Йдеться про період 2014 - 2015 років. Орієнтовно це 3 - 4 тисячі. Моя зарплата була меншою, ніж у підлеглих. Відповідно, ми й виплачували надбавки, щоб якось наблизити зарплату до ринкової.
У 2014 - 2015 роках мав зарплату це 3 - 4 тисячі, тепер поліція вважає, що незаконно нараховували надбавки
– А чому в обшуках крім поліції була задіяна й СБУ?
Вони стверджують, що коли мова йде про державні інституції, супровід обшуків завжди здійснює СБУ. Я не перевіряв, це їхнє таке обгрунтування.
– І які результати обшуку?
– У нас вилучили документи. І мене викликали на допит 3 чи 4 червня.
– А які ваші припущення, чому саме зараз відбулася актуалізація цієї справи?
– Про це, певно, краще спитати у правоохоронців. Рух по справі не відбувався цілий рік. Відповідно, можливо, їм треба було закрити цю справу, або продовжити, тому що процесуальні дії не можуть тривати так довго. Можливо, саме тому вони й могли вдатися до таких радикальних дій.
Довідково: Національний центр Олександра Довженка або "Довженко-Центр" – це державний фонд фільмів, що зберігає більше 6 000 художніх, документальних та анімаційних українських та закордонних фільмів. Має в своїй структурі Кіноархів, Кінолабораторію, Музей кіно, Фільмофонд та Медіатеку.
