М

Маніпуляції, фейки, конспірологія, особисті дані людей — як українські медіа повідомляють про коронавірус. І як потрібно робити

Видання Depo.Вінниця послалося на пост в Інстаграмі з відеодезінфекції будинку, де мешкає жінка з підозрою на коронавірус. Швидкий тест на той момент не підтвердив хворобу. Але фото оперативно підхопили інші сайти. Інше вінницьке видання неправдиво «діагностувало» коронавірус у місцевої депутатки з посиланням на сумнівний сайт «ПолітАрена». Жодного доказу немає. Використали фото травня 2017 року.

Коронавірусна паніка квітне і множиться. Деякі медіа охоче її поширюють. Наприклад, «1+1» показав стрім відеоблогера Антона Гури, що прилетів з Мілана до Києва в літаку, «повному хворих на коронавірус». Телефоном той додав ще порцію чуток: що вірус нібито мутував і перекинувся на молодших, а пасажири просили у бортпровідників «Терафлю», аби без температури пройшли прикордонний контроль. Ведуча Наталя Мосейчук подала його слова як підтверджені факти й додала, що хворих щонайменше четверо. Це не підтвердилося.

«Найважливіша роль журналістики під час кризи — надавати інформацію, необхідну людям для прийняття рішень щодо безпеки сім'ї та громади. Це наша місія», — написала у твіттері Крістін Робертс, віце-президентка з новин у американській видавничій компанії McClatchy. Авторитетний Інститут Пойнтера назвав це «найкращим твітом тижня».

Міжнародні організації щодня видають нові поради журналістам, як висвітлювати епідемію коронавірусу. Ми об'єднали їх і порівняли з тим, що відбувається в українському медіапросторі. Вибір прикладів є суб’єктивним та ілюструє явище в цілому — всі описані ситуації не поодинокі.

1

Як має бути: Слухайте людей, які реально володіють ситуацією: лікарів, епідеміологів, офіційних представників міністерства охорони здоров'я, фахівців із громадського здоров'я. Інформація від експертів може розвіяти надмірні страхи. Їхні твердження мають базуватися на фактах, а не на думках, на науці, а не спекуляції або політичних цілях.

Шукайте факти, а не яскраві цитати.

Чітко розмежовуйте три категорії інформації. Перша — факти, доведені наукою або доказами. Наприклад, те, що COVID-19 передається краплинним шляхом або що тести підтвердили у когось коронавірус. Друга — припущення експертів. Це — більшість того, що ми хочемо знати: прогнози розвитку епідемії або відсоток смертності. Третя — те, що неможливо знати напевне: наприклад, мотивація уряду. Чітко розставляйте акценти, щоб це було зрозуміло.

Не поширюйте поради від невідомих, які можуть виявитись небезпечними.

Як є: Поряд зі справді чесними матеріалами медіа поширюють упереджені заяви політиків, непідтверджені факти та відео з телеграм-каналів і сумнівні поради анонімних лікарів.

Сайт TeNews пише, що жителька села на Тернопільщині «на 90% хвора», посилаючись на спільноту у Facebook. Підозра згодом не підтвердилася.

На телеканалі ЗІК, який пов'язують з Віктором Медведчуком, нардеп Вадим Рабинович заявив, що «карантин прикриває продаж української землі».

3.jpg

Скріншот із сайту «ZIK.ua»

Сайт «Волинь24» поширює неперевірену інформацію блогера Антона Гури з посиланням на соцмережі без жодних офіційних коментарів. Так зробили багато видань. Це означає, що паніку можна легко розігнати, розмістивши будь-яку фейкову інформацію в соцмережі.

На сумському сайті «0542» з посиланням на «лікаря з Уханя» розміщені поради, дієвість яких проти коронавірусу вже спростували багато фахівців, зокрема пити гарячу воду, частіше і довше бути під сонцем. Також стаття поширює неправду про те, що при коронавірусі не буває нежитю. Часто ці тези підкріплювалися фотографією безіменного «лікаря». Воно розійшлося мережею, хоча датується травнем минулого року. Ці або подібні поради поширюють багато новинних сайтів.

Теорію змови про створення коронавірусу вченими з Китаю, Канади і США сайт рівненського «Радіо Трек» поширює з посиланням на ультраправі американські сайти. У статті йдеться, що вірус уражає азійське населення. В одному з абзаців мимохідь сказано, що доказів цього немає. «Якщо ж відбудуться мутації, і цей вірус почне вражати всіх без винятку, тоді... Практично, судний день», — завершується матеріал.

Скріншот із сайту РадіоТрек

Скріншот із сайту radiotrek.rv.ua

2

Як має бути: Не вводьте в оману читачів заголовками. Щодня ми бачимо в стрічці на порядок більше інформації, ніж можемо «переварити». Тому багато людей отримують новини лише з заголовків. Не жертвуйте фактами заради кліків — ніколи, але особливо в розпал кризи. Заголовки мають відображати реальність.

Як є: більшість медіа маніпулює у заголовках. Часто вони не відповідають тексту або підсилюють паніку. Інколи — містять відверті фейки.

Сайт «Волинь infa» прямо вказує, що «до Києва прибув літак із хворими іноземцями». Ближче до кінця новини згадано, що тестування не підтвердило коронавірусу. Закінчується текст відповіддю блогера на звинувачення в брехні, що той, мовляв, «написав правду».

5.jpg

Скріншот із Facebook-сторінки Волинь Infa

Сайт РБК-Україна пише, що «ще одна українка померла від коронавірусу», не вказуючи, що це сталося в Італії. Те саме роблять «Радіо Трек» і «Дзеркало Закарпаття». У тексті є інформація про Італію, але в стрічках соцмереж цього не видно.

Вінницький сайт «33 канал» з панічними інтонаціями запитує: «30 чи 60% перехворіє всіх жителів?!». Знак запитання натякає, що в тексті є відповідь. Але її там немає. Інший заголовок на цьому ж сайті питає: «Як з Турбова до Липовця доставляли підозрюваного на коронавірус? Чи підтвердився діагноз підозрюваного?» У тексті йдеться, що підозра не підтвердилася.

«Високий замок» запідозрив коронавірус у президента Білорусі Олександра Лукашенка з посиланням на сайт «Сила news», бо той скасував заплановану «Велику розмову з президентом». Той, у свою чергу, посилається на два анонімні телеграм-канали: «урядові джерела» помітили покашлювання Лукашенка і той нібито знепритомнів. На сайті TUT.by прес-секретарка каже, що причина скасування зустрічі — «не тільки і не стільки коронавірус».

У статті на сайті «Вголос» йдеться про парафіян церкви, яка «масово» захворіли. В заголовку оригіналу на сайті ТСН вказано, що поскаржилися на високу температуру п’ятеро людей. Назвати це словом «масово» важко.

3

Як має бути: Коли висвітлюєте людські історії про хворобу та смерть від коронавірусу, додайте ширший контекст проблеми. Не лише останні випадки смертей, а статистику і прогнози, групи ризику. Залякування не зробить людей більш відповідальними. Страшні історії, які не відповідають на запитання, поженуть іще більше українців до супермаркетів скуповувати маски та гречку та підозрювати всіх, хто чхнув, у загрозі для їхнього здоров'я.

Зробіть акцент на профілактиці — це допоможе знайти конструктив у жахливій історії. Люди хочуть знати, що робити. Навіть якщо ви вже сто разів писали про рекомендації, продовжуйте. Ці поради й контекст можна розмістити в останньому абзаці.

Як є: У більшості новинних матеріалів, які не створені як інструкції з профілактики, широкого контексту і порад немає.

Скажімо, в новині про те, що «У Радомишлі захворіли парафіяни церкви, яку відвідувала померла від коронавірусу українка» можна було дати поради, як мінімізувати небезпеку при відвідуванні храмів, і підкреслити, що в групі ризику — літні люди та хронічні хворі.

4

Як має бути: Ілюструйте «коронавірусні» історії обережно. Фотографії створюють сталі образи у свідомості. Фото людей у масках можуть створити хибне враження, що це — ефективний засіб. Щоразу, коли показуєте когось у масці на обличчі, нагадуйте: експерти кажуть, що маски не запобігають поширенню вірусу — незалежно від того, звідки походить фото. Ілюстрація має відповідати повідомленню.

Матеріал про статистику поширення вірусу краще ілюструвати графіком, а не фото з відділень інтенсивної терапії, де медики у захисних костюмах рятують важкохворих. Вони посилюють паніку. Добре показувати, як діяти, — скажімо, правильно чхати або мити руки.

Як є: більшість фотоілюстрацій до матеріалів про коронавірус — люди в масках або противірусних костюмах.

5

Як має бути: Уникайте слів «смертельний», «жахливий», «катастрофічний». Що гірша ситуація, то більше журналістам слід обмежувати суб'єктивні прикметники. Люди вже знають, що це серйозне питання. Дотримуйтесь холодних фактів.

Пам’ятайте — і підкреслюйте — що коронавірус для більшості людей не летальний. Всесвітня організація охорони здоров’я заявила, що наразі смертність від нього — 3,4%. Масові перевірки в Південній Кореї засвідчили показник смертності лише в 0,6%. Тобто, можливо, він виявиться навіть не таким летальним, як сезонний грип, від якого помирає менш ніж 1% хворих, хоча поширюється набагато легше. Втім, більшість хворих матиме легкі симптоми, а дехто може не відчути жодних.

Так, це пандемія, до якої варто ставитися з усією серйозністю. При цьому коронавірус не є найпоширенішою епідемією в світі — порівняно, скажімо, з лихоманкою денге, яку мають приблизно 100 млн людей, а 22 000 померли. Вакцини від неї досі немає.

Як є: Слова «смертельний», «вбивчий» чи не найчастіше вживаються поряд із «коронавірус». Медіа активно вживають інші оціночні й емоційні фрази: «масово скаржаться», «моторошні деталі» тощо.

Оцінка «невтішна заява» підсилює можливу паніку.

Інформація про смерті від коронавірусу говорить сама за себе і без оцінки «вірус-убивця».

12.jpg

Скріншот із сайту apostrophe.ua

У статті не йдеться про випадки смерті. Визначення «вірус-вбивця» підсилює емоційність.

«Убивчий та захопливий» — назвали коронавірус на сайті «ТСН». У матеріалі є широкий контекст і поради, але завершується стаття ще одним відео про «смертоносний коронавірус».

14.jpg

Скріншот із сайту tsn.ua

У статті видання «ВолиньІнфа» «Якщо прийде в Україну, ви собі не дасте з цим раду». Українка розповіла моторошні деталі про роботу в лікарні» видання акцентує на неспроможності української медицини, що створює почуття безвиході. В кінці матеріалу, як і в першоджерелі, жінка говорить, що треба серйозно ставитись до карантину. Як варто було подати цю новину? Наприклад, НВ дало цю інформацію під заголовком «Вісім поверхів хворих». Українська медсестра в Італії розповіла, що насправді відбувається в її госпіталі, де лікують коронавірус». Він так само привертає увагу, але є емоційно нейтральним. У першому абзаці видання уточнює: «Вона розповіла про стан справ у Італії та дала поради щодо дотримання режиму карантину.»

6

Як має бути: З повагою ставтеся до прав хворих. Отримайте усвідомлену згоду на те, що їхню історію розкажуть. Вказівки на те, де живе людина, можуть поширити паніку в громаді, залишаючи сім'ю ще більш незахищеною. Зробіть першочерговим самопочуття жертви, а другорядним — свій матеріал.

Як є: Практично всі регіональні медіа повідомляють про кількість підозр на коронавірус, бо цю інформацію оприлюднюють чиновники. Але деякі видання додають фото чи відео, за якими можна знайти помешкання людей, або прямо вказують імена.

Телеканал «Чернівці», який оприлюднив на Facebook-сторінці адресу першого в Україні хворого на коронавірус, куди прийшли обурені сусіди, став яскравим прикладом. Адресу медіа взяло з популярного телеграм-каналу ХЧ («Х...ві Чернівці»), який має 21,3 тисячі підписників.

Видання Depo.Вінниця послалося на пост в Інстаграмі з відео дезінфекції будинку, де мешкає жінка з підозрою на коронавірус. Швидкий тест на той момент не підтвердив хворобу. Але фото оперативно підхопили інші сайти.

Вінницьке видання неправдиво «діагностувало» коронавірус у місцевої депутатки з посиланням на сумнівний сайт «ПолітАрена». Жодного доказу немає. Використане фото стосується іншого випадку, коли депутатка потрапила в лікарню у травні 2017 року. Матеріал згодом оновили даними про непідтвердженість вірусу, але заголовок залишився без змін.

Харківська медіагрупа «Объектив» повідомила про чоловіка з підозрою на грип з посиланням на анонімний телеграм-канал «Украина 24/7». У заголовку немає згадки, що це непідтверджені дані. Два розміщені відео можна за бажання використати, аби вирахувати місце проживання людини. За дві години з посиланням на Харківську ОДА сайт пише, що діагностували звичайний грип.

7

Як має бути: уникайте расистських мовних конструкцій, зокрема географічного називання на кшталт «китайський коронавірус». Фото людей азійської зовнішності також можуть провокувати ворожнечу за етнічною ознакою. Уникнути расизму можна, проілюструвавши матеріал про вірус порожніми вулицями чи площами Китаю. Це підкреслить ідею ізоляції як засобу протидії хворобі.

Як є: Багато сайтів активно називають коронавірус «китайським», хоча більшість уже каже «новий коронавірус» чи Covid-2019.

19.jpg

Скріншот із сайту Волинь Infa

Деякі з цих порад з незвички можуть здатися українцям надмірними, а західні журналісти — занадто чутливими. Але паніка й емоційність — родючий грунт для поширення фейків, маніпуляцій і провокацій. Багато новинних сайтів у гонитві за переглядами некритично ставляться до інформаційних вірусів і в потрібний момент стають інструментом розгону паніки. Так сталося у випадку з «1+1», а раніше — у Нових Санжарах.

маніпуляції коронавірус змі

Знак гривні
Знак гривні