Декілька слів про податкову реформу

Нещодавно ознайомився з тезами запропонованої податкової реформи. http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/nalogovaya-reforma-v-detalyah-542713.html
В результаті зробив для себе невтішний висновок про те, що змін у свідомості нашої влади не відбулося. Нажаль підходи до реформ, зокрема до зміни податкової системи, залишилися старими, такими, з яких тхне духом радянських часів.

Масштаби чиновницького мислення залишаються досить дрібними, так би мовити, недержавними, а вектор розумового процесу представників влади і наразі спрямований на пошук відповіді на запитання: «як зменшити податкове навантаження на бізнес та зберегти при цьому обсяг бюджетних надходжень?». При цьому саме суб’єкти підприємництва розглядаються, як основне джерело наповнення державного бюджету. Більш того, влада в недалекому минулому придумала та запропонувала суспільству тезу: «влада та бізнес – партнери». На мій погляд, для сучасного стану свідомості, це абсолютно абсурдна та, можливо, антисоціальна теза, оскільки задача влади, як вона вважає, збільшити бюджетні надходження за рахунок бізнесу, а для будь-якого суб’єкта підприємництва задача полягає у збільшенні власних доходів (принаймні так визначається за законодавством мета підприємництва). Тому партнерство влади та бізнесу, в даному випадку, може полягати лише в одному – в забезпеченні необхідного обсягу надходжень за рахунок населення, а саме за рахунок зменшення рівня оплати праці.

Впевнений, що це не справедливо. Тим більше, що за Конституцією Україна є соціальною та правовою державою. За таких умов та підходів влади, здається, що реформи податкової системи, яка належним чином відповідала би засадам соціальної справедливості, ближчим часом не буде.

На мою думку, для того, щоб будь-які реформи в Україні відбулися, владі потрібно згадати та дотримуватися засадничих понять такої науки, як «Загальна теорія держави і права». Може тоді у нашої влади щось вийде з реформами.

Отже, одним із базових понять зазначеної науки є «держава», тобто: особлива форма організації політичної влади в суспільстві, яка володіє суверенітетом і здійснює управління суспільством, охорону його політичної та соціальної структури на основі права за допомогою спеціального механізму (апарату).

З цього визначення виходить, що основною функцією влади є охорона та управління суспільством. Підкреслю – не фіскальна функція, а саме охорона та управління. А для виконання цієї функції владі надається право стягувати податки. Водночас джерелом влади за Конституцією України є народ, а значить саме він є, так би мовити, роботодавцем влади.
Отже, виявляється, що справедливо та логічно розробляти реформи, виходячи саме з цих позицій, тобто зі створення нормальних партнерських відносин між владою та суспільством, що, в принципі, є основним механізмом побудови демократії.

Що стосується суспільства, то на моє переконання сьогодні на порядок денний висувається питання виокремлення із всієї сукупності суспільних взаємовідносин кола взаємин зі створення і реалізації матеріальних благ та формування окремого суб’єкту відносин під назвою «Бізнес», окресливши його ознаки, цілі, задачі та функції. До речі, в такому випадку вислів «держава та бізнес – партнери» можливо набуде належного змісту, а підприємництво, власне сам бізнес, перестане бути об’єктом знущання та тиску з боку держави.

Таким чином, з огляду на зазначене, система відносин у сфері оподаткування має відповідати та описуватися наступною схемою:

Cистема відносин у сфері оподаткування

Наведена схема є дещо спрощеною та ілюструє лише базові принципи побудови відносин. Описати ці принципи можна за допомогою наступних тез:

1. Надходження від податку з доходів фізичних осіб мають використовуватися виключно для цілей охорони суспільства як від зовнішнього, так і від внутрішнього ворога, для управління суспільством, тобто утримання органів державної влади (підкреслено автором), а також для соціальних виплат непрацездатному населенню.

2. Бізнес має стати джерелом отримання доходів для суспільства та джерелом податкових надходжень до бюджету для цілей збалансування та регулювання ринку (підтримання ринкових відносин).

3. Пенсійні внески суспільства, окрім основної функції, мають стати об’єктом права власності та джерелом поповнення обігових коштів фінансової системи країни.

4. Скасування:
- єдиного соціального внеску («податку за використання найманої праці»),
- податку на додану вартість,
- спрощеної системи оподаткування.

Головною метою реалізації даної схеми відносин є збільшення доходів населення, зменшення навантаження на суб’єктів господарювання, скасування антисоціальних (ЄСВ) та корупційних (ПДВ) податків. Крім того, запровадження такого підходу має дати поштовх та розуміння для розробки інших реформ: місцевого самоврядування, охорони здоров’я, освіти, правоохоронних органів тощо. (Детальніше див. http://texty.org.ua/pg/blog/chak/read/52774/Jetnogenez_v_Ukrajini_Socialnojekonomichni_aspekty_naslidkiv_Majdanu)

Окремо зауважу, що кожний елемент схеми відповідає окремому суб’єкту відносин, в тому числі тим, які в подальшому необхідно створити, зокрема «Бюджет» і «Ринок».

Взагалі вважаю, що розширення суб’єктного складу системи взаємовідносин має призвести до її ускладнення, тобто до збільшення системних зв’язків в суспільстві, а якщо так, то український етнос, як системна цілісність отримає новий поштовх для подальшого розвитку.
Слава Україні!

Блог: Дмитрий

Знак гривні
Знак гривні