"Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні
Літера «Н»

Не сидять на шиї. Три історії про роботу і бізнес українських жінок у Німеччині

Клон Вікіпедії на службі пропаганди. Як Рувікі переписує реальність для росіян
Ракетний обстріл — можливість заробити. Брудні прийоми телеграм-каналів для збільшення аудиторії
Державна нерівність: скільки насправді платять чиновникам
Як в Україні зникає сніг? КАРТИ
Не сидять на шиї. Три історії про роботу і бізнес українських жінок у Німеччині

Не сидять на шиї. Три історії про роботу і бізнес українських жінок у Німеччині

Як боротися з дезінформацією і захищати демократію. Лекція Пітера Померанцева

Як боротися з дезінформацією і захищати демократію. Лекція Пітера Померанцева

Клон Вікіпедії на службі пропаганди. Як Рувікі переписує реальність для росіян

Клон Вікіпедії на службі пропаганди. Як Рувікі переписує реальність для росіян

Ракетний обстріл — можливість заробити. Брудні прийоми телеграм-каналів для збільшення аудиторії

Інформація про повітряні атаки, «точні» графіки знеструмлень, можливість підзаробити або виграти значні кошти, що зробити з полоненою снайперкою… Усе це гачки, якими вас намагаються заманити в анонімні телеграм-канали. Ми дослідили, як працює ця клікбейтна пастка і як на ній роблять гроші.

«Тримайтеся, до вас їде наш танчик!»: історія порятунку медиків після прильоту КАБ

«Тримайтеся, до вас їде наш танчик!»: історія порятунку медиків після прильоту КАБ

Державна нерівність: скільки насправді платять чиновникам

Чиновники правоохоронних, антикорупційних органів отримують вищі зарплати, ніж їхні колеги на аналогічних посадах в інших відомствах. Найвищі зарплати в працівників Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, найнижчі в чиновників районного та місцевого рівнів. У деяких міністерствах службовці отримують більше, ніж передбачено законодавством.

Як в Україні зникає сніг? КАРТИ

Востаннє сніжна зима на більшій частині території України була у 2020–2021 роках, а так, щоб снігу було багато і скрізь, — у 2016–2017-му.