"Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні бізнеси або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки та формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей. "Сидять на шиї" — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: лише в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власні