17 березня на сайті Офісу президента з’явилася петиція мера Мішеля Терещенка, колишнього мера Глухова і нащадка меценатського роду Терещенків.

Українська дослідниця степів Любов Ільмінська опублікувала на своїй сторінці у соцмережах фотографії природи Черкащини навесні. Texty.org.ua наводять вибрані світлини з цієї добірки.

20 лютого комітет правової політики Верховної Ради рекомендував до прийняття у 2-му читанні законопроєкт №12089 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”. У чинній редакції документ фактично легалізує незаконну приватизацію територій лісового та водного фонду, наголошують природоохоронці з WWF-Україна.

«Гарні місця легше отримують природоохоронний статус, а за “негарну” природу немає кому заступитися», — пише українська дослідниця степів Любов Ільмінська і додає, що мальовничі скелі над водою не містять і сотої частки біорізноманіття, яке є в звичайній лучно-степовій балці.Цей «багатий внутрішній світ» на вигляд начебто нефотогенічний: широка рівнина, трава, чагарі, немає високих скель, вікових дерев чи перепадів висот. Навіщо таке берегти? Але насправді такі «нефотогенічні» куточки — важлива складова хиткої екосистеми, яка потерпає сьогодні і від зміни клімату, і від людського втручання.

Фотохудожник В'ячеслав Міщенко публікує на своїй сторінці у фейсбуці фантастичні краєвиди Житомирщини та світлини природи зблизька. Міщенка називають одним із найкращих майстрів макрозйомки в Україні.

Експерт із природоохоронного законодавства ГО "Українська природоохоронна група" Петро Тєстов на своїй фейсбук-сторінці проаналізував аргументацію гендиректора ДП "Ліси України" Юрія Болоховця (допис останнього тут) щодо розв'язання проблеми масштабних лісових пожеж в Україні. Нижче пряма мова Тєстова.

Від початку року суспільство сколихнули випадки продажу спеціальних дозволів на користування надрами на території Макового болота, Старовижівського заказника, поруч з історико-культурним заповідником «Буша».

На цьому тижні по всій Україні басейнові ради будуть розглядати та погоджувати Плани управління річковими басейнами (ПУРБ) на 2025-2030 роки.

Наприкінці квітня у парламенті з’явилася законодавча ініціатива, яка може дати “амністію дерибанникам” і карт-бланш владі на відчуження лісів, прибережних та прикордонних смуг, заповідників, ландшафтних парків, пам'яток природи, ботанічних садів тощо (11185).Якщо парламент це підтримає, держава та громади зможуть повертати своє майно через суди лише впродовж 5 років з моменту виділення.

За останні 10 років більша частина територій степової Дніпропетровщини активно перетворюється на ліс. Ділянки засаджують деревами, які знищують екологію: блокують накопичення гумусу, з якого надалі утворюється чорнозем.