Подорожчання: Держстат не бреше. Але перевір, як зросли твої витрати
Держстат каже, що у 2021 році їжа подорожчала лише на 12.7%. Натомість вам здається, що реальне здорожчання (або інфляція) значно вище.
Подорожчання: Держстат не бреше. Але перевір, як зросли твої витрати
Держстат каже, що у 2021 році їжа подорожчала лише на 12.7%. Натомість вам здається, що реальне здорожчання (або інфляція) значно вище.
Ми пів року збирали ціни з сайтів супермаркету і з'ясували, що величина інфляції від Держстату є коректною – в рамках їхньої методології. Проте ваша персональна інфляція може відрізнятися через те, що ви купуєте інші товари. Перевірте, на скільки більше ціни зросли персонально для вас.
Останнє оновлення: травень 2022 року.
Памʼятаєте, якою була ціна на МОЛОКО 2.5% (1л) у вересні 2021 року?
Ціни на продукти: у супермаркеті та підрахунках Держстату
Держстат бере для розрахунку інфляції недорогі продукти, але не найдешевші. Ми порівняли їхні ціни із цінами з супермаркетів на такі самі недорогі продукти та виявили, що вони близькі (детальніше нижче у розділі Методологія дослідження).
На графіку показано ціни для найпопулярніших продуктів.
Дані: Держстат, zakaz.ua
Рис, яловичина, картопля та шоколадні цукерки — для цих товарів найбільша розбіжність цін супермаркету з даними Держстату. По всіх інших товарах ціни приблизно збігаються.
Чому Держстат обирає ціни саме таким чином і рахує інфляцію на основі дешевих (але не найдешевших) товарів?
Розрахунки Держстату відображають споживчі звички більшості українців, а нам властиво економити на їжі.
Як пояснює старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, в Держстату є панель споживачів, які детально записують свої витрати. На основі цих даних Держстат відстежує ціни на продукти. Ці споживачі можуть купувати товари в регіонах з нижчими цінами або на ринках, які працюють не до кінця “в білу”, наприклад, у ціну може бути не закладено частину витрат податкового навантаження.
Держстат має складну методологію підрахунку індексу споживчих цін, яка, зокрема, враховує ваговий коефіцієнт товару, тобто наскільки часто товар присутній на столі споживачів, сезонність продуктів, регіон та інші. До того ж Держстат відстежує динаміку цін на конкретні продукти, а у разі відсутності підбирає інший рівноцінний за ціною та якістю товар. Проте така усереднена модель споживання не відповідає індивідуальним споживчим звичкам і уподобанням. Через що, ймовірно, і виникає недовіра до офіційних показників.
Прогноз: ви ніколи не довірятимете показникам інфляції від Держстату
Але дані Держстату про інфляцію й не мають відповідати очікуванням громадян, запевняє Юрій Гайдай. Задача Держстату в тому, щоб давати показник не для кожного окремого споживача, а для розрахунку макроекономічних показників і макроекономічного моделювання, у тому числі для Міністерства фінансів.
Це усереднений показник, і він має показувати загальну динаміку цін в економіці. Тобто у Держстату точно немає задачі зробити цей показник релевантним для окремого споживача. Тож для когось він буде завищеним, а для когось заниженим.
Також є ще одна причина, чому вам ніколи не сподобаються числа від Держстату. За словами Юрія Гайдая, враження від інфляції в населення дуже рідко збігаються з обʼєктивними даними. Люди насамперед схильні звертати увагу на ціни, які значно виросли, водночас не зауважують продуктів, що подорожчали лише на кілька відсотків або навіть втратили в ціні.
Якщо вам цікаво дослідити свою персональну інфляцію точніше, ви можете спробувати відстежувати свої витрати. Найпростіше це робити, якщо ви використовуєте картки лояльності, що дають змогу подивитись історію покупок.
Справді, що там із персональною інфляцією?
Звичайний покупець, приходячи в супермаркет, просто бере з полиці товар, орієнтуючись на асортимент і ціну. Якою буде ваша персональна інфляція на харчові продукти, якщо ви не їсте хліба чи віддаєте перевагу рибі, а не мʼясу?
Дашборд нижче дозволяє вам подивитись, як змінюються ціни на продукти, що ви зазвичай купуєте, тобто розраховує вашу персональну інфляцію, а також дає змогу переглянути історію цін на обрані товари.
Цей розрахунок жодним чином не є альтернативою підрахункам Держстату, адже має іншу методологію підрахунку (докладніше у розділі про методологію).
Ми плануємо оновлювати дані дашборду щомісяця. Стежте за оновленнями.
Яка твоя персональна інфляція
Оберіть продукти
Обрані продукти
інфляція
Історія цін на обрані продукти
Ціни від Держстату і ціни з супермаркетів близькі, якщо останні брати до значення 1 квартиля. Що це таке? Уявіть собі весь асортимент якогось продукту, розташуйте його в ряд від найменшої ціни до найбільшої та поділить цей ряд на чотири частини. Лінія, що відділяє перші 25% товарів, називається першим квартилем, 50% — більш знайома всім медіана, 75% — третій квартиль. Найдешевші товари містяться нижче першого, найдорожчі — вище третього.
Наприклад, літр найдешевшого молока жирністю до 2.6% коштує 23 грн, а перший квартиль (станом на січень 2022 року) становить 29.3 грн. Якщо ви спеціально не шукаєте найдешевший товар, але обираєте щось недороге, то потрапите приблизно в цей діапазон.
Якщо Держстат відстежує ціни на декілька конкретних марок товарів, то ми беремо за основу весь наявний асортимент на полицях супермаркету. Ціна на кожен продукт у дашборді являє собою усереднену ціну з цього асортименту, а саме значення першого квартиля. Попередньо вартість кожного товару перераховано на уніфікований показник ваги. Візьмемо для прикладу молоко. Ви, ймовірно, помічали, що в так званих літрових пляшках молока товару аж ніяк не 1 літр, а десь 900 мл. А якщо ми говоримо, наприклад, про майонез чи сметану, то там бувають маленькі та великі пакування. Тому для коректності розрахунків вартість більшості товарів перерахована на кілограм або літр.
Чим відрізняється споживчий кошик і споживчий набір?
Щоразу, коли йдеться про рівень життя українців і дані статистики, численні ЗМІ згадують український споживчий кошик, порівнюючи скромний перелік продуктів у ньому з продуктовими наборами інших країн. Дехто впевнений, що рівень інфляції також рахується за цінами умовного буряка і моркви з кошика, і тому скептично ставиться до розрахунків Держстату.
Але цей споживчий кошик свого часу придумали для того, щоб в умовах скромного бюджету виправдати прожитковий мінімум і привʼязані до нього пенсії та соціальні виплати.
Для обрахування економічних показників в Україні також є споживчий набір. Саме цей перелік товарів і послуг варто порівнювати з кошиками європейських країн. У ньому міститься понад 3 тис. позицій, серед яких широкий набір харчових продуктів, одягу, меблів, побутової техніки, транспортних послуг, витрат на таксі та ресторани тощо. Для розрахунку інфляції Держстат використовує товари з цього споживчого набору.
