Зелений поворот: тепер і в Швеції відкрили дерев'яну багатоповерхівку (ФОТО)

CF Møller Architects показали нещодавно відкриту найвищу шведську дерев'яну будівлю. Вона розташована в місті Västerås, передмісті Стокгольма.

Це дев'ятиповерхівка, блоки якої скріплено великими дерев'яними-таки шурупами, – пише DeZeen.

Будівлю можна розібрати й використати повторно:

І вона не перша така:

У Норвегії збудували найвищий дерев'яний хмарочос. Це може бути початком зеленого повороту в архітектурі (ФОТО)

Цей будинок має нижчий негативний вплив на природу, ніж традиційні – з таких матеріалів, як бетон. Вважається також, що в дерев'яному будинку просто приємніше жити. Не кажучи вже про те, що він придатний для переробки.

Архітектори сподіваються, що їхній дерев'яний дім стане "місцевою цікавинкою району, а також дороговказом для більш екологічно стабільного майбутнього".

Дерев’яна революція

Другим найвищим хмарочосом із дерева наразі є 18-поверховий гуртожиток для студентів Університету Британської Колумбії, що у канадському Ванкувері – Tallwood House заввишки 53 метри.

CNN вважає, що надалі дерев’яна архітектура набуватиме все більшої популярності. Вже цього року у Відні планують завершити бізнес-центр HoHo, нижчий за норвезький лише на пару метрів.

У Мілвокі, штат Вісконсин, у червні планують відкрити дерев’яний житловий будинок Ascent заввишки 72,5 метра.

У тому ж Ванкувері має з’явитися спроєктований Сігеру Баном будинок із залізо-бетонним каркасом і дерев’яним фасадом.

У 2013 році, виступаючи на конференції Ted, архіектор Майкл Ґрін прогнозував майбутню «революцію» в дерев’яній архітектурі. Наразі поширення такої технології сповільнює висока її вартість, хоча ціни на панелі CLT щороку знижуються.

Чому ці будинки вважають екологічними?

Як аргументи на користь дерев’яної архітектури наводять її економічність і, як наслідок, екологічність: такі будинки швидше будувати, вони надійніші та, як не дивно, безпечніші в разі пожежі.

Вважається, що будівельна галузь відповідає за 40% споживання енергії й приблизно третину викидів парникових газів. Натомість, у разі перетворення дерева на будівельний матеріал, у ньому «консервується» діоксид вуглець, який би виділився під час гниття. В одному кубометрі деревини міститься, не потрапляючи в атмосферу, більш як тонна CO2.

За умови, що дерево переробляється на сировину, досягнувши певного віку, його «життя» фактично продовжується на 100-200 років перед тим, як воно розкладеться та вивільнить вуглець.