13 тез щодо Росії. Зараз період розпаду Імперії, який вже триває 100 років
Ці тези є запрошенням для дальшої експертної дискусії. Росія перебуває в тривалій імперській агонії - звідси її поведінка.
Автор тез: Олександр Литвиненко, директор Національного інституту стратегічних досліджень.
1. Українсько-російські відносини сьогодні та в окресленій перспективі є складовою процесу розпаду Російської імперії, що триває принаймні 100 років. Це має комплекс наслідків політичного, економічного, культурного й психологічного характеру.
2. РФ вважає себе державою-продовжувачем Російської імперії, розглядає Україну як державу з сумнівною історичною легітимністю, яка природно належить до сфери "привілейованих інтересів" Кремля.
3. Для України Росія є як важливим зовнішньополітичним, так і ключовим внутрішньополітичним чинником. Фактично, ставлення до Росії значною мірою є формоутворюючим для української політики.
4. Національні інтереси України — державний суверенітет, суспільний поступ, територіальна цілісність. Перемога України – це подолання відсталості на основі випереджального розвитку, перетворення на вільну розвинену країну Європи. Завдання шкоди РФ – можливий інструмент, але не зміст української політики.
5. Для України принциповим є майбутнє України, а не Росії. Маємо проводити раціональну політику щодо РФ, намагаючись мінімізувати вплив психологічно зрозумілих, але об’єктивно небезпечних постулатів на кшталт "неможливості співіснування України та Росії".
6. Відносини України з РФ характеризуються довгостроковою конфронтацією у політичній, економічній, інформаційно-психологічній і кіберсфері. Її сучасний етап розпочався з 2003 року, а чергова ескалація припала на 2013-2014 роки, коли РФ протиправно окупувала Крим. У Донецькій і Луганській областях ця конфронтація з РФ проявляється у формі бойових дій і вже коштувала понад 13 тисяч життів українців і багатьох громадян РФ. Причому, українські матеріальні та психологічні ресурси виснажуються значно швидше, ніж російські.
7. Україна як слабший гравець зацікавлена в інтернаціоналізації відносин з РФ, насамперед через залучення потенціалу європейської та євроатлантичної інтеграції. Слід брати до уваги ризик перетворення України на інструмент політики інших міжнародних гравців, що може завдавати шкоди національним інтересам.
8. Україна зацікавлена в мінімізації ризиків ескалації конфронтації з РФ, насамперед у недопущенні широкомасштабної військової агресії. Побудова миру на Донбасі – пріоритет політики національної безпеки та інструмент зменшення ризиків загострення з РФ. При цьому, побудова миру сьогодні означає насамперед відсутність бойових дій.
9. Слід забезпечити зростання українського потенціалу стримування як спроможності створити непередбачувані проблеми для агресора на землі, в повітрі, на морі та в кіберпросторі та зрештою збільшити ціну агресії до неприйнятної. Непорівнянність воєнних потенціалів України та РФ (за даними SIPRI, у 2018 році військові витрати становили $4,8 і 61,4 млрд відповідно) вимагає асиметричних підходів.
10. Зміцнення стійкості суспільства й держави, їхніх інститутів має стати основним напрямом державної політики, зокрема протидії російській агресивній політиці, що використовує внутрішньоукраїнські слабкості.
11. Необхідно визначитись із напрямами обмеженого двостороннього співробітництва з РФ на основі пріоритетності національних інтересів та захисту прав і свобод громадян України, забезпечити прозорість таких відносин. Встановлення добросусідських двосторонніх відносин із РФ можливе лише після повного відновлення територіальної цілісності України.
12. На відміну від періоду 2007-2014 років, що характеризувався невпинним наближенням конфлікту, майбутнє сучасних українсько-російських відносин важко передбачити. Це виклик державній політиці, але й можливість захистити національні інтереси України.
13. Розмірковуючи про політику України щодо РФ, варто пам’ятати, що ВВП України у розрахунку на одну людину, за даними Світового банку, в 3,65 раза менший за відповідний російський показник ($3095 і $11289, WB, 2018).
Ці тези озвучено на конференції "Російський виклик", організованій за участі Дипломатичної академії при МЗС України та фонду Ф. Еберта.
Джерело - Інтерфакс-Україна
