Чому значний відсоток українських жінок не працює? Де найбільше? Як це впливає на Україну? (+КАРТА)
Лише 68% українських жінок працюють – і, відповідно, в умовах міграції, старіння та природного скорочення населення, в країні відчувається нестача робочої сили. Залучення цих жінок до роботи може принести країні суттєві додаткові кошти.
Про те, як в цьому випадку може виграти економіка, розповідає для проєкту Vox економіст Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина.
За умови, що рівень зайнятості жінок буде дорівнювати рівню зайнятості чоловіків, рівень ВВП України зросте на 7%. Якщо всі жінки увійдуть до робочої сили – на 21%. Це дані з нашого нового дослідження «Як збільшити зайнятість жінок і чому це важливо для економіки?».
Відповідно до даних, найбільший відсоток домогосподарок проживає у Волинській, Чернігівській, Львівській областях – 12,6%, 11,3% та 10,5% відповідно. Саме ці регіони можуть виграти найбільше, якщо сприяти поверненню жінок до роботи.
Яким чином центральна та місцева влада, а також роботодавці можуть цьому допомогти?
Наше дослідження показує, що основними причинами незайнятості є:
Відсутність можливостей із догляду за дітьми – брак місць в дитсадках
Так, 29% респонденток кажуть, що відсутність альтернатив по догляду за дітьми є основною причиною їхньої незайнятості. При цьому, доступ до дитячих садочків нерівномірний по країні. Так, найбільші черги на місця в дитсадках на Західній Україні (Волинська область – 128 дітей на 100 місць, Львівська область – 127 на 100 місць, Івано-Франківська – 124 на 100 місць, Чернівецька – 120 на 100 місць), а найменші – у Луганській, Донецькій, Херсонській та Черкаській областях (там на 100 місць у садочках претендує менш ніж 100 дітей).
Незадовільні умови в дитсадках
Навіть коли в дитячому садочку достатньо місць, жінки все одно не хочуть віддавати туди своїх дітей через незадовільні умови. Так, 28% респонденток незайняті через бажання самостійно доглядати дітей. Однак, наше дослідження показує, що якісніші можливості з догляду за дітьми – садочки з кращим харчуванням, меншими групами, більшою кількістю навчальних програм – можуть змінити їхню точку зору. 64% жінок сказали, що в такому випадку шукатимуть роботу.
Покращити якість дитячих садочків можна, зокрема, за рахунок збільшення конкуренції між приватними та державними дитсадками. Конкуренцію можуть стимулювати дерегуляція процесу відкриття дитсадків, використання батьками програм на кшталт податкової пільги, що субсидує відвідування приватних дитсадків.
Відсутність прийнятних умов праці
Велика кількість жінок хоче працювати дистанційно чи на неповний робочий день. Водночас, вони не вірять у те, що зможуть знайти таку роботу. Крім того, чверть опитаних нами жінок хоче мати власний бізнес. Для залучення додаткових кваліфікованих працівників роботодавці мають пропонувати гнучкішу зайнятість, а влада (як центральна, так і місцева) може запроваджувати програми перекваліфікації, зокрема, націлені на розвиток підприємництва.
Дискримінація
Гендерні стереотипи та нерівність стримують жінок від пошуку роботи. Дискримінація з боку членів родини є порівняно невисокою – лише 13% незайнятих жінок кажуть, що їхні родини проти того, щоб вони працювали. Здебільшого ж, якщо говорити про дискримінацію, то мова йде про работодавців. Майже половина респонденток каже, що роботодавці не хочуть давати роботу жінкам із маленькими дітьми, а 26% – що роботодавці дискримінують їх за віком.
Лише 4% незайнятих жінок називають особистий вибір основною причиною того, що вони не працюють. Отже, переважна більшість жінок знаходиться поза робочою силою через зовнішні фактори. Правильні дії збоку як держави, так і роботодавців допоможуть збільшити зайнятість жінок та стимулювати українську економіку.
