Супрун розповіла, як медичні феодали саботують медреформу, опираючись автономізації закладів
У Міністерства охорони здоров'я України є чотири заклади, які мають стати флагманами трансформації системи охорони здоров‘я. Ми підготували важливу постанову для автономізації цих закладів. Але сьогодні на засіданні Уряду її навіть не включили до порядку денного, - пише Уляна Супрун.
Ідеться про Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії, Національна дитяча спеціалізована лікарня “ОХМАТДИТ” МОЗ України, Національний інститут раку та Інститут серця МОЗ України.
Автономізація національних закладів має дозволити їм у 2020 році приєднатися до трансформації системи охорони здоров‘я та стати частиною єдиного медичного простору, доступного для кожного пацієнта.
Для цього їм треба укласти договір з Національною службою здоров'я України. Лише тоді вони зможуть надавати послуги пацієнтам по програмі медичних гарантій. Але щоб розпочати цей процес, передусім потрібно автономізуватися.
Автономізація має безліч переваг для медичних закладів. Національні заклади набувають статусу неприбуткових казенних підприємств зі статусом наукової установи. Це означає, що з‘являється більша суб‘єктність, можливість абсолютно автономно приймати рішення щодо заробітних плат та витрат закладу, діяти самостійно без погоджень “згори“, оптимізувати витрати та отримувати доходи. Так вже працюють медзаклади, що надають первинну медичну допомогу.
Почати працювати за новими правилами — це також своєрідний тест на спроможність для управлінських команд цих закладів. А для медичних феодалів, які роками наживалися на недосконалості системи, — кінець можливості сидіти на потоках і заробляти на здоров‘ї українців. Заклад повинен працювати за чіткими правилами. В центрі уваги має бути здоров’я пацієнтів, а не інтереси керівництва.
Електронна система eHealth не дозволить брехати щодо статистики, звітності та забере простір для маніпуляцій щодо забезпеченості установи.
Опір цій конкретній постанові очолив колишній керівник Інституту Серця — Борис Тодуров. Він уже 5-й місяць не підписує запропонований йому контракт, який містить суттєві вимоги щодо прозорості та звітності його діяльності як очільника установи МОЗу.
Звісно, взагалі не хочеться зміни статусу Інституту Серця, адже брати гроші з пацієнтів за послуги, гарантовані договором з НСЗУ, не вийде. Це буде суворо каратись. У результаті його активної діяльності постанову під різними приводами намагаються заблокувати і вкотре перенесли її розгляд на уряді.
Епоха вічних головних лікарів добігає кінця. Багато боротьби і роботи ще попереду, але ці зміни вже не зупинити, а їхнє відтермінування лише віддаляє українців від доступнішої та якіснішої медицини. Не рекомендую нікому ставати на шляху цих змін.
