Приватбанк іще на крок ближчий до катастрофи чи зради
Суд вирішив, що Національний Банк не мав права перевіряти Приватбанк, - пише Сергій Фурса, спеціаліст Dragon Capital, на NV
Шостий апеляційний адміністративний суд відхилив апеляційну скаргу НБУ на визнання незаконним його розпорядження про перевірку ПриватБанку. Якщо розшифрувати це рішення простою мовою, то суд, чомусь під номером шість, вирішив, що Національний Банк не мав права перевіряти Приватбанк. Тобто, Коломойський і компанія не сперечаються з тим, що вони натворили справ у Банку. Вони лише говорять про те, що Нацбанк не мав права їх ловити за руку. І суд з ними погоджується. І визнає незаконним прямий обов'язок Національного Банку. Бо НБУ – це регулятор. І перевіряти банки – його прямий обов'язок.
Тепер до визнання незаконної націоналізації Приватбанку залишився всього один крок. Коломойський звів курок і приставив його до голови України. Так вести переговори йому дійсно простіше.
Який прямий наслідок цього рішення? Нині ніякого. Головну справу ще не розглядають. І поки ще залишається надія, що Коломойський просто таким чином готує переговорну позицію. Що теж неприємно і загрожує поганими наслідками, але, по-перше, не матиме такого руйнівного ефекту, а по-друге – буде колись потім. У майбутньому. Не завтра. Раптово.
Що буде, якщо набуде чинності рішення про незаконність націоналізації Привату. Для цього ж треба тепер тільки рішення апеляції від імені якогось невідомого судді. Про це вже говорено і переговорено. З одного боку це означатиме ліквідацію Приватбанку, з відповідними втратами для клієнтів фінансової установи. І панікою в банківській системі і на валютному ринку. З іншого боку – це зруйнує співпрацю України з міжнародними партнерами, від МВФ до ЄС, від Світового Банку до США. Як результат – повноцінна економічна катастрофа. Венесуела. Все як пропонує Ігор Валерійович. Український шлях. Доведеться українцям приносити на Майдан свої накопичення. Фігурально висловлюючись. Бо дефолт обнулить їх сам по собі.
Чи знає про це Коломойський? Так. І може підвищувати ставку. Щоб поставити українську владу і українське суспільство перед вибором. Або економічна катастрофа. Або угода з ним. Яка дозволить пробачити олігархові все, що він зробив. Розморозити його активи. Зняти з нього загрозу розплати з українськими платниками податків. І дозволить обраному президенту пояснити народу, чому вони пробачили олігарха. «Так треба було», все заради країни і подібні розмови. Під загрозою пістолета біля скроні люди схильні погоджуватися з аргументами людини, яка пістолет тримає. Ба більше, може навіть виникнути Стокгольмський синдром, коли людина навіть увійде в положення того, хто погрожує їй зброєю. Зрозуміє. Простить йому. Буде виправдовувати. Стокгольмський синдром. Але важливо пам'ятати, що якщо таку угоду прийме українське суспільство, якщо раптом воно її прийме, то її ніколи не приймуть і не зрозуміють наші західні партнери. Наші друзі, які підтримують нас останні 5 років. І їхня підтримка після такого може припинитися.
І тепер головне питання – чи ми бачимо сценарій угоди або сценарій швидкої катастрофи. Коли буде прийнято рішення, а далі хоч трава не рости. І ми не знаємо, який сценарій нас чекає. Вибір між затягуванням і бліцкригом. Між жахливим сценарієм і катастрофою. І ми не знаємо, який сценарій перед нами. І це найстрашніше.
І так, багато людей, які називають себе командою обраного президента стверджують, що Зеленський повинен не заважати правосуддю. І не впливати на процес. Красива позиція. Красива демагогія. Тому що в ідеальній системі і при реформованих судах так і було б. Але не в Україні. Не зараз. І люди, які говорять, що президент не повинен втручатися, розуміють, що означає таке «невтручання». Вони прекрасно знають, що якщо не буде політичної волі зупинити Коломойського, то він отримає будь-яке угодне йому рішення суду в Україні. Він зможе довести там, що сонце сходить на Заході, а Кеннеді вбила Гонтарева. І прямим завданням президента, звісно, є сприяння повному реформуванню судової системи. Але поки цього не сталося, поки суди у нас такі як є, президент, обраний президент, зобов'язаний зробити все, щоб захистити національні інтереси України. І якщо він не буде цього робити, це буде означати одне. Зрада. Чи не міфічна «зрада», а саме зрада національних інтересів і гру на стороні олігарха проти народу України.
