Приклад героїчної боротьби за свою власність
Простий американець Марвін Хімайер заварив свій трактор листами із сталі і поїхав руйнувати власність міських чиновників - його допекли тим, що хотіли змусити продати землю заводу, котрий був неподалік від його дому; і це відео ми ставимо спеціально для депутатів, які проголосували за закон про відчуження приватних земельних ділянок для суспільних потреб.
Звичайно, такий закон необхідний, от тільки занадто широкий у ньому перелік пунктів за якими у людини можуть насильно викупити землю:
а) забезпечення національної безпеки та оборони;
б) будівництво та обслуговування лінійних об’єктів і об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто- та газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, зв’язку, аеропортів, нафтових та газових терміналів, електростанцій та об’єктів, необхідних для їх експлуатації);
в) розміщення дипломатичних і прирівняних до них представництв іноземних держав та міжнародних організацій;
г) будівництво та обслуговування гірничодобувних підприємств, що експлуатують родовища корисних копалин загальнодержавного значення;
ґ) будівництво та обслуговування промислових та інших підприємств, що мають стратегічне значення для розвитку регіону (за цим пунктом забрати землю можуть взагалі у будь-кого ZaUA.org)
д) будівництво захисних гідротехнічних споруд;
е) будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації;
є) створення міських парків, будівництво майданчиків відпочинку, стадіонів та інших об’єктів загального користування;
ж) розміщення будівель і споруд органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
з) розміщення будівель, споруд та інших виробничих об’єктів державної та комунальної власності, у тому числі тих, що призначені для видобування корисних копалин загальнодержавного значення;
и) розташування об’єктів природно-заповідного фонду.
У разі неотримання протягом одного року згоди власника земельної ділянки зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність.
Безсумнівно, коли йдеться про спорудження аеропорту чи об'єктів інфраструктури така норма необхідна. Але чому власник має віддавати свою землю коли під нею знайшли нафту?
Взагалі важко навіть уявити, розмах рейдерських атак, які почнуться після введення в дію цього закону.
Нагадаємо, що недоторканність приватної власності (а не депутатів) є альфою і омегою країн, котрі досягли процвітання. Без цього базового принципу про жоден рух до Європи і залучення серйозних інвестицій говорити навіть не доводиться.
Та повернемося до Марвіна.
Він був простим американським зварювальником, власником майстерні з ремонту глушників у містечку Гранбі, штат Колорадо. Свою земельну ділянку офіційно викупив на аукціоні.
Однак, на біду, його майстерня тісно тулилася до цементного заводу. А той усе розростався, змушуючи місцевих жителів продавати свої землі. Хімаєр відмовлявся, але позаяк території навколо майстерні вже належали цементному монстрові, йому перекрили всі комунікації і шляхи до будинку.
Так почалося знайоме всім постраждалим від «ущільнюваної забудови» цькування, в якому міська адміністрація діяла у змові із заводським начальством.
Тож 4 червня 2004 року Хімаєр піднявся на рішучий протест. Він виїхав зі своєї майстерні в місто на бульдозері, обшитому сталевою бронею.
Спочатку Хімаєр зніс фасади будинків членів міської адміністрації, будівлю мерії, офіс пожежної охорони, декілька житлових будівель, що належали меру міста та інші об'єкти.
Від поліції Хімаєр влучно відстрілювався через амбразури в броні. Жодна людина від його вогню не постраждала – він цілився вище голів. Проте поліціянти наближатися до нього не наважувалися.
Бульдозер героя громадянського спротиву витримав більше 200 влучань із вогнепальної зброї. О 15:50 Хімаєр взявся руйнувати дрібнооптовий магазин «Гемблс». Бульдозер завалило уламками даху, саморобний броньовичок застряг і заглух. Коли поліції за допомогою автогену вдалося прорізати в броні діру, побачили, що Хімаєр вистрілив у себе...
Сьогодні він культова особистість для багатьох людей з усіх куточків світу.
Ми готуємо матеріал, в якому спробуємо підсумувати досвід інших країн при відчуженні приватних ділянок для суспільних потреб.