Наша армія стоїть на трьох китах: Показуха, Бюрократія, Статут 60-х (ТОЧКА ЗОРУ)

Вадим Рудь пішов на війну добровольцем в 2014 році, відслужив за чотири роки три контракти - в Національній гвардії, 131-му розвідбаті ЗСУ, 95-й аеромобільній бригаді. Останній контракт у десантно-штурмових військах закінчив у вересні 2018-го. За його словами, в ЗСУ досі дотримуються правил і засад "совка".

"Показуха в усьому - від столовки до параду. Байдуже, що в столовці 250 чоловік траванулось. Зато коли приїхала знімальна група - зафігачим 3 страви на вибір.

Бюрократія. Тотальна і не знаюча жалю, як наша Арта. Бюрократія в усьому - на кожен папірець треба не менше 3х папірців. Знаєте скільки потрібно папірців, щоб провести планову стрілянину з автомата? 10-12 на кожного, повторюю, кожного В/С. Скільки треба папірців, щоб отримати запасні частини? 6-7. І так в усьому", - пише Рудь.

Крім того, як і раніше дотримується написаний ще при Радянському Союзі статут ЗСУ.

"Ця книжка написана в середині 60-х для армії країни, якої вже 27 років не існує. 27 років. Не існує. Вона безжальна, як наше ССО. Там взагалі немає статті про професійну армію. Зато є куча статей як задовбати солдата дебільними нарядами. Хто знає для чого потрібен Черговий роти? Яка ефективність того, що коли він стоїть і охороняє КЗЗ? А я скажу - нульова. Такий наряд - щоб задовбати солдата. В статуті він записаний - і байдуже", - додає боєць.

Крім того, Рудь підкреслює, що сьогоднішня українська армія - це місце нескінченних нарад і нарядів, де офіцер - біла кістка, а "піджаки" - нижча каста, де до техніки, що вийшла з ладу, "запчастин немає, хоча всі рапортують зовсім протилежне".

"Плюс у нашій армії один: зарплата, яка приходить періодично і без запізнень", - підсумовує сержант.