Як генерал КГБ став рядженим козачком Путіна (ФОТО, ВІДЕО)
Коли у Москві розганяли учасників акції «Він нам не цар!», особливо жорстоко розмахували нагайками так звані «казаки». Як з’ясували журналісти проекту «Настоящее время», йдеться про членів угруповання під назвою «Центральне казаче військо», «отаманом» якого є Іван Миронов, колишній генерал КДБ.
Хоча він та його підлеглі намагаються представити себе новітніми оборонцями традиційних православних цінностей, насправді вони, як зазначають оглядачі, є продуктами старої системи, а свій досвід у радянському КГБ вони збагатили участю у кримінальних угрупованнях вже у пострадянський час.
Огляд Радіо Свобода
Із численних фото та відеороликів протестних акцій «Він нам не цар!», які організовували опозиціонери, відомо, що на опозиціонерів на Тверській вулиці і Пушкінській площі нападали люди, одягнені в «казачу» форму з нашивками товариства «Центральне казаче військо».
Відомо, що очільник казаків 65-літній Іван Миронов – генерал-лейтенант запасу ФСБ Росії, з 1974 року – співробітник радянського КГБ. За повідомленнями, ще під час служби Миронов брав участь у розслідуванні вбивства журналіста Владислава Листьєва, також певний час він був прямим начальником отруєного у Лондоні Олександра Литвиненка. Колишній російський кагебіст звинувачував ФСБ у підриві житлових будинків у Росії та згадав Миронова у своїй книзі.
Після служби в КДБ і ФСБ кар’єра Миронова завжди була пов’язана з Сергієм Чемезовим, людиною з найближчого оточення президента Росії Володимира Путіна. Сам Чемезов жив у Дрездені в тому самому будинку, що й родина Путіна, і їхня дружба триває ще відтоді.
Після завершення офіційної роботи «в органах», у 2004 році в Івана Миронова почалася нова кар’єра. Тоді за найбільшу російську автомобільну компанію «АвтоВАЗ» боролися кілька кримінальних угруповань. Миронов представляв «Рособоронекспорт», компанію, пов’язану з Чемезовим, яка займається виробництвом озброєнь і продажем їх за кордон. А його посада офіційно називалася «директор з особливих доручень».
Як пізніше розповідали працівники заводу, у грудні 2005 року на «АвтоВАЗі» відбулося «озброєне засідання акціонерів». Групі, яку представляв Миронов, протистояло самарське об’єднання «СОК», яке контролювало постачання комплектуючих і продаж готових машин. Там також були «авторитетні менеджери», одного з яких допитували у справі загибелі конкурента – від пострілу з гранатомета.
Війну за автомобільний завод СОД програла, частину топ-менеджерів компанії оголосили у розшук, а одного з віце-президентів компанії, як повідомляли ЗМІ, катували перед смертю.
«Казаки» бережуть традиції чекістів
Після короткої кар’єри заступника губернатора Самарської області з питань безпеки, у 2010 році Миронов подався у «казаки». Його обрали головою «Волзького військового казачого товариства». Як говорить депутат Самарської губернської думи Михайло Матвеєв, призначення Миронова збіглося із загальним трендом на одержавлення козацьких товариств, коли місця отаманів стали посідати чиновники.
«З одного боку, «казаки» прагнули, щоб із розряду громадських об’єднань їх перевели в категорію силових структур, рід військ. Усередині казацтва був запит на цей процес. З іншого боку, в казацтві сильно розвинений дух самоврядування, який розходився з цією тенденцією», – пояснює Матвеєв.
Невдовзі Миронов залишає Самару і стає «отаманом» у «Центральному казачому війську». Його обрали спершу «казачим колом», а потім затвердили на цій посаді указом президента Росії. Під керівництвом Миронова «Центральне казаче військо» почало отримувати фінансування від уряду Москви та гранти федерального Міністерства культури. Офіційно, за три роки на ці цілі «казаки» отримали від інших державних структур сотні тисяч доларів. Серед послуг, наданих «казаками» – навчання і підготовка московських «казаків» для охорони громадського порядку і забезпечення безпеки на публічних і масових заходах.
казачок і кагебіст Миронов
У січні 2017 року Іван Миронов спільно з партнерами заснував Хуторське казацьке товариство «Отаманський» у Москві. Як основний вид діяльності компанія зазначає забезпечення громадського порядку та безпеки. Структуру очолив В’ячеслав Павлов – також виходець із КДБ та «Рособоронекспорту» і радник Миронова в «Центральному казачому війську».
У червні 2009 року Іван Миронов також був призначений головою правління «Іркутського земляцтва «Байкал». Президент цієї громадської організації – його старий соратник, генеральний директор держкорпорації «Ростех» Сергій Чемезов. До земляцтва також належать генпрокурор Росії Юрій Чайка, губернатор Іркутської області Сергій Левченко, депутати Держдуми і чиновники, гендиректор «Рособоронекспорту» Анатолій Ісайкін та інші представники компанії «Ростех». Серед іншої діяльності товариство підтримує випуск журналу «Русская водка».
«Наше товариство зберігає традиції не лише чекістів Іркутська, але й усіх працівників органів державної безпеки», – з гордістю повідомив «отаман» Миронов, виступаючи на одному з мітингів організації у квітні.
Сплав «казаків» із чекістами постав після указу президента Росії Володимира Путіна від 2005 року, згідно з яким «казачі» організації були зареєстровані і поставлені під державний контроль.
Як зауважує чеський дослідник Томаш Баранец, «реєстрові «казаки» стали символом не лише неоконсерватизму Кремля, але й інструментом репресій проти груп, які наважуються на відкритий протест проти державної політики».
Нині «казаки» є лише однією з організацій, створених за сприяння Кремля, в яких розмита межа між державою, громадською організацією та кримінальним угрупованням.
