Рік санкцій проти російських соцмереж і “Яндекса”: проміжні підсумки
InformNapalm підводить підсумки року санкцій проти «Вконтакті», «Однокласників» і «Яндекса» – онлайн-сервісів, які несуть загрозу інформаційній безпеці України в умовах війни з Росією.
Як тільки це сталося, почався новий виток інформаційних операцій РФ проти України. У переліку тез противників введення санкцій найпоширенішими були:
* Заборони в Інтернеті аморальні, заборона російських соцмереж та «Яндекса» необґрунтована.
* Санкції не працюватимуть: нічого не зміниться.
* Санкції призведуть до великих втрат для української економіки.
* Підсанкційним програмним продуктам заміни не буде, ними все одно будуть користуватися.
Тепер, коли минув рік, можна підбити підсумки: на всі 4 запитання відповів час.
Перше навіть не розглядається: це "говорильня", яку не оціниш. Одразу наступні:
Санкції було введено вчасно
Події, що відбулися впродовж року, промовисті:
Програмне забезпечення M.E.Doc використали для поширення в Україні вірусу NotPetya. Ціллю атаки стали урядові сайти, енергетичні компанії, банки, аеропорти і навіть ЧАЕС. Завданням хакерської атаки було, як вважає Кіберполіція, не вимагання, а збір інформації, а також перевірка опірності українських систем управління стратегічними підприємствами. Атака відбулась майже одночасно з убивством полковника ГУР МО Максима Шаповала. США і Британія відкрито звинуватили Росію в організації цієї кібератаки. Білий дім вважає, що вірус NotPetya завдав збитків на мільярди доларів у Європі, Азії, а також Південній та Північній Америці, і став найбільшою хакерською атакою в історії.
США звинуватили Росію у втручанні у вибори з використанням ботоферм, хакерських інструментів і соціальних мереж. Результатом стали санкції проти ФСБ, ГРУ, 19 фізичних осіб та кількох організацій в Росії.
У спеціальній доповіді ФБР і міністерства внутрішньої безпеки США Росію звинуватили в хакерських атаках на американські та європейські атомні електростанції, системи водопостачання і енергосистеми.
США і Британія звинуватили російських хакерів в атаці на мільйони роутерів по всьому світу. Звинувачення підтримали спецслужби ФРН.
Хтось ще сумнівається, що російські соцмережі, сервіси, ботферми і хакери будуть активно використовуватися на майбутніх виборах в Україні, а також у випадку відкритого російського воєнного вторгнення? Хтось сумнівається, що без санкцій Україна була б для цих атак критично вразливою?
Санкції спрацювали – хоч і не повністю
Згідно з дослідженням Factum Group Ukraine, у грудні 2016 року «Вконтакті» був на 2 місці в списку найбільш відвідуваних сайтів України з місячним охопленням 66% аудиторії. Дослідження Kantar TNS Ukraine у березні 2018 року показало, що соцмережа «Вконтакті» не входить до ТОП-10 українських сайтів, і є тенденція до зниження, і тепер охоплення становить 30,91%. Аналогічна катастрофа спіткала й «Однокласники», і «Яндекс». Охоплення «Яндексу» становить 24,74% (проти місячного охоплення 63% у грудні 2016-го і 4-го місця в ТОП-10 українських сайтів).
Такий рівень падіння охоплення ВК, ОК і «Яндекса» можна вважати якісним. Вся сила російської пропаганди була спрямована на те, щоб спростити частині українського суспільства доступ до російських сервісів. До цього в Росії поставились як до державного завдання: повідомлення МЗС РФ і чиновників чергувалися із запусками сервісів, які дають змогу «обійти санкції». Запорукою ефективності санкцій виявилась швидка реакція провайдерів, які, незважаючи на думки про неможливість блокування російських сервісів, зі своїм завданням загалом впоралися.
Індикатором їхньої успішної роботи стало те, що росіянам довелось спішно маневрувати, вшивати в свої додатки VPN і вигадувати інші обхідні шляхи. Наприклад, з’явилось таке чудо техніки, як «русофон» (назва авторська): перепрошитий смартфон на Android, який дає змогу успішно користуватися тільки ВК, «Однокласниками» і деякими продуктами «Яндекса». Більшість українських провайдерів успішно блокують російські сервіси і зараз. Приємним бонусом стало також те, що через відсутність відгуку на метрики, встановлені на багатьох російських сайтах, ці сайти перестали завантажуватися у багатьох українських користувачів. Так тиск російської пропаганди на українських користувачів був ще трохи послаблений.
Проте час показав: лазівка для повернення санкційних сервісів залишилась, бо витіснення було не комплексним, а мало характер разової акції. З часом деякі продукти, зокрема особливо цікаві для збирання інформації, такі як «Яндекс.Карти» і «Яндекс.Навігатор», знову стали доступними для українських користувачів.
Втрати економіки – «нижче радарів»
Жодного аналізу втрат української економіки від санкцій, накладених на «Вконтакті», «Однокласники» та «Яндекс», так і не було зроблено. Непрямим показником таких збитків можна вважати показники росту/падіння ВВП. Російська пропаганда дуже перебільшувала розміри можливих втрат. Якби такі передбачення були справедливими, то прогнози росту ВВП України в 2017 році мали б не справдитися. Насправді виявилося, що ВВП виріс навіть більше, ніж планувалося. У квітні 2017 року Всесвітній банк прогнозував річний ріст на рівні 2%. У реальності ВВП України виріс на 2,1%, до того ж НБУ вважає, що зупинка торгівлі з окупованими територіями Донецької та Луганської областей призвела до зниження ВВП на 0,9%, а також ріст ВВП сповільнився через проблеми з АПК. Тож суттєвого впливу на економіку України санкції проти російських сервісів не мали. Логічно припустити, що перерозподіл ринку (зокрема, рекламного) на користь українських компаній міг тільки позитивно вплинути на стан української економіки, а не нашкодити.
Заміна російському ПЗ знайшлась – майже всюди
Як і говорили більшість експертів, заміну російським програмним продуктам легко знайшли. Заміна ґрунтується на двох джерелах: перехід на американські та європейські аналоги і розробка власного продукту. З переходом на аналоги все зрозуміло: після блокування «Вконтакті» та «Однокласників» Facebook наростив охоплення з 42% (досанкційний грудень 2016-го) до 67,98%. Функціонал «Вконтакті», як соцмережі для поціновувачів фото і картинок, компенсував Instagram, аудиторія якого виросла до 23,87%, що на чверть більше за показник досанкційного періоду. Програмними продуктами «Яндекса» ще користуються, проте і навігаційні, і картографічні сервіси поступово поступаються місцем продуктам Google. Додаткові сервіси («Яндекс.Таксі») поступилися своїми позиціями на користь Uber і Uklon.
Санкції проти бухгалтерських сервісів «1С» поки не призвели до стійкого результату тільки і саме тому, що Україна виявилась неготовою масово перейти на новий програмний продукт потрібного поєднання ціни та якості. Та саме санкції дали поштовх до розробки такого програмного продукту. Наскільки нам відомо, успішно конкурують з 1С продукти SAP AG, Microsoft, «IT:Підприємство», «Акцент» і «А2» (офлайн), а також «МайстерБух», «Діловод», «Облік SaaS», «Казначей» та інші (онлайн). Одночасно кілька команд працюють і над новими українськими аналогами – BookKeeper SaaS та інші. У результаті, сподіваємося, буде не тільки усунуто ще одну системну вразливість в українській кібербезпеці, але й знищиться архаїчна культура розробки кириличного програмного коду на 1С, яка утримує частину українських розробників в інфраструктурі російської економіки.
Висновки
* Санкції проти російських соцмереж і «Яндекса» виявилися успішними: вони вивели з інфраструктури збирання та обробки інформації приблизно третину населення України. Росія втратила таку кількість big data, що і на якість інформації це, без сумніву, вплине. Інформаційна опірність України до російської загрози зросла дуже суттєво.
* Жодних суттєвих збитків українській економіці санкції не завдали – навіть навпаки, стимулювали розробку українського ПЗ.
* Санкції проти російських соцмереж і «Яндекса» залишаються оборотними і працюють не до кінця.
