В Росії людину повторно засудили за цей вірш, який підтримує Україну (ВІРШ)
У Росії колишнього вчителя і поета Олександра Бившева засудили до 330 годин обов’язкових робіт за публікацію в соцмережі «ВКонтакте» вірша з назвою «На незалежність України».
45-річний Олександр Бившев живе в селищі Кроми Орловської області Росії з літніми батьками, за якими доглядає.
До серпня 2014 року він працював учителем німецької мови в середній школі, але після публікації в місцевій газеті вірша «Українським патріотам» його відсторонили від роботи, а колишні колеги та учні виступили проти нього в суді.
Вірші «Українським патріотам» і «Українські повстанці», в яких Бившев засудив дії Росії щодо України, зокрема, щодо Криму, визнали екстремістськими, самого поета внесли до російського федерального списку екстремістів і заблокували його банківські рахунки.
Влітку 2015 року Бившев у двох окремих судових справах був засуджений до 300 годин обов’язкових робіт за ці вірші за статтею 282 Кримінального кодексу Росії – «розпалювання ненависті або ворожнечі» щодо групи осіб «росіяни».
Нова справа була порушена у вересні. Ознаки екстремізму слідчі побачили у вірші «На незалежність України», написаному ще навесні 2015 року (до засуджень через перші два вірші). Це, за словами Олександра Бившева, його відповідь на однойменний твір російського поета Йосипа Бродського, що має гостре антиукраїнське спрямування.
На независимость Украины
В адрес тебя летят пули, снаряды, маты.
(Не наигрались, поди, кацапы в свои «аты-баты».)
«Ишь, захотела свободы! — взвыла Москва. — Вот дерьмо!..»
Твой Майдан для Кремля, как для циклопа бельмо.
Прав был Мыкола Гоголь: эти свиные рыла
Русь захватили «Святую» спереди, с флангов и тыла.
В месте на букву «ж» засели уже глубоко.
Здесь прописались навечно Шариковы и Ко.
К зеркалу подойти боится немытая «Раша».
«Третий Рим», «Китеж-град» и прочее — просто лажа.
Но мечтает по-прежнему в мире иметь всех в рот.
И с похмелья рыгает: «Мы — богоносец народ!»
Северная держава смотрится наглым подростком.
В ней квартирует тьма горячих голов-отморозков.
Бомб ядреных до черта и «калашей» будь здоров…
Дай им топор войны — ох, наломают дров!
«Ватник» захлебывается ненавистью к «укропу»
И на чем свет стоит Штаты клянет и Европу.
НАТО пускай готовит побольше и крепче сеть. —
Русскому хватит медведю на соседей борзеть.
В ледяном Быдлостане ничто под Луной не ново:
Сталина почитают опять как отца родного.
Дружно встать в позу рака — иванушкам самый смак.
Видно, и впрямь без плетки им не прожить никак…
С той, что тебя гнобила, Господь еще спросит строго.
В дебри, леса, болота скатертью ей дорога.
А я на Запад гляжу, слезно небо моля:
«Щастя тобi бажаю, Україно моя!»
За матеріалами Радіо Свобода
