Амністія заздалегідь для майданівців шкодить розслідуванню - має бути амністія після повного розслідування (ТОЧКА ЗОРУ)
Поки триває пауза в судовому засіданні і пристрасті трохи стихли, напишу дуже непопулярний пост, - пише координаторка Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова.
Я нічого не маю проти дій Івана Бубенчика на Майдані.
Я просто не знаю, наскільки виправданими були ці дії. Чи справді саме його постріли зупинили беркутівців. Більше того, ні я, ні ви не знаємо, чи стріляв насправді Бубенчик, а чи він для чогось це сказав.
Всі ці обставини мало би встановити слідство. А потім суд - відкритий і публічний, на який Бубенчик прийшов би сам, як добропорядний громадянин, з яким ми разом боролися за свою країну на Майдані. Ми б разом із судом дослідили обставини, зрозуміли, наскільки постріли Бубенчика вплинули на хід подій, чи вони були потрібні і чи були вони взагалі.
А потім разом з адвокатами Небесної сотні написали би законопроект про звільнення від відповідальності активістів Майдану і змусили б Верховну Раду його ухвалити. Так було б у здоровому суспільстві, яке думає і вирішує самостійно, а не сліпо погоджується на чиїсь хитрі ходи згори.
У нас же вийшло навпаки. 21 лютого 2014 року в ейфорії перемоги Майдану Верховна Рада проголосувала так званий закон про амністію учасникам Євромайдану (“Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань…”).
Цей закон справді не дозволяє проводити розслідування щодо активістів, які брали участь в акціях протесту. Тобто, він апріорі визначає, що ніхто з майданівців не міг вчинити злочин, не міг бути провокатором, не міг грати у свою гру тощо. І грець з ним, з покаранням нечесним майданівцям. Таке однобоке розслідування ніколи не дозволить встановити цілісну картину подій на Майдані - ось у чому проблема!
Я не сама дійшла такого висновку. Юристи, в тому числі й адвокати Небесної сотні, неодноразово казали, що цей закон є просто злісним втручанням в хід слідства, а такого робити не можна. Віталій Тилич мені кілька годин на пальцях пояснював, що ключ до розслідування вбивств активістів може лежати у розслідуваннях вбивств правоохоронців. І це не означає, що активістам Майдану не потрібна амністія - потрібна! Але тільки після того, як будуть закінчені розслідування.
Що ми маємо тепер? Ідіотський закон 2014 року заклав нам з вами міну сповільненої дії. Спочатку він гальмував розслідування подій Майдану. Тепер він протиставляє активну частину суспільства єдиному підрозділу прокуратури, який готовий до співпраці з цим суспільством.
Тому давайте ще раз.
Бубенчик повинен взяти участь у слідчих діях і все пояснити. Як на мене, краще б він на це пішов добровільно без взяття під варту.
Якщо після цього ми вважатимемо, що він заслуговує на амністію, - будемо вимагати амністію.
Проте наше обурення в жодному разі не повинне зашкодити розслідуванню справ Майдану.
Я дуже ретельно добирала слова. Сподіваюсь, вийшло.
