Скільки відремонтованої авіатехніки отримала армія у 2017 році? (ПІДСУМКИ)
Надходження відремонтованої авіаційної техніки, згідно з наявною відкритою інформацією, - огляд від Military Aviation.
Протягом 2017 року до бригад тактичної авіації надійшло після заводського ремонту (середнього, капітального, часткової модернізації) 6 винищувачів МіГ-29 та 4 Су-27 (з них 1 Су-27УБ); 1 бомбардувальник Су-24М; 3 штурмовика Су-25 (з них 1 Су-25УБ). Також відомо про надходження як мінімум 1 навчально-тренувального літака Л-39.
Бригади транспортної авіації поповнились 3 Ан-26, відремонтованих на ДП «410 Завод ЦА».
Щодо гелікоптерів, то відомо про надходження до 10 МАБр, відремонтованих на ДП «Авіакон» одного Мі-14.
Вінницький авіаційний завод в 2017 році поставив до однієї з бригад армійської авіації Сухопутних військ 1 Мі-2МСБ та 3 Мі-2МСБ до навчальної авіаційної бригади Повітряних сил. Крім того, під кінець 2017 року «Мотор січ» відправив в авіаційну бригаду Національної гвардії України один Мі-2МСБ.
Відносно відремонтованих Мі-8 та Мі-24, на жаль, інформація відсутня, однак зазначалось, що «Авіакон» до кінця 2017 року поставить 7 відремонтованих Мі-8. Крім того, «Мотор Січ» передавав до ЗСУ та НГУ невизначену кількість Мі-8МСБ.
Варто зазначити, що під кінець 2017 року в процесі ремонту перебуває як мінімум 2 Ан-26, 1 Іл-76МД, 1 Су-24МР, 1 Су-25, 4 МіГ-29, 4 Су-27.
Навчання, підготовка та міжнародне співробітництво
В кінці квітня 2017 року на аеродромі Луцьк проходив льотно-методичний збір 7 БрТА, під час якого здійснювалось застосування авіаційних бомб БЕТАБ-500, ФАБ-500 та некерованих авіаційних ракет С-24 на полігоні «Повурськ».
З військових навчань, які проходили в 2017 році і в яких брала участь військова авіація, варто відзначити навчання «Блакитний тризуб».
Під час практичної фази даних навчань були відпрацьовані дії, зокрема, із виконанням на авіаційних полігонах завдань з бойовою стрільбою та практичним бомбометанням, повітряних боїв, перехоплень, практичного десантування військ та вантажів парашутним способом в складних метеорологічних умовах.
Також в рамках вказаних навчань відбулося перебазування літаків на резервні аеродроми, зокрема, пари МіГ-29 з аеродрому Васильків в аеропорт Черкаси.
У вересні 2017 року в рамках навчань «Непохитна стійкість-2017» екіпажі Іл-76МД з силами десанту та легкоброньованої техніки на борту здійснювали приземлення на аеродромі Ніжин.
На початку жовтня були проведені льотно-методичні збори бригад тактичної авіації на базі аеродромів Кульбакіно та Вознесенськ, в ході яких були виконані пуски керованих ракет Р-73 по світлових авіабомбах САБ-500. Пуски були проведені в акваторії Чорного моря поблизу Одеси. Цим пояснюється поява вогняних куль, які місцеві мешканці могли спостерігати упродовж кількох днів.
Слід зазначити, що в ході цих зборів вперше в Україні курсанти випускного курсу льотного факультету ХНУПС ім. І.Кожедуба виконали практичні пуски КР по повітряних мішенях.
Також під час зборів відбулись стрільби із гарматної установки Іл-76МД, відпрацювання атак наземних цілей літаками Ан-26 та гелікоптерами Мі-8 Повітряних сил.
На початку листопада 2017 року, під час навчань підрозділів протиповітряної оборони в Херсонській області, екіпажі Су-27 виконали пуски ракет «повітря-повітря» Р-27 по мішенях типу ВР-3 «Рейс».
В листопаді 2017 року Кабінет міністрів України на своєму засіданні схвалив передислокацію до Луцька 204-ої Севастопольської бригади тактичної авіації (А0959), яка раніше базувалася на аеродромі «Бельбек» у Криму, а після анексії була перекинута в Миколаїв. Але поки триває вирішення організаційних питань щодо розміщення особового складу та налагодження необхідної інфраструктури, бригада залишається на місці дислокації в Миколаєві.
Протягом 2017 року тривала підготовка курсантів 5 курсу льотного факультету ХНУПС ім.І Кожедуба на бойових літаках МіГ-29, Су-25 та вперше - на Су-27. Курсанти 4-го курсу здійснювали підготовку на Л-39 на аеродромах Чугуєва, Коломиї, а 3-го - на відновленому аеродромі в Умані. Також другий рік поспіль курсанти 3-го курсу транспортного фаху проходили другий етап льотної підготовки на двомоторному літаку Beechcraft Model 76 Duchess на аеродромі Супрунівка (Полтава). Вперше випускники льотного факультету (транспортна авіація) ХНУПС ім. І.Кожедуба на льотну практику були розподілені по частинах і виконували польоти в складі стройових екіпажів Ан-26.
Екіпажі гелікоптерів бригад армійської авіації протягом року регулярно залучались до навчань підрозділів Сухопутних військ, а також для проведення медичної евакуації із зони бойових дій і перевезення звільнених заручників. Також вони продовжили виконання завдань у миротворчих місіях ООН.
В листопаді 2017 року серед бригад армійської авіації було проведено конкурс «Краща ланка», під час якого відбулись польоти Мі-8 та Мі-24 на рівненському полігоні із застосуванням некерованих ракет, гармат і бомб.
Варто згадати і про підготовку авіації НГУ, зокрема, і про тренування екіпажів Мі-8 в Карпатах на початку вересня 2017 року, та залучення Ан-72 до виконання стрибків команд з парашутного спорту на базі Харківського аероклубу.
Окремо потрібно відзначити випробування гелікоптера Мі-2МСБ, оснащеного некерованими ракетами типу С-8, та випробування гелікоптера Мі-8МСБ з блоками Б13 для стрільби некерованими авіаційними ракетами (НАР) типу С-13, а також роботи по адаптації керованої ракети Р-73 для Мі-8.
Відносно міжнародного співробітництва можна згадати чергову українсько-данську операцію “Північний сокіл – 2017” з перевезення пального з авіабази ВПС США «Туле» на данську полярну станцію «Норд» літаком Іл-76МД Повітряних сил. Цього разу було перевезено 720 тис. тонн пального, наліт склав біля 120 годин.
Влітку 2017 року українські делегації брали участь у закордонних авіашоу в Англії (RIAT2017), Чехії (CIAF2017), Польщі (Airshow2017), де полковник Олександр Оксанченко продемонстрував оновлену програму пілотажу на Су-27 та виборов низку нагород. А у вересні Ан-30Б демонструвався на статичному показі авіашоу на Мальті.
Це є беззаперечною перемогою нашої держави, але мало кому відомо, що в нашій державі тільки два льотчики підготовлені на авіаційні покази, причому, один з них вже більше року проходить службу на літаку Міг-29. Сумно констатувати, але переспективи підготовки молодої заміни нашим вже немолодим зіркам пілотажу поки що нема, і є ймовірність просто втратити школу пілотажників назавжди.
На жаль, в Україні такі виступи не проводяться. Мабуть, керівництво ЗСУ та держави відразу згадують Скнилівську трагедію і не наважуються брати відповідальність за організацію таких авіаційних показів. Хоча 5 серпня 2017 року для керівництва держави був проведений міні-парад авіації у Вінниці, під час якого здійснили прольоти Ан-26, Іл-76МД, Су-27, Су-24, а також у вересні 2017 року глядачі «Коротич фест», який проходив під Харковом, на власні очі змогли побачити Су-27, який спеціально був піднятий з чергової ланки з ракетами повітря-повітря для «показухи».
Проблеми
Попри те, що авіаційна техніка проходить ремонт, якість ремонту в деяких випадках залишає бажати кращого. Виникають проблеми з відремонтованими двигунами і системами двигунів.
Непоодинокими є випадки відмов штатного обладнання на літаках чи інших інцидентів. Наприклад, повідомлялось про зрив ліхтаря кабіни Су-25УБ при стрільбі з гармати, відмову двигуна на Су-27 під час польоту курсанта.
Модернізація, про яку говорять при публічних передачах техніки, є несуттєвим оновленням деяких можливостей обладнання літака, але загалом не впливає на підвищення бойового потенціалу літаків у відповідності до сучасних вимог.
Крім того, варто відзначити, що цього року активна експлуатація Л-39М в стройовій частині показала багато недоліків і, як наслідок, дуже сумнівну доцільність в подальшому використанні даного варіанту модернізації для льотної підготовки.
Однією з проблем є також відсутність сучасного керованого озброєння «повітря-земля». Основними боєприпасами ударної авіації продовжують залишатися вільнопадаючі авіаційні бомби та некеровані авіаційні ракети. Блок аеродинамічного керування БАУ-01К, який би зміг підвищити точність авіаційних бомб, продовжує випробовуватися вже багато років.
Невирішеною залишається проблема льотно-технічного обмундирування, захисного та висотного спорядження, сучасних комплектів НАЗ, які б відповідали вимогам участі авіації в АТО. Як відомо, в 2014 році Україна отримала від США 200 комплектів авіаційних шоломів, які до цього часу не пристосовані до наших літаків. В той же час нещодавно було заявлено про можливе придбання авіаційних шоломів у Франції.
Варто згадати, що досі не вирішені проблеми щодо умов розміщення льотного та технічного складу, що несуть бойове чергування на оперативних аеродроомах Дніпра та Одеси. Крім ініціативних волонтерів, ніхто не вживає заходів в цьому напрямку.
Відсутня дієва система соціального захисту військовослужбовців та їхніх сімей. Різко постає питання щодо необхідності створення ефективного механізму державного страхування, причому, не лише особового складу, але і матеріальних засобів.
Необхідно зазначити, що негативна тенденція звільнення з армії льотчиків, на підготовку яких були витрачені мільйони гривень кожного року, продовжилась і в 2017 році. За нашими даними, якщо ситуація не зміниться, то в наступному році відтік кадрів буде ще більшим. Деякі військовослужбовці з посмішкою говорять, що Повітряні сили перетворюються на паперові сили. Планування, відписки на сотні телеграм займають більше часу, аніж підготовка та самі польоти.
Кінець року майже звів нанівець більшість набутих досягнень. По-перше, очорнив імідж Повітряних сил дуже гучний і неоднозначний випадок із затриманням начальника ХНУПС ім. І.Кожедуба генерал-майора Алімпієва А.М. та його заступника полковника Нікіфорова І.А. за підозрою у розтраті державних коштів. Наразі справа знаходиться на стадії досудового розслідування. Генерал-майор Алімпієв А.М. перебуває під вартою в СІЗО, а полковник Нікіфоров І.А. був звільнений з під варти і зв’язку із внесенням застави. Варто відмітити організацію активної суспільної підтримки підозрюваних, але іноді вона має певною мірою нездорові форми (як для військових), та інколи “добровільно-примусовий” характер.
Другою значною проблемою під кінець року стали проблеми з постачанням ПММ в авіабригади, результатом чого стало різке падіння темпів льотної підготовки та рівня боєготовності авіації ПСУ. Будемо сподіватись, що вже на початку нового року ці проблеми будуть вирішені, і інтенсивність підготовки відновиться.
Втрати
На жаль, 2017 рік не обійшовся без втрат.
26 березня 2017 року в катастрофі Мі-2 18-ої оБрАА біля Краматорська загинув екіпаж в складі командира Євгена Волошина, штурмана-льотчика Дмитра Мовчана та бортінженера Романа Кандула.
29 вересня 2017 року в катастрофі Л-39 зі складу 7 БрТА в Хмельницькій області загинули підполковник Сергій Бородаченко та старший лейтенант Михайло Ткаченко.
При викладі зазначених вище проблем, автори не мали на меті дискредитацію Повітряних сил, а прагнули привернути увагу до існуючих проблем для їх вирішення.
