Як провозять контрабанду в окупований Донбас
На окуповані території Донецької та Луганської областей товари потрапляють п’ятьма нелегальними шляхами.
Про це ідеться у звіті антикорупційної органзації Transparency International, - передає Громадське телебачення.
Ідеться про переміщення товарів через пункти пропуску на автомобільних шляхах через домовленості зі службовцями; через гуманітарно-логістичні центри (ГЛЦ), призначені для роздрібної торгівлі, де натомість здійснюється оптова торгівля з самоназваними республіками; через КПВВ на залізниці також через домовленості зі службовцями і поза межами визначених дорожніх коридорів.
У цьому випадку укладаються домовленості з військовослужбовцями чи представниками правоохоронних органів, щоб перемістити товари до окупованих територій в обхід офіційних пунктів пропуску.
Ще один спосіб нелегального перевезення товарів — «перерваний транзит» – переміщення товарів до самоназваних республік через територію Росії.
«Перевізник отримує дозвіл переміщувати товари транзитом до третьої країни, наприклад Казахстану чи Грузії, але на території Росії вантажівка змінює курс та заїжджає до ОРДЛО», — ідеться у звіті.
За даними організації, також існує шостий спосіб —через Азовське море. Але про нього немає достатньо доказів.
У Transparency наголосили, що до нелегальної торгівлі залучена велика кількість сторін, проте найбільші обсяги товарів переміщуються на окуповані території за сприяння окремих військовослужбовців та чиновників.
«У ході дослідження було з’ясовано, що в окремих випадках деякі українські військовослужбовці співпрацювали з бойовиками з питань нелегальної торгівлі. Також були ситуації, коли між підрозділами, які окремо один від одного сприяли нелегальному переміщенню товарів до ОРДЛО, виникали конфлікти, включно із застосуванням зброї. Трапляються випадки, коли в одному підрозділі проходять службу як військовослужбовці, які сприяють нелегальній торгівлі, так і ті, які їй протидіють. Головна ж мотивація сприяти нелегальному переміщенню товарів – її висока прибутковість», — ідеться у звіті.
При цьому є складнощі з притягненням до відповідальності. Так, релевантними є дві статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та одна стаття Кримінального кодексу України (ККУ): ст. 332-1 ККУ ст. 164 КУпАП ст. 204-3 КУпАП.
Але жодна із них не дає можливості застосувати ефективне покарання.
