Що значить купівля китайцями українського банку (АНАЛІТИКА)
30 листопада 2016 року Фонд державного майна України продав пакет акцій Українського банку реконструкції і розвитку (99,9%) китайській компанії Bohai Commodity Exchange Co., Ltd.
Оскільки заявку на участь у конкурсі подав лише один учасник, банк було приватизовано по стартовій ціні – за 82 827 000 грн”, – йдеться в повідомленні.
Найбільша товарна біржа Китаю повністю викупила український державний банк
Китайська компанія Bohai Commodity Exchange Co., Ltd. – найбільша спотова товарна біржа у Китаї з річним оборотом в 1 трлн дол. США.
Компанія заснована у 2009 році за участі приватних китайських громадян, декількох державних компаній, а також муніципалітету штату Тяньцзінь, КНР.
У квітні 2016 року аукціон з продажу УБРР не відбувся через відсутність покупців. Після чого НБУ оголосив про плани ліквідувати цей банк якщо його не вдасться приватизувати на повторному аукціоні.
Тому Фонд держмайна доклав максимум зусиль до приватизації цього активу, щоб банк уникнув ліквідації, а держава отримала кошти до бюджету.
Наразі ключовою вимогою до інвестора є поповнення капіталу на 2,5 млн – до 120 млн грн, з метою виконання нормативів НБУ.
Фонд держмайна сподівається, що НБУ в найкоротші строки надасть необхідні дозволи для входження китайського інвестора в капітал банку з метою розвитку діяльності в Україні.
З економічної точки зору, це дуже вигідне придбання Китаю, бо банк продали з премією 35% до величини власного капіталу і ціна продажу банку перевищує балансову вартість капіталу.
Нові власники заплатили за майно банку та інвестиційну нерухомість, але фактично придбали банківську ліцензію без проблем, які могли б дістатися у спадок від минулих власників.
УБРР привернув увагу китайських інвесторів через добру репутацію менеджменту банку. Крім того, на відміну від багатьох інших українських банків, УБРР не обтяжений заборгованістю і зобов’язаннями перед власниками. Дана покупка має й стратегічне значення для виходу Китаю на європейські ринки, а також для роботи у таких важливих галузях як сільське господарство, машинобудування та інфраструктура.
Для Китаю український банк може бути цікавий як інвестиційний об’єкт або як інструмент для обслуговування власних корпорацій. Купівля банку – це початковий етап організації китайськими інвесторами в Україні вертикально-інтегрованої структури, що включає і банк, і сільськогосподарську товарну біржу.
У довгостроковій перспективі поява банку з китайським капіталом дозволить використовувати його ресурси для кредитування. Можна припустити, що клієнтами цього банку будуть аграрні компанії.
Адже гроші, отримані через китайський банк під контракти з нашими виробниками, вже можна було б вважати виручкою українського аграрія без вирахування послуг посередників.
Однозначно, покупка банку – хороший сигнал для українського бізнесу. Прихід нового інвестора говорить про інтерес до фінансового ринку і економіці в цілому.
Хоча зараз це більше схоже на вивчення умов і пошук слабких місць для мінімізації ризиків при подальшій співпраці з Україною з боку китайських інвесторів. Китай використовує дану угоду як пробну кулю, тому не важливий низький рейтинг банку.
Сума угоди невелика (приблизно 3 млн. доларів США), тому для китайців це невеликий ризик.
Отже, Bohai Commodity Exchange Co придбала представницький офіс при відсутності будь-якої конкуренції під час торгів.
Банк – “безпроблемний”, бо діяльності практично не вів. Тому китайська сторона не несе жодних ризиків щодо реструктуризації кредитних портфелів, чим займається більшість українських банків, виставлених на продаж.
У той же час, покупку УБРР не можна назвати великої китайської інвестицією. Це більше нагадує створення основи для майбутнього обслуговування торгових угод через майданчик, якій можна довіряти. Bohai Commodity Exchange Co – це компанія з річним оборотом близько 1 трлн. доларів США, яка займається спотової торгівлею, розміщенням інвестицій, вивченням ринків.
В рамках реалізації проекту “Нового Шовкового шляху” китайський інвестор, можливо, зможе надати фінансові, консультаційні та інші послуги китайським компаніям, які проявляють інтерес до української економіки. На жаль, обсяг китайських інвестицій в Україну не перевищує 1%.
В умовах політичної та економічної нестабільності, прихід в Україну такої відомої компанії як BOCE може бути зеленим світлом для інших китайських компаній. Можливо, що в майбутньому банк буде використовуватись для підтримки китайських малих і середніх підприємства, які на даний момент заходять в Україну без підтримки і гарантій держави.
Крім того, такі дії відповідають стратегії організації торгівлі в валютах країн, без посередництва долара, інтернаціоналізації юаня. Адже, в квітня 2013 року Bohai Commodity Exchange Co. стала першою нефінансової структурою материкового Китаю, яка отримала дозвіл Народного банку Китаю з торгівлі товарами в юанях за кордоном. В цьому ж році вони почали торгувати в Гонконзі – що стало їх дебютом за межами материкового Китаю.
В цьому аспекті BOCE може бути зацікавлена в створенні майданчика з торгівлі українськими сировинними товарами за юані. У той же час, на цьому ринку в Україні існує багато проблем, і важко уявити, як це їм вдасться організувати. Крім того, після вступу Китаю в 2015 році до Європейського банку реконструкції і розвитку (і отримання 0,1% частки) Китай отримав нові можливості для розширення впливу в світі поряд зі спробами зміцнити торговельні зв'язки між Європою та Азією.
Членство в ЄБРР створило умови для довгострокових китайських інвестицій в регіонах, де працює цей банк, адже китайські інтереси в Європі поширюються на великі проекти в транспортній сфері, в розробці природних ресурсів, промисловий розвиток і фінансове співробітництво.
Крім того, для китайської сторони було важливо придбати фінансову структуру з такою ж назвою – "банк реконструкції та розвитку", що пояснюється ґрунтовним підходом до вибору назви.
Таким чином, покупка банку означає:
1) створенням майданчика для фінансування можливих інвестиційних проектів в Україні, а також для організації фондового ринку сировинної продукції (в тому числі сільськогосподарської та металургійної) за умов політичного рішення з боку керівництва Китаю;
2) Bohai Commodity Exchange Co. таким чином проводить фінансову розвідку ринку з метою виявлення слабких місць інвестування в Україні;
3) проведення українсько-китайських розрахунків в юанях зміцнить позиції китайської валюти в світі.
Гончарук А. З., Кіктенко В. О. Україна - КНР // Індекс зовнішньої політики України. Четвертий квартал 2016 року. - Київ: Інститут світової політики, 2016.
