Українські е-декларації важчі за більшість у світі (АНАЛІЗ)
Форма електронної декларації, прийнята в Україні, є дуже детальною. Достатньо подивитися на аналогічні формати в інших державах, щоб зрозуміти, що український випадок є радше винятком.
На цьому наголошують правники і дають прості пояснення щодо небезпек і нюансів функціонування в Україні нової системи е-декларацій, - написано в огляді Ольги Скороход на Цензорі реформ.
На Заході в е-декларації вимагають вказати узагальнену інформацію.
Найбільше західну систему протидії корупції цікавлять дані про активи та доходи чиновників.
"Якщо брати США, до прикладу, там відмічаються лише активи, які використовуються у комерційній діяльності. Тобто, конгресмен може мати три яхти, але вони не будуть відображені, якщо він їх не здає в оренду. Однак будуть відображені всі доходи. Якщо яхту йому подарували, то вона повинна бути відображена один раз в якості доходу", - наводить приклад юрист Галина Мельник.
Зважаючи на можливу кримінальну відповідальність за неправильно вказані в е-декларації дані, настільки детальна форма викликала занепокоєння у багатьох чиновників. Як зазначає керуючий партнер ЮФ "Ілляшев та Партнери" Михайло Ілляшев, важливо правильно заповнити першу декларацію. У наступні роки буде легше, адже, скоріше за все, не потрібно буде вписувати задеклароване раніше майно (в ідеалі, програмне забезпечення системи електронного декларування повинне "запам’ятати" об’єкти, задекларовані раніше). Чиновникам, які зіштовхнулися з труднощами, юристи радять скористатися послугами аудиторських компаній.
"До нас вже зверталися ціла низка людей, які сьогодні повинні все це задекларувати, з питанням: "У мене є кілька картин. Що мені з ними робити? Звідки я знаю, скільки вони коштують?". Дійсно, масив інформації буде великий. Потім буде легше, бо картини щороку не купують. Але перший раз важливо все правильно задекларувати. Я впевнений, що є депутати, які не знають, що в них є. Наша порада була, щоб вони залучали аудиторські компанії".
Зрозуміло, чому в українських реаліях форма е-декларації є настільки детальною. Очевидно, що метою є виявити чиновників, які отримують приховані доходи, і загалом зрозуміти масштаби цього явища.
Правники наголошують: нова форма е-декларації передбачає фіксацію не лише майна, яким чиновник володіє станом на кінець звітного періоду, але й усіх фактів його відчуження декларантом.
Факти продажу або дарування майна на суму понад 68 900 грн повинні обов'язково зазначатися в розділі "Витрати і угоди" е-декларації, а якщо від продажу були отримані доходи - незалежно від їх суми - вони відображаються в розділі "Доходи".
"Відображення в декларації фактів відчуження майна дає можливість простежити, які активи потенційно можуть бути приховані декларантом, і з чого варто починати їх пошук, - уточнює Ілляшев. - Якщо чиновник вирішить формально позбутися активів, продавши або подарувавши їх довіреним особам, за запитом антикорупційного відомства декларант зобов'язаний розкрити особистість нового власника".
Декларуванню підлягає і майно членів його сім'ї держслужбовця, а також права користування майном, яке формально не є власністю чиновника та членів його сім'ї. Для чиновників вищого рангу передбачено декларування фактичної можливості розпоряджатися активами або отримувати від них доходи, навіть якщо формально такі активи їм не належать.
Перевірка та моніторинг
Найбільше питання: яким чином здійснюватиметься аналіз декларацій – власне, те, заради чого запроваджували нову систему. Процес перевірки чесності декларанта має бути дворівневим – спершу перевірка власне декларації , а потім – перевірка, наскільки ця інформація відповідає рівню життю чиновника (так званий, моніторинг способу життя). Обидва процеси реалізовує Національне агентство з питань запобігання корупції.
Повна перевірка достовірності та повноти всіх задекларованих відомостей має стосуватися лише високопосадовців. Однак, якщо є підстави сумніватися у щирості конкретного чиновника, тоді НАЗК повинне провести повну перевірку навіть тих держслужбовців, які підлягали тільки загальній перевірці (перевірка правильності та повноти заповнення, загальний логічний та арифметичний контроль задекларованих показників).
Нормативні акти передбачають вибірковий моніторинг способу життя чиновників. Встановлення невідповідності рівня життя суб'єкта декларування задекларованим ним майну і доходам є підставою для здійснення повної перевірки його декларації.
Перевірка та моніторинг здійснюються на базі будь-яких відомостей, у тому числі, інформації у ЗМІ та повідомлень від викривачів.
НАЗК має повноваження створювати протоколи про адмінпорушення. Далі вони передаються до суду. Правоохоронні органи проводять розслідування і, якщо порушення знайдені, обирають відповідну статтю, у тому числі в Кримінальному кодексі. Окрім загальних статей є спеціальна "антикорупційна кримінальна стаття" – "незаконне збагачення".
До слова, кримінальна відповідальність за вказування недостовірних фактів в електронній декларації також є нетиповою для держав, у яких така практика існує.
"Світовий банк зробив дослідження, проаналізувавши 74 країни, де подача електронних декларацій чиновниками є обов'язковою. Лише у 60-70% передбачена кримінальна відповідальність. Наприклад, у США кримінальна відповідальність – серйозний штраф і позбавлення волі до року. У деяких країнах не передбачено жодної відповідальності. До прикладу, в Індії. У скандинавських країнах подання е-декларації – це моральний обов'язок державного діяча і аж ніяк не є обов'язковим (для більшості осіб), але на пряму впливає на політичний рейтинг", - зазначила Галина Мельник.
Часові рамки
Поки процедура моніторингу та перевірки декларацій відома лише в теорії. Лишається сподіватися, що для обробки величезного обсягу інформації з електронних декларацій будуть розроблені відповідні програмні продукти і випрацюваний механізм перевірки.
Занепокоєння журналістів та антикорупційних активістів викликає порядок перевірки. Сумніви викликає можливість у короткі строки перевірити декларації всіх чиновників.
Адже після завершення подачі декларації високопосадовцями очікують другу хвилю подання декларацій від чиновників середньої ланки. Їхня кількість може становити від кількох сотень тисяч до мільйона.
Перевірка може бути здійснена і протягом трьох років після того, коли чиновник залишив дану посаду, пояснюють юристи. Імовірно, процедуру повної перевірки запускатимуть при виникненні підозр щодо конкретного чиновника. Механізм впливу полягатиме в тому, що кожен держслужбовець усвідомлюватиме, що інформація про його статки є у публічному доступі й може бути перевірена у будь-який час.
Куди важливіше говорити про строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, а точніше, наскільки перевірка декларацій відповідатиме строку дії статей Кримінального кодексу. За цим, знову ж таки, має стежити громадськість.
Підсумовуючи, бачимо, що успіх функціонування системи е-декларацій в Україні залежатиме від того, наскільки вдало будуть прописані всі спірні моменти, які існують на сьогодні.
"Потрібно затвердити дуже багато підзаконних актів, щоб це запрацювало, - зазначила Галина Мельник. - Як буде проводитися моніторинг способу життя? Порядок затверджує НАЗК. Поки його немає. Дуже багато питань про те, як заповнювати декларацію, бо виникає дуже багато різночитань з законом. Кабмін анонсував, що у форму електронної декларації будуть внесені зміни у відповідності до закону. Коли їх внесуть, виникне питання, як бути тим людям, які подали декларації за старою формою?".
